Меню

Інструкція при роботі на універсальній кухонній машині загального призначення

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________

(посада керівника і

_____________________________

найменування закладу)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

 

Інструкція №

при роботі на універсальній

кухонній машині загального призначення

   I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

   1. Інструкція з охорони праці при роботі на універсальній кухонній машині загального призначення для працівників харчоблоку оздоровчого закладу.

Floppy-DiskІОП піс використання універсальної кухонної машини.doc

    

   При розробці інструкції враховано вимоги з охорони праці виготовлювачів устаткування при користуванні ним, а також відомості та вимоги, що вжиті на підставі:

   1.1. Аналізу документів з охорони праці для професії кухар;

   1.2. Описів і характеристик робіт;

   1.3. Вимог технологічних регламентів з охорони праці для виробничих процесів, устаткування;

   1.4. Наявності характерних небезпечних факторів і способів захисту від їх шкідливої дії на людину;

   1.5. Аналізу характерних обставин і причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань;

   1.6. Вивчення досвіду організації охорони праці, безпечних методів і прийомів роботи.

   Вимоги інструкції з охорони праці є обов’язковими для працівників, їх невиконання є порушенням трудової дисципліни, за яке до них застосовуються заходи впливу відповідно до чинного законодавства.

   2. Універсальною кухонною машиною називають устрій, що складається із привода та комплекту змінних виконавчих механізмів. Привід кухонної машини до якого черзі приєднують змінні виконавчі механізми називають універсальним. Універсальний привід являє собою устрій, що складається із електродвигуна, редуктора (циліндричного, або черв’ячного) і устрою для приєднання змінного виконавчого механізму. Привід оснащується ексцентрикова ними або гвинтовими затискувачами для фіксації хвостовиків виконавчих механізмів, а також пусковим устроєм для включення електродвигуна. В залежності від комплекту змінних виконавських механізмів універсальні кухонні машини бувають загального і спеціального призначення. Універсальна кухонна машина загального призначення використовується на малих і середніх підприємствах загально харчування, для механічної обробки різних продуктів, а саме: м’ясо, риба, овочі, фрукти тощо.

   2.1. Універсальна кухонна машина П111 в комплекті змінних виконавських механізмів слідуючого призначення:

   2.1.1. М’ясорубка ММП111 для приготування м’ясного і рибного фаршу;

   2.1.2. Взбивальна машина – МВП11 для збивання та перемішування різних сумішей, приготування тіста;

   2.1.3. Машина для подрібнення горіхів і розтирання мака МДП111

   2.1.4. МНП111 для подрібнення сухарів, спецій.

   2.1.5. Просіював МПП111 для просіювання борошна та насичення його киснем.

   2.2. Універсальна кухонна машина ПН1,1 в комплекті змінних виконавських механізмів слідуючого призначення:

   2.2.1. М’ясорубка МС2150;

   2.2.2. Фаршмішалка МС8150;

   2.2.3. Розмілюючий механізм МС1215 для подрібнення сухарів спецій;

   2.3. Універсальна кухонна машина УММ в комплекті змінних виконавських механізмів слідуючого призначення:

   2.3.1. М’ясорубка УММ2;

   2.3.2. Взбивальний механізм УММ4для приготування тіста і відбивання кондитерських сумішей;

   2.3.3. Машина для очищення овочів УММ5;

   2.3.4. Машина УММ107 для нарізання, сирих і протирання варених овочів.

   Змінним виконавським механізмам в залежності від їх технологічного призначення присвоюються відповідні цифрові значення:

   1 привід;

   2 м’ясорубка;

   3 соковижималка;

   4 відбивальний механізм

   5 картопелечисний механізм;

   6 морожувальниця;

   7 механізм для протирання сирих і варених овочів;

   8 фаршмішалки;

   9 куттер;

   10 дискова овочерізка;

   11 підставка під привід;

   12 розмолювальний механізм;

   13 пристрій для чистки ножів і вилок;

   14 ковбасорубка;

   15 кісткорубка;

   16 точило;

   17 пристрій для чистки риби;

   18 механізм для нарізання овочів;

   19 розрихлювач;

   20 механізми для вибивання помадки;

   21 котлетоформувальні машини;

   22 механізм для фігурного нарізання овочем;

   23 механізм для промивки круп;

   24 просіювач;

   25 механізм для змішування компонентів салатів і вінегретів;

   26 механізм для поділення масла;

   27 механізм для нарізання свіжих овочів скибками;

   28 пуансонна овочерізка.

   Окрім того виконавчі механізми маркіруються літерними позначками наприклад: М – механізм, С – змінний, 2 – порядковий номер механізму, 70 або 150 – годинна продуктивність механізму. Окрім того в літерне визначене змінних механізмів входить перша літера найменування операції, що виконується, або назва продукту перероблюваного механізму, а саме: Б – бефстроганов, В – взбивання, Д – подрібнення, М – м’ясо, О – овочі, П – просіювання, Р – розпушування м’яса.

   Багатоцільові механізми мають маркірування МС 44820. Тут цифри 4,7,8 визначають порядковий номер пристосувань, що виконують відповідні операції (взбиваня, протирання перемішування ), а цифра 20 – місткість робочої камери в дм3.

   3. До роботи на механічному обладнанні допускаються:

   3.1. особи, що досягли 18річного віку, пройшли медичний огляд;

   3.2. навчені належним чином загальним вимогам охорони праці та виробничої дисципліни під час теоретичного навчання, одержали протягом теоретичного навчання належні знання стосовно технології робіт, які належать виконувати, про устаткування, інструмент, пристосування тощо, з якими вони матимуть справу;

   3.3. отримали інструктаж з охорони праці на робочому місці відповідно до чинного законодавства;

   Первинний інструктаж з охорони праці проводить з усіма працівниками, керівником структурного підрозділу, перед початком виконання практичних робіт на механічному обладнанні.

   Повторний інструктаж з охорони праці проводиться відповідно до Порядку проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, але не рідше одного разу на 3 місяці.

   4. Учень повинен дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку: дотримуватись технологічної дисципліни; дбайливо ставитись до устаткування, інструменту, пристроїв, матеріалів, спецодягу та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), передбачених для цієї спеціальності, зберігати їх у спеціально відведених місцях; утримувати в чистоті робоче місце та територію підприємства.

   Не допускається управління устаткуванням, яке обслуговується іншими працівниками, крім його вимкнення при виникненні аварійної або травмонебезпечної ситуації.

   5. Причинами виробничого травматизму на підприємствах масового харчування можуть бути неправильна організація праці, порушення правил експлуатації обладнання та вимог техніки безпеки втома чи хвороба працівника.

   Джерелами небезпечних і шкідливих факторів в роботі поварів, кондитерів працівників кухні є висока температура підвищена вологість, забруднене повітря, велика кількість різноманітного обладнання, напруження м’язів рух і ніг.

   6. Під час роботи слід працювати у санітарному спеціальному одязі відповідно до вимог санітарногігієнічних правил , а саме:

   6.1. куртка біла;

   6.2. брюки або спідниця біла;

   6.3. фартух білий ;

   6.4. ковпак білий або косинка;

   6.5. рукавиці для кондитерів;

   6.6. рушник;

   6.7. тапочки або туфлі, або черевики, текстильні або текстильнокомбіновані на низькій підошві.

   Санітарний одяг шиється, як правило, з білої бавовняної тканини, яка легко перетреться. Косинки та ковпаки повинні щільно закривати волосся. У санітарному одязі забороняється виходити за межі кухні, категорично забороняється заходити у ньому в туалет. Санітарний одяг захищає харчові продукти від забруднень, які можуть бути допущеним особистим одягом працівників. Змінюють одяг у міру його забруднення однак не рідше одного разу на два дні працюючи з харчовими продуктами, інвентарем, посудом працівники можуть стати причиною затруєння харчових продуктів різними інфекційними збудниками: кишечник інфекцій, харчових токсикоінфекцій та інтоксикацій, а також яйцями глистів. Отже, вони повинні дотримуватись правил особистої гігієни. Особливе значення при цьому має догляд за шкірою, порожниною рота, нігтями. Саме з немитих рук та їжу мають змогу потрапити хвороботворні мікроби (дизентерійні палички та інші). Під брудними нігтями можуть накопичуватися сальмонели, гнійникові бактерії, кишкові палички й інші. Тому нігті завжди слід коротко обстригати, щоб не допустити накопичення бруду під ними. Перед роботою, після відвідування туалету, після прибирання руки необхідно мити теплою водою з милом і щіткою (до ліктів), а потім споліскувати 0,2% ним розчином хлорного вапна, або 0,1% ним розчином хлоралі ну. Дотримання правил санітарії та гігієни дає змогу забезпечити захист здоров'я працівника від дії шкідливих ректорів і підвищити працездатність,

   II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

   1. Прийти на робоче місце для своєчасного і повного ознайомлення із всіма обставинами робочого дня до його настання. При незадовільному стані здоров’я треба повідомити зав.виробництвом і звернутися до чергової медичної сестри.

   2. Одягти спец одяг, привести його у належний стан так, щоб було зручно і безпечно працювати – довге волосся заправити, одяг застібнути, взуття повинно бути на низьких підборах . Не можна заколювати голкою спецодяг, тримати в кишені гострі, зайві предмети.

   3. Оглянути й упорядкувати робоче місце, прибрати усе зайве зпід ніг, якщо підлога слизька потурбуватися, щоб її витерли або зробити це самому. Перед початком роботи на обладнанні необхідно перевірити технічний стан приводу і переконатися в надійному його кріплені до кришки робочого столу або станині – підставці. Станина в свою чергу повинна бути надійною закріплена на фундаменті або підлозі приміщення анкерними болтами. Необхідно візуально перевірити наявність і справність заземлення корпусу (провід повинен бути одним кінцем міцно затягнутий болтом з написом “Земля”, а другим надійно приєднаний до заземлюючого контуру). Увімкнути , на короткий час електродвигун щоб перевірити справність пускової апаратури, двигуна та редуктора. При цьому необхідно звернути увагу на відсутність підвищеного шуму двигуна. Звірити напрямок обертання валу з напрямком стрілки на корпусі. При будьякій несправності машину виключають та викликають механіка. Переконавшись в справності привода, до нього приєднують змінний механізм, призначений для виконання необхідної технологічної операції. Хвостовик змінного механізму всовують у горловину привода до упора, при цьому шип робочого вала механізму входить в паз (гніздо) приводного вала. Якщо змінний механізм повністю не входить хвостовиком в горловину привода, його провертають на кут до 45 навколо власної оси в туги іншу сторону. При цьому шип вала з’єднується з гніздом робочого вала привода і хвостовик механізму повністю всовується в горловину привода. Після цього хвостовик закріплюється зажимними гвинтами або ексцентриковим зажимом що знаходиться на приєднуючій горловині. В наслідок чого машина виявляється підготовленою до роботи .

   4. Перевірте наявність ємностей (короб, деко тощо) для прийому оброблених продуктів біля розвантажувального устрою механізму. Наявність та якість продуктів що підлягають обробці.

   5. При виявлені несправностей повідомте безпосереднього керівника і без його дозволу до роботи не ставайте.

   Оглянь інвентар, переконайся в тому що він справний. Вимагай від адміністрації вилучення і заміни непридатного інвентарю і посуду.

   III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ.

   1. Під час роботи працівник повинен:

   1.1. Виконувати лише ту роботу, яка доручена йому адміністрацією закладу, не відволікатися від своїх прямих обов’язків;

   1.2. Утримувати робоче місце у чистоті і порядку не загромаджувати проходи порожньою тарою та іншими предметами. Порожню тару своєчасно прибирати з робочого місця і складати у спеціально відведене місце.

   1.3. Повідомити адміністрацію про наявність напруги на корпусі обладнання. Не торкатися до відкритих і не огороджених струмопровідних частин електрообладнання і електропускової арматури, а також голих і погано ізольованих проводів. Не користуватись розбитими вимикачами, розетками – та іншою не справною арматурою. Необхідно пам’ятати, що ремонт і наладка електрообладнання повинні проводитись електротехнічним персоналом;

   1.4. Знімати та встановлювати зміні частини машин обережно, без великих зусиль і ривків, при вимкненому і зупиненому двигуні берегти руки від поривів і забійних ран;

   1.5. Не знімати і не встановлювати огороджень, не поправляти паси, ланцюги привода під час роботи обладнання;

   1.6. Не залишати без нагляду працююче обладнання;

   1.7. Попереджувати про пуск обладнання працівників, які знаходяться поруч;

   1.8. Вмикати електрообладнання в мережу сухими руками, не залишати без нагляду включене обладнання;

   1.9. Дотримуватися вимог експлуатації обладнання згідно з документацією заводувиготовлювача;

   1.10. Не використовувати машин для тих робіт, які не передбачені інструкції з їх експлуатації;

   1.11. Перед завантаженням механічного обладнання (не спрацьовують кнопки СТОП, ПУСК, наявність сторонніх шумів, запах горілого диму, при раптовій перерві в подачі електроенергії) терміново відключити обладнання від електромережі і повідомити про це адміністрацію;

   1.12. Насаджувати і закріплювати зміні механізми на універсальний привід необхідно при вимкнутому електродвигуні з електромережі;

   1.13. Не працюй з електрообладнанням, біля якого немає діелектричних килимків;

   1.14. Завантажуйте обладнання сировиною рівномірно, невеликими порціями;

   1.15. Направляйте продукт всередину робочої камери обладнання спеціальними пристосуваннями;

   1.16. Забороняється виймати фарш з завантажувального вікна фаршомішалки вручну або під час роботи.

   IV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

   По закінченню роботи проведіть в порядок своє робоче місце.

   1. Відключіть електрообладнання від електромережі.

   2. Змінний пристрій відокремите від редуктора. Розберіть його, промийте гарячою водою, потім висушіть.

   3. Пофарбовані поверхні пристрою періодично (1 раз на тиждень) мийте теплою водою з милом, витріть насухо м’якою чистою тканиною.

   4. Посуд та кухонний інвентар, що використовувався в роботі, вимийте, висушіть, розставте по місцях.

   5. Приберіть своє робоче місце. Вологою щіткою чи віником підметіть підлогу, потім помийте теплою водою. Якщо після якогось процесу підлога залишилась жирною, її слід вимити теплою водою з додаванням мийних засобів, допущених санітарним наглядом.

   6. Приведіть себе і спецодяг у порядок. Вимийте руки і обличчя з милом.

   7. Вимкніть світло.

   8. Повідомте зав.виробництвом, або відповідального за електрогосподарство про неполадки, що мали місце під час роботи і про вжиті заходи щодо їх усунення.

   V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

   1. При виникненні аварії або ситуації, яка може привести до аварії, нещасного випадку, припинити роботу обладнання, забезпечити огородження небезпечної зони, попередити поруч працюючих про небезпеку, повідомити майстра про те, що сталося.

   2. Якщо електроенергія відключена, терміново виключити все електрообладнання, яке знаходилось в роботі, підключення його здійснювати тільки після вмикання напруги електромережі.

   3. На випадок пожежі (чи загорання) необхідно:

   3.1. вжити заходів щодо евакуації людей із приміщення відповідно до плану евакуації;

   3.2. вимкнути електромережу;

   3.3. зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусідніх приміщень;

   3.4. негайно повідомити пожежну охорону;

   3.5. при можливості приступити до ліквідації загорання наявними засобами пожежегасіння;

   4. У випадку травмування потерпілому слід негайно надати лікарську допомогу. Для цього використовують аптечки з перев’язувальними пакетами, шинами, джутами, йодним розчином, нашатирним спиртом.

   Механічне пошкодження тканини людини може викликати кровотечу. При капілярній кровотечі рану слід обробити йодним розчином та накласти чисту марлеву пов’язку. Венозна кровотеча потребує тісної пов’язки. Якщо ж виникла артеріальна кровотеча її слід зупинити джгутом, накласти вище рани, прикріпити записку зі вказаним часом його накладання. Після цього потерпілого відправляють до лікарні.

   Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надати йому долікарської медичної допомоги.

   Заходи з надання першої долі карської допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від дії струму.

   Якщо потерпілий короткочасно знаходився під струмом і після цього може самостійно координувати свої дії його необхідно у супроводі іншої особи відправити до медпункту.

   У випадку, коли потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, забезпечити доступ свіжого повітря, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом, розтерти і зігріти.

   Якщо потерпілий дихає слабко або за відсутності у нього ознак життя (не має дихання, серце биття і пульс відсутній, зіниці розширені й не реагують на світло) терміново приступають до оживлення потерпілого штучного дихання і непрямого масажу серця. Терміново викликати швидку допомогу.

   Не відмовляйтеся від надання допомоги потерпілому за відсутності у нього дихання, серце биття та інших ознак життя. Констатувати смерть має право тільки лікар.

    

   Розроблено:

   (підпис) (ПІП)

   Узгоджено:

    

   (підпис) (ПІП)