Меню

Главная категория

Лікувально-оздоровчий комплекс «Дружба»

«Дружба» image1 

 

Назва дитячого закладу
оздоровлення та відпочинку
Лікувально-оздоровчий комплекс «Дружба»
Засновник / власник Профком НГВУ Долинанафтогаз
Категорія закладу Вища
Повна адреса дитячого закладу Село Новоселиця,
Долинський район,
Івано-Франківська область,
Україна, 77503
Телефони +38095-763-8364,
+38096-696-3662
Адреса електронної пошти Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Адреса офіційної веб-сторінки druzba.com.ua
ВКонтакті: https://vk.com/lokdruzba
Facebook: https://www.facebook.com/groups/lokdruzba/
Прізвище, ім’я та по батькові
керівника дитячого закладу
оздоровлення та відпочинку
Гродзіцький Михайло Владиславович
Контактні телефони 380957638364
Прізвище, ім’я та по батькові
Відповідального за виховну діяльність
в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку
Шиян Андрій Ігорович
Контактні телефони 380991510163
Презентація закладу
Цікаві відео табору http://druzba.com.ua/video/
Кращі фото табору image2
image2
image2
image2
image2
image2

Тематика ІІІ оздоровчої зміни творчо-дозвіллєвого спрямування «Ровеснянська фабрика зірок»

Тематика ІІІ оздоровчої зміни
творчо-дозвіллєвого спрямування
«Ровеснянська фабрика зірок»
в дитячому закладі оздоровчого типу «Ровесник» Сумської області

Мета: створити дозвіллєво-оздоровчий простір для розвитку творчих здібностей і можливостей дітей, сприяти самоствердженню та самовдосконаленню юних талантів, надати можливість дітям використати час із користю для розвитку своїх творчих здібностей, особистісної творчості, ініціативи, активності, демонстрації своїх потенційних можливостей, створити умови для оздоровлення та соціокультурного розвитку дітей

№ п/п Тема дня, девіз

1. День «Липневі зустрічі у «Ровеснику»
«Ми йдемо щасливі, ми йдемо веселі, сонечко привітне нам киває вслід… Нас «Ровесник» кличе у свою оселю, дружно йому скажемо ми усі: «Привіт!»
2. День «Сім’я від А до Я»
«Ровесник» - наш другий дім! Тут проводимо ми літо: пісні, танці, ігри, спорт…У «Ровеснику» ми просто діти!
3. День «У пошуках пригод»
«Вперед! До тих незвіданих глибин, що виринає в помислах свідомість…»
4. День «Х-фактор»
«Х-фактор» закликає всіх: співайте, смійтесь і танцюйте, бо ми талановиті всі і нас багато, милий друже!»
5. День «Розумники й розумниці»
«Хто книжки любить читати - найрозумнішим може стати!»
6. День «Будьте здорові»
«Повітря, сонце та вода для здоров’я – друзі. А з «Ровесником» вони в міцному союзі!»
7. День «Шерлок Холмс»
«Пограємо в детективів, щоб знати кожного. Розкрити драми серця легко ми зможемо!»
8. День «МузТВ»
«Талант співати й танцювати, і талант творити,
Це для людини — божий дар!»
9. День «Смачна ліга»
«Майстер-шеф готує смачно, пригощає всіх дітей, щоб у всіх був гарний настрій кожен ранок, кожен день»
10. День «Світ подорожі»
«За моря, за океани, за країни нам незнані будемо ми подорожувати і цікавого дізнаватись!»
11. День «Модний вирок»
«День високої моди настав! Запрошуємо всіх на літній бал»
12. День «Ну-мо, дівчата»
«Краса жіноча, еталон усього, а жінка - це богиня на Землі»
13. День «Форт Боярд»
«Якщо бути сильним і сміливим, витривалим і кмітливим - форт Боярд можна здолати і відважним можна стати!»
14. День «Останній герой»
«Гідно росте чоловіча зміна! Виховані, чемні, добрі, сміливі»
15. День «Любов з першого погляду»
«Є у світі істина одна, вона закоханим відома! Любов приходить, як весна, із першим цвітом, першим громом!»
16. День «95 квартал»
«Гумористи, пародисти, танцюристи і артисти!
Нумо всі сюди до нас - «95 квартал» чекає вас!»
17. День «Доки іменинники вдома»
«На білих пухнастих хмарах у небі янголи живуть. Нас з іменинами вітають і подаруночки несуть»
18. День «Ліги чемпіонів»
«На здійснення юних мрій, з бажанням міцного здоров’я – в майбутньому будемо ми вершити нові рекорди!»
19. День «Дві зірки»
«Талант — це здатність те робити, чому тебе ніхто не вчив. Талант, як сонце щиро світить, лише в собі його відкрий»
20. День «Зірковий час»
«Зірковий час настав сьогодні, політ у світ талантів, мрій. Дитинства птахи світанкові шукають щастя на землі»
21. День «Все буде добре»
«О, «Ровесник», друже наш! Він за всіх найкращий!
Нам летіти прийшов час, в обрії за щастям!»

Тематика ІІ оздоровчої зміни еколого-натуралістичного спрямування «Від екології довкілля – до екології душі!»

Тематика ІІ оздоровчої зміни
еколого-натуралістичного спрямування
«Від екології довкілля – до екології душі!»
в ДПЗ ДЗСТ «Ровесник» Сумської області


Мета: створити необхідні умови для повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля, зміцнити особистездоров’я вихованців; сприяти вихованню у дітей екологічного світогляду та екологічної культури, бажанню берегти і примножувати природу, формувати вміння та навички діяльності в природі; надати дітям широких можливостей щодо виявлення і розвитку особистісної творчості, демонстрації своїх потенційних можливостей, задатків і здібностей.

№ п/п Тема дня, девіз

1. День зустрічі на зеленій планеті «Ровесник»
«Відчинило двері літо - скільки радощів у нім!
Скільки в лузі трав і цвіту! Гей! Мерщій туди ходім!»
2. День жителів зеленої планети «Ровесник»
«Ми йдемо щасливі, ми йдемо веселі, дружно ми крокуємо, пізнаємо світ. Збудуться бажання й заповітні мрії і «Ровесник» шле всім радісний: «Привіт!»
3. День господаря зеленої планети «Ровесник»
«Наш «Ровесник» - рідний край: поле, річка, синій гай! Ти сьогодні на світанку президента обирай!»
4. День Скорботи і Пам`яті
«Пам`ятати вічно ми повинні ті солдатські долі непрості… За Вкраїну битви до загину шану ми повинні їм нести!»
5. День Олімпійського вогню
«Хто дружить зі спортом буде - всі незгоди той забуде. Виросте міцним, здоровим. Переможе всі хвороби!»
6. День квіткової мозаїки
«Діти квіти полюбляють, в піснях та віршах їх прославляють, вишивають і малюють, і на свято їх дарують!»
7. День долини Дружби
«Дружно жити – все любити: і людину, й колосок, пташку, поле і лісок»
8. День Зеленої аптеки
«Щоб бути сильним, витривалим, вміти виживати – правила першої допомоги всім обов`язково треба знати!»
9. День лісових самоцвітів
«Які ж талановиті наші діти! Чарує душу дивовижний спів… Милуєшся і ніде правди діти, -
Щоб, поки й світ, дитячий голос жив!»
10. День Конституції України
«Ура! Єдина Україна. Приходить свято і до нас.
Любіть же неньку – Україну - так, як любив її Тарас!»
11. День «В гостях у Лісовичка»
«Ліс – це диво, ліс – це казка. То ж заходьте в ліс, будь ласка. Але завжди пам`ятайте: диво - ліс охороняйте!»
12. День молодого паростка
«Ми любимо мандрувати, шукати, дізнаватись і
весело на цій планеті спілкуватись!»
13. День чистої краплини води
«І знову Водяний з водою грає… І хлопців гарних обирає, щоб в «містери» призначить їх, і хай лунає веселий сміх!»
14. День ріки Знань
«Бажайте знань, як журавлі польоту. Черпайте їх з науки джерела. Охайно всю виконуйте роботу,
щоб річка знань повноводною була!»
15. День Русалоньки
«Ніжна і тендітна Русалонька струнка. До свята «Міс «Ровесника» запрошує вона!»
16. День екології розваг
«Чути сміх повсюди, гомін - водоспад розваг лунає, всіх дітей веселих, добрих наше свято закликає!»
17. День флори і фауни
«Флора й фауна просить: «Неймовірну красу збережи! Ми звертаємось до тебе – не руйнуй, не вбивай, не пали!»
18. День екології душі і серця
«Нехай в твоєму серці сонце грає. Нехай воно веселкою горить. Нехай любов твоя ніколи не вмирає, щоб на землі добро творить!»
19. День іменинників зеленої планети «Ровесник»
«На нашій зеленій планеті «Ровесник», де на долоні все, як є – нам День Народження привітно сьогодні руку подає!»
20. День щасливих друзів
«Ми – щасливі друзі! Ми – одна сім`я. Ми – дружні та веселі, любимо ігри та забави, вершимо цікаві справи!»
21. День «До зустрічі, плането «Ровесник»!»
«Прощаюся з лісом, прощаюся з лугом. Чи зможу побачити це диво ще раз? «Ровесник» для мене так швидко став другом… Хай знову гостинно чекає на нас!»

Тематика ІV оздоровчої зміни творчо-пізнавального спрямування «Велика космічна подорож »

Тематика ІV оздоровчої зміни
творчо-пізнавального спрямування
«Велика космічна подорож »
в ДПЗ ДЗСТ «Ровесник» Сумської області

Мета: організація пізнавально-розвивального простору для активної оздоровчої, інтелектуально-пізнавальної, емоційно насиченої діяльності; розвиток творчих здібностей дітей; створення умов для самореалізації та самоствердження дітей, поглиблення досвіду спілкування, міжособистісних взаємин, партнерства, товариства, дружби

№ п/п Тема дня, девіз
1. День прибуття космічних гостей
«Після мандрів міжпланетних витривалих, подолавши довгий світоліт, із глибин космічних, незбагненних вийшли гості до «Ровесника» - привіт!»
2. День параду планет
«Меркурій, Сонце і Венера з Сатурном виведуть рядки. Дітей потішать трохи з неба та розійдуться навіки»
3. День планети Земля
«Летить Земля у просторі космічнім, закутана у сяйво голубе, і в русі цьому щохвилиннім, вічним
життя розквітло буйно, як ніде!»
4. День Міжгалактичної олімпіади «Космо 2013»
«Спорт та ми – одна сім’я, без одне одного нам не прожити ані дня»
5. День космічного ерудита
«Дуже тішаться книжки, що розумні діточки із задоволенням читають і про Космос все пізнають»
6. День космодансу
«Під казковим Ровеснянським сяйвом серпантин засіяв золотий – це зірки у новому наряді полум’яний танок ведуть свій»
7. День великого переполоху у відкритому Космосі
«Все сьогодні навпаки: трішки гумору і сміху
добрим людям на потіху»
8. День Космобачення
«Небесні сурми кличуть нас, чудес шукаємо для вас»
9. День спартакіади космічних видів спорту
«Свято спортивне гордо вступає у свої права. Сонцем посмішки з неба зустрічає його дітвора»
10. День лунатиків
«Коли комету я побачу, а може навіть зорепад, я кожній зірці, на додачу, замовлю щось для спільних благ»
11. День зіркових майстерень
«Ми любимо мандрувати, шукати, дізнаватися і весело на цій планеті спілкуватися»
12. День Венери
«Радість з неба сяє, зірка красна день вітає»
13. День Вселенських досягнень незвичного характеру
«У загадкові світи люди проклали мости… Зіркою в небі сія доля щаслива твоя»
14. День зіркового балу
«Які красиві ви на зірковому балі йдете на зустріч доброті! Які ви мужні, сильні і чарівні! Хай мрії ваші збудуться усі!»
15. День планети Безпеки
«Усі однаково ми плачем, сміємося, усім потрібен кисень і вода. Поляк, іспанець, українець – зберемося! І збережем планету, бо вона одна!»
16. День планети Кохання
«Любов приходить з першим громом… Незрима, ніжна і палка»
17. День здоров’я на орбіті Ровесник
«Головне – здоровим бути! Це потрібно всім збагнути! Бо як є здоров’я й сила, то весь Космос тобі милий!»
18. День Юпітера
«А я літав світами, наче вітер, носив у жменях піднебесну синь. На світ дивився, мов Юпітер, й дощем ставав від погляду Богинь»
19. День під сузір’ям Діви
«День народження буває, коли казка наступає…»
20. День хроніки польотів на незалежній планеті під іменем Україні
«Сьогодні у небі палають зірниці, бо ми зустрічаємо свято своє. У цей подих дитинства, подих щасливої миті – спасибі, Україно, що ти у нас є!»
21. День відльоту космічних кораблів
«Веселий вітер кличе у дорогу… В життєвий океан бурхливий, непростий. На серці сум і щемка тривога… До зустрічі, космічні кораблі!»

Тематика оздоровчої зміни «Зимовий калейдоскоп пізнання, нових відкриттів і розваг»

Тематика оздоровчої зміни творчо-дозвіллєвого спрямування
«Зимовий калейдоскоп пізнання, нових відкриттів і розваг»
в ДПЗ ДЗСТ «Ровесник» Сумської області

Мета: створити необхідні умови для підготовки навчально-пізнавальних занять МАН, учнівського самоврядування, з навчальних предметів та занять фізичною культурою; повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля, сприяти розвитку творчих здібностей дітей, самоствердження їх як особистостей, поглибити досвід спілкування, міжособистісних взаємин, партнерства, товариства, дружби


№ п/п Тема дня, девіз
1. День зустрічі з веселощами
«Після мандрів витривалих, подолавши стільки літ, із глибин таємних, незбагненних вийшли гості до «Ровесника» - привіт!»
2. День дружелюбності
«В житті усім потрібна дружба: і для розваг, і для журби, й для служби. Із другом легше в світі жити,
але й дружити треба вміти».
3. День музи
«Для музи немає ні дня, ні ночі, вона приходить тоді, коли хоче»
4. День спортивних досягнень
«Спорт та ми – одна сім’я, одне без одного нам не прожити ні дня»
5. День державності
«Яка ж, Україно, ти гарна і мрійна. Яка ж ти співуча моя сторона!»
6. День чарівних умільців
«Не кажи не вмію, а кажи навчусь»
7. День Новорічного Карнавалу
«На порозі Рік Новий - добрий, світлий, чарівний; щастя, злагоду – усе, хай до хат він нам несе!»
8. День фантазії чудес
«У нічний казковий час Рік Новий прийшов до нас. Він приніс свої вітання і найкращі побажання!»
9. День «Розважальний калейдоскоп»
«Взимку, наче б то пушок, з неба сиплеться сніжок.У дворі з самого ранку лижі, ковзани і санки.То на гору, то з гори мчиться натовп дітвори».
10. День зимової краси
«Під казковим Ровеснянським сяйвом серпантин засіяв золотий – це зірки у новому наряді полум’яний танок ведуть свій»
11. День Амура
«Хай любов живе в серцях – щира, не позичена, довірою заквітчана»
12. День «Вечори на хуторі поблизу Ровесника»
«Чарівний, таємничий, надприродний міф відкриває двері у Ровеснянський світ»
13. День Різдвяної Зірки
«Добрий вечір вам у дім, добрий вечір вам усім. Всіх вітаєм, прославляєм з нашим святом золотим»
14. День Різдвяного передзвону
«Дочекалися ми свята і для серця, й для душі: на столі кутя багата, пиріжки, узвар, книші»
15. День під сузір’ям Козерога
Бо так заведено від Бога - одні зимою, інші влітку, хто народився Козерогом, той має Господа відмітку.
16. День Вакулиної вдачі
«Хто має Вакулину вдачу, той найщасливіший у змагу»
17. День вогника правдивих слів
Ось і настала хвилююча мить, з Ровесником треба прощатися всім!
18. День прощання з Ровесником
«Всім бажаємо усмішок багато. Чекаємо на вас ще не один раз!»
-«Морское плавание» (корабли с командами, матросы, капитаны, море, якорь, рында и т.п.)
-«Детский городок» (мэрия города, улицы, жители, редприятия, городская валюта...)
-«Сказочное царство» (царь, царица, свита, сказочные герои...)
-«Лесное государство» (берендей, лесные обитатели...)
-«Акционерное общество» (АО, акционеры, акций, биржи, совет директоров...)
-«Космический полет» (галактики, планеты, космические корабли, космонавты...)
-«Индейское племя» (вождь, вигвам, талисман...)
-«Экологический лагерь» (зеленый патруль, экологи...)
-«Детское телевидение» (телестанции, телепередачи, телеканалы, режиссер, продюсер...)
-«Театральная смена» (театр, труппа, актеры, антракт...)
-«Научная лаборатория» (НИИ, профессор, конструктор, инженер, изобретатель, модель, макет...)
-«Город мастеров» (мастера, мастерские, приспособления, инструменты...)
-«Милицейский городок» (детектив, милиционер, ГАИ, светофоры, пешеходные дорожки...)
-«Детский экспресс» (вагоны, пассажиры, поезда, рейс, ж/д...)
-«Зарубежное государство»
-«Детская партия»
-«Фермерское хозяйство»
-«Лагерь следопытов»
-День дружбы (игры на сплочение)
-День правды (игра “детектив”, огонёк правдивых слов)
-День фантазии чудес (Новый Год (смена-то была зимняя!))
-День красоты (рисунки на снегу, конкурс костюмов)
-День здоровья (Суперолимпиада, демонстрация “За здоровый образ жизни”)
-День чистоты и белизны (скульптуры из снега, сюжетка “Тайд или кипячение”)
-День семьи (конкурс семей)
-День благосостояния (экономическая игра)
-День государственности (политическая игра, выборы президента)
-День любви (Любовь с 1-го взгляда, конкурс пар) И так далее…

Тематика І оздоровчої зміни

Тематика І оздоровчої зміни
соціально - реабілітаційного спрямування «Подаруй казковий світ дітям»
в ДПЗ ДЗСТ «Ровесник» Сумської області

Мета: організація пізнавально-розвивального простору для активної оздоровчої, пізнавальної, емоційно насиченої діяльності, сприяння самореалізації, розвитку інтересів, здібностей, особистої творчості, ініціативи, самостійності, активності, нахилів дітей, створення умов для оздоровлення та соціокультурного розвитку, набуття дітьми досвіду у спілкуванні з ровесниками.

№ п/п Тема дня, девіз
1. День казкової зустрічі
«Зустріч з казкою – це свято,
Не було б її у нас,
Ми б не знали так багато
Про минулий, давній час»
2. День Кота Леопольда
«Райдуга місток зробила – сонце з хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти, треба дітям всім дружити»
3. День Знайки
«Подолаймо знань вершини! Це чудово для людини!»
4. День Гулівера
«Хоч ми ще хлопці і дівчата, та мріємо президентами стати!»
5. День Лісової Мавки
«Природа рідна – наша втіха, ми збережемо її від лиха»
6. День Тома і Джері
«Ми в дитинство безтурботне линемо, як у світ розваг.
З Томом й Джері будем разом грати і пісні співать»
7. День «В тридев`ятому царстві, в тридесятому государстві»
«Запрошуємо у казку всіх, нехай лунає у залі сміх.
Поринемо у світ пригод, бо ми ж то – чарівний народ!»
8. День бременських музикантів
«Скільки зірок у світанні, скільки у морі перлин,
стільки талантів «Ровесник» відкриє сьогодні своїх»
9. День «Ну, постривай!»
«Немов море трибуни шумлять… Нині буде нелегке змагання. Вболіваймо за наших хлоп`ят, за спортивні вміння й старання!»
10. День Королеви Безпеки
«Життя – це просто дивна казка. Не засмучуй його, будь ласка»
11. День Пеппі Довгої Панчохи
«Чомусь сьогодні все не так, здається, навпаки.
І день не день, і я - не я, і мов би ти не ти!»
12. День Спортландії
«Бігаючи, плаваючи, ми ростемо сміливими, на сонці засмагнілими!»
13. День Мийдодіра
«У країну Чистоти потраплять всі – і я, і ти.
Та в країну Чистоти тільки чистим треба йти»
14. День Водяного
«Давайте ж бо митись, купатись, пірнать, хлюпотать, полоскатись. В струмку, у ставку, в океані, старі й молоді. Слава довічна воді!»
15. День Арлекіно
«Гуморина з Арлекіно вас запрошує на диво!»
16. День Мальвіни
«Сьогодні наш святковий бал, принцес сьогодні – повний зал. Танцюють весело танок Мальвіна, Котик, Колобок»
17. День Віннні Пуха
«Ми вас вітаємо і шлем палкий привіт,
Щастячка бажаємо на багато літ!»
18. День Робін Гуда
«Хочеш стати Робін Гудом - то тренуйся і рости!»
19. День Ромео і Джульєти
«Немає повісті цікавішої в світі, ніж «Повість про Ромео і Джульєту…». Про їх кохання знаємо теж, адже воно - без меж!»
20. День Театру Буратіно
«Казковий Театр щиро двері відкрив. «Ровесник» нас щасливими зробив. Мрії, й бажання наші здійснив!»
21. День прощання з казкою
«Ровесник» - країна казкова. Тут щастя панує довколо.
Казкове дитинство минає і радості всім вам бажає!»

РОЗВАЖАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАХОДИ ДПЗОВ «РОВЕСНИК» (ЛІТО-2015) «Літо в стилі ЕТНО»

РОЗВАЖАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАХОДИ
ДПЗОВ «РОВЕСНИК» (ЛІТО-2015)
«Літо в стилі ЕТНО»

Перша п’ятиденка
(Ознайомлююча)

І день
-Заїзд
-Ознайомлення дітей з режимом роботи табору, правилами поведінки та проведення інструктажу з ТБ
-Екскурсія – інструктаж «Стежинами табору»
-Урочиста лінійка «Ровесник вітає друзів»
-Дискотека «Будьмо знайомі»

ІІ день
-Експрес-естафета представлення «Я+Ти=Ми»
-Пісенний марафон
-Дискотека «Викрутаси»

ІІІ день
-Конкурс масовок
-Кумедні конкурси-естафети
-Дискотека з приколами

IV день
-Радіогазета «Ой на Івана та й на Купала…»
-Конкурсно-ігрова програма «Купальські розваги»
-Гуртова «Ігроландія»
-Дискотека «Танцюй як я»

V день
-Привітний ранок
-Конкурс «Ми танцюємо гуртом»
-Танцювальний конкурс «Дам лиха закаблукам»
-Дискотека «Я танцюю-рекомендую»

Друга п’ятиденка
(Спортивна)

VI день 

-Радіогазета «Спорт – це життя»
-Конкурс «Створюємо цікаві образи на асфальті»
-Турнір «Айро-хокей, настільний футбол», Тенісний турнір
-Театральні самоцвіти
-Веселий експрес
-Дискотека

VIІ день
-Відкриття «Ровесницькі Олімпійські ігри»
-Хто зверху?
-Битва Хорів
-Дискотека «Впіймай свою «хвилю»

VIІІ день
-Радіогазета «Без шкідливих звичок»
-Кубок з футболу
-Змагання з Малюкболу, волейболу.
-Конкурс відеокліпів «Хіти сьогодення»
-Дискотека «Танцюй-танцюй…»

IX день
-Змагання з Флорболу
-Закохані серця
-Кохання з першого погляду
-Дискотека «У ритмі душі»

X день
-Розсміши коміка
-Конкурсно-розважальна програма «Сила та грація»
-День Європи
-Євродискотека

Третя п’ятиденка
(Творча)

XІ день
-Меломан-шоу
-Український Флеш-моб
-Мегашоу «Гурт має таланти, при умові…»
-Дискотека «А у нас усі таланти»

XІІ день
-Імідж-день
-Міні-міс табору «Ровесник»
-Міні-містер табору «Ровесник»
-Дискотека «У полоні краси»

XІІІ день
-Продюсерський центр «А наш вожатий най-най…»
-Міс табору «Ровесник»
-Містер табору «Ровесник»
-Дискотека «Краса довкола»

XІV день
-Шоу двійників
-Мегашоу «Гурт має таланти, при умові…»
-Дискотека «Танець – це сила»

XV день
-Екологічне свято «Флоралія»
-Козацькі забави
-Інсценізація української народної пісні
-Україномовна дискотека

Четверта п’ятиденка
(Узагальнююча)

XVІ день
День у країні Бантилії
Мегашоу «Гурт має таланти, при умові…»
Дискотека у ритмі дущі

XVІІ день
Веселий калейдоскоп
Інсценізація казки
Маскарадна дискотека

XVІІІ день
Виставка робіт гуртка дизайн «У полоні дитячої творчості»
День індійського кіно
Мегашоу «Гурт має таланти, при умові…»
Дискотека у ритмі диско

XІX день
Спортивно-розважальна гра «Пошук скарбів»
Весела гуморина
День навпаки
Дискотека з піснями

XІX день
Гала концерт шоу «Гурт має таланти, при умові…»
Лінійка «Ровеснику, до зустрічі!»
Дискотека «Прощавай, Ровеснику»

XXІ день (24.07.2014)
Роз’їзд відпочивальників

Педагогіка тимчасового дитячого колективу

Педагогіка тимчасового дитячого колективу

   Пелех О.П., заступник директора з навчально-виробничої практики Володимиро-Волинського педагогічного коледжу

   Дитячий оздоровчий табір є позашкільним закладом для школярів віком від 6 до 14 років, який створюється на час літніх і зимових канікул.

   У таборі з урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей і учнівської молоді, створюються загони, групи та інші об'єднання, чисельність яких не повинна перевищувати 25 чоловік для дітей віком 6-9 років і 30 чоловік для дітей віком 10-14 років.

   Дитячі оздоровчі заклади покликані, дотримуючись принципів наступності і безперервності виховання, виконувати компенсуючу функцію, оскільки дають можливість дітям не лише відпочити, зняти фізичне і психічне навантаження після навчального року, але й створюють нові умови для збагачення їх соціального досвіду, перевірки і застосування нових знань і вмінь в різноманітній практичній діяльності, яка наповнена грою, романтикою і базується на розвитку дитячої ініціативи, самодіяльності.

   Простий підрахунок свідчить про те, що під час літніх канікул діти можуть використовувати для улюбленої справи: ігор, спорту, відпочинку - 975 годин і, як вказують дослідження по інтенсивності спілкування вихователя з дітьми, одна табірна зміна (21-26 днів) - дорівнює року.

   Оздоровчий і виховний процес у таборі здійснюються у сприятливих умовах природного і соціального оточення. Все, що розкинулося навколо дитячого оздоровчого табору, може виявитися нейтральною зоною, а може стати важливим виховним фактором. Табір і його околиці - нове, незнайоме для дитини оточення. Воно, звісно, приваблює дитину і треба їй допомогти проникнути в нього.

   Свої особливості має і тимчасовий дитячий колектив, який поряд із загальними ознаками має свою специфіку і короткочасність існування (від 10-14 днів до 2-х місяців в таборах санаторного типу); цілодобовий контроль вихованці, різновіковий склад загонів.

   У новому товариському оточенні дитині хочеться показати всі свої здібності, сили і вміння, проявити кращі якості характеру. Під час тісного активного спілкування інтенсивніше і повніше розкривається особистість школяра. Інколи в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим.

   Діти приїжджають в табір з різним настроєм. Частина з них позитивно відноситься до нього, знає його традиції, має друзів. Вони, як правило, прагнуть приймати участь у всіх справах, із задоволенням виконують доручення вихователів, проявляють ініціативу. Поряд з тим хочеться звернути увагу на групи дітей, які займають "очікувальну позицію". Це ті, що приїхали в табір вперше, з різних причин не були в колективі. Тому, ввійшовши в життя тимчасового колективу, вони готові до будь-якої діяльності, щоб проявити себе, заслужити схвалення ровесників, але першими активності не проявляють.

   Частина школярів, потрапивши в новий колектив, веде себе зухвало, з викликом, ухиляється від колективних справ, не виконує розпоряджень, щоденно обурюється режимом дня і т.д.

   Одна з характерних рис тимчасового дитячого колективу полягає в тому, що кожний день вимагає від кожної дитини зокрема власної самовіддачі. У таборі є можливість знайти улюблену справу на заняттях гуртків, секцій, творчих клубів, майстерень. Важливим є те, щоб кожна дитина відчувала себе необхідною для колективу. У таборі велика кількість справ, які виконують не поряд один з одним, як в класі, а спільно. Такий підхід до роботи дозволяє всім без винятку знайти собі улюблену справу протягом дня. Якщо хтось залишається пасивним в одних справах, то може добитися успіхів в інших.

   У тісному активному спілкуванні повніше розкриваються здібності дитини. Тут скоріше помітно, що в школі приховується від вчителів і однокласників. Протягом табірної зміни кожен учень приймає участь у 50-70 виховних заходах. Такий об'єм виховної роботи з колективом класу в умовах школи здійснюється протягом майже цілого навчального року.

   Проте, все позитивне, що закладене в оздоровчих і виховних функціях табору не завжди реалізується. Масова практика дає багато прикладів низького рівня ефективності виховної роботи табору, відсутності необхідної роботи табору, відсутності необхідної координації різних видів діяльності табору, механічно переносяться багато шкільних форм роботи, недостатньо враховується вікові особливості дітей. Тому невипадково останнім часом ми зустрічаємося з фактами формалізму, безтурботного проведення часу, відсутністю романтики, дитячою байдужістю, низьким рівнем підготовки педагогічних кадрів. Головна небезпека криється в тому, що багато таборів все частіше перетворюється в "дитячі пансіонати", "будинки відпочинку".

   Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували. Протягом зміни загін має виконати не одну цікаву і важливу справу. Зокрема, навчитися корисного ремесла, провести спартакіаду, організувати корисні справи і т. д.

   В організації життя дитячого колективу і педагогу-організатору, і вихователю необхідно спиратись на ініціативу, самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на громадсько-корисні справи. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і планувати роботу свого колективу, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь в них кожної дитини.

   У таборі дорослий виступає не лише в ролі педагога-організатора чи вихователя, але й товариша, порадника, батька. Дитячий колектив повинен стати сім'єю, в якій кожна дитина почувала б себе захищеною.

   Від педагога-організатора і вихователя вимагають, в першу чергу, любові до дітей - вередливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що в свою чергу породжує дитячу симпатію, допомагає сформувати колектив.

   Виховна діяльність педагогічного колективу складна і багатогранна, охоплює великий спектр різноманітних напрямів, форм і методів, і вимагає координації всіх його зусиль.

   У сучасних умовах вся робота в таборі повинна бути побудована на демократичних засадах. Якщо вихованці не пишаються своїм колективом - ефективність впливу такого колективу на особистість буде незначною. Високий престиж колективу - гарантія успішності впливу його норм та цінностей, засвоєння виховного ідеалу.

   З окремих знайомих, малознайомих та зовсім незнайомих дітей, де хтось комусь симпатизує та навпаки, народжується через деякий час спільнота дітей, виникає поняття «ми». Відбувається виокремлення «ми», «наше» із загального навколишнього життя. «Ми» - це те, що притаманне тільки одному певному колективу, на відміну від інших таких або зовсім інших колективів. Існують поняття - «ми», а все навколо - «вони». Для тимчасових дитячих об'єднань - це почуття спільності дуже необхідне, воно сприяє створенню та зміцненню колективу.

   Існують певні умови, за яких ця спільність може виникнути. По-перше, треба мати так звану матеріальну основу: певну кількість дітей, носіїв цього поняття «ми». Потрібна територія, де «ми» може розташуватися, збиратися, діяти. Необхідна мета спільної діяльності.

   У дитячого тимчасового колективу є свої ідеали, норми та правила поведінки, специфічні форми організації колективу, органи самоврядування, а також символи, назва, девіз, емблема, пісні, які підкреслюють приналежність саме до цього конкретного колективу. Все це - центри об'єднання, тобто ті цінності, предмети та символи, які ідентифікують групу, складають матеріальну та ідейну основу її існування й розвитку. На цій основі відбувається усвідомлення спільності, створюється почуття «ми».

   Літній тимчасовий дитячий оздоровчий табір має певні переваги у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості :

• в центрі діяльності таких закладів знаходяться не навчальна робота, а інша системотворча робота ( спорт, праця, мистецька діяльність тощо );

• оздоровчий табір надає широкі можливості для роботи різновікових колективів школярів;

• в умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме: вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;

• організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості (звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності ).

   Виховну роботу слід будувати так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі, відчувала себе сильною, збагатилася духовно й відчувала себе затишно. Тому щоденне життя в оздоровчому таборі має бути насиченим різноманітною діяльністю, інтелектуально й фізично спрямованим. Необхідно спрямувати виховну роботу на індивідуально-масові заходи в гурті, загоні, таборі, забезпечивши щоденне психологічне розвантаження дітей за допомогою індивідуальної роботи з книгою, малювання, мислення, вишивання.

   Життя табору будується як творчо різноманітна діяльність колективу дітей і дорослих, в процесі якої розвиваються духовні й фізичні сили кожного вихованця, здійснюються взаємне виховання й самовиховання старших та молодших при керівній ролі вихователів. Основу цього життя складає колективна організаторська діяльність. Найважливіші сторони життєдіяльності - постійне всебічне піклування про людей, один про одного, різноманітна пізнавальна діяльність, пізнання навколишнього середовища, а також спорт і туризм.

   Створення колективу однодумців у загоні, дітей захоплених спільною метою, загальною й важливою для всіх справою, досягається через особливу організацію життя, в котрій головне місце посідають органи самоврядування.

   У кожній дитині закладена така композиція рис та властивостей, якої не має в іншій. На цьому й побудоване самоврядування - законне суспільне право дітей, яке передбачає:

• самостійно планувати роботу;

• максимально реалізовувати свої плани, проводити справи, обговорювати та давати їм оцінку. Важливо, щоб частину загальнотабірних, загонових зборів діти проводили самостійно, а дорослі допомагали підказками, порадами;

• самостійно обирати постійний й тимчасовий актив з відкритим обговоренням, розподіляти доручення;

• приймати рішення та перевіряти їх виконання, оцінювати різноманітні конкурси, змагання;

• критикувати, викривати недоліки, шукати шляхи їх подолання.

   Органи самоврядування - це вибірні органи, основне завдання яких - організація різнобічної діяльності. Ці органи потрібні для того, щоб поширити уявлення підлітків про демократичні норми життя суспільства, виховувати особисту відповідальність за кожну колективну справу, активну позицію в колективі, розвивати ініціативу й самостійність. Чим більше законних прав буде мати дитина, тим міцніше стане організація самих вихованців.

   Дитячий тимчасовий колектив має ряд специфічних особливостей. По-перше, коротку тривалість періоду існування колективу. Він вимагає чіткого початку і завершення табірної зміни, обов'язкової оцінки діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці. По-друге, всі види виховної діяльності в різновікових колективах, з різним соціальним досвідом дітей, із різних умов життя, з сільської або міської місцевості. По-третє, тимчасовий дитячий колектив має значні виховні можливості. У новому оточенні, під час активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини, в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим, краще вивчити і зрозуміти дитину.

   У таборі діти самостійніше, ніж удома. Значно менше регламентацій, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють творчий розвиток, активність дитини.

   Вирішення виховних завдань у дитячих колективах обов'язково має спиратися на знання вікових властивостей дітей. Для того, щоб виділити будь-яке виховне завдання навіть найпростіше, недостатньо враховувати лише індивідуальні особливості дитини. Не менш важливим є знання й врахування своєрідності його можливих вікових характеристик, правильних науково обґрунтованих уявлень про стан формування особистості дитини,

   Знання вікових особливостей дітей та підлітків, характеристик фізичного розвитку, особливостей їх поведінки в певному віці допоможе в процесі виховної діяльності.

   Найчастіше до табору приїжджають діти віком від 6 до 16 років. Тому врахування вікових особливостей дозволить досить гнучко коригувати зміст, форми та методи виховної роботи, не змінюючи загальної стратегії виховання. Отже, здійснення вікового підходу до виховного процесу в умовах оздоровчого закладу передбачає :

1. Постійну увагу до вікових особливостей формування особистості дитини, своєрідності її духовного світу.

2. Урахування протиріч розвитку особистості, спричинених віковими змінами.

3. Побудова системи виховної роботи відповідно до психологічних особливостей дітей кожного вікового періоду і концепцій їх розвитку.

Найважливішими елементами цієї виховної системи повинні стати:

• знання вікових особливостей і закономірностей розвитку дитини;

• виховні завдання у суворій відповідності з метою виховання молоді в Україні та основними напрямками її реалізації;

• організація щоденної роботи ланки, загону, добір форм і методів виховання, що відповідають специфіці діяльності оздоровчого табору;

• постійне врахування тих змін, що відбуваються в дитячих колективах.

   Лише послідовне втілення системи у роботу з дітьми та підлітками дозволить вихователям домогтися позитивних результатів у їх вихованні.

   Молодший шкільний вік. Настає один з найвідповідальніших етапів розвитку особистості, закладаються основи багатьох психічних якостей. Діти прагнуть максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральна норми, які перед ними висувають, адаптуватися. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Саме стати, реально відчути себе схожим з іншими, відчути силу «ми» - ось таким має бути результат адаптаційного періоду. Для цього вікового періоду притаманне деяке переважання адаптації над індивідуалізацією. Лише в цьому віці бажання вчитися виявляється найбільш яскраво й емоційно. Тому необхідно так побудувати виховний процес, щоб ця вікова потреба перетворилася на реальність і стало основою для подальшого перетворення її на стійку якість особистості.

   Також яскраво вираженим є прагнення дітей до активної діяльності, до нових ролей у колективі. Тому вони завжди охоче відгукуються на всі пропозиції та справи вихователів.

   Водночас активне бажання діяти поєднується з незнанням способів діяльності, з невмінням розрахувати свої сили, правильно оцінити власні можливості. Діти можуть легко захопитися якоюсь справою, і не закінчивши її, розпочати займатися іншою.

   До 9-10 років діти набувають певного досвіду роботи у групі одноліток. Характерними особливостями у цьому віці є рухливість, життєрадісність; авторитет вихователя (вожатого) для них дуже високий.

   Організовуючи виховний процес з молодшими школярами, не можна забувати про те, що вони спілкуються з однолітками переважно в іграх, а також у зв'язку з тією діяльністю, якою вони займаються. На їх симпатії і ставлення до ровесників значно впливають оцінка й думка педагога. З дорослими вони спілкуються багато, довірливо і чекають від них допомоги, співпраці і розуміння.

   Ігрова діяльність залишається необхідною і бажаною. Це відповідає психологічним особливостям молодших школярів. Діти цього віку відзначаються підвищеною емоційністю, вразливістю, активністю та схильністю до наслідування. Вся життєдіяльність молодших школярів в таборі має бути пронизана грою з ускладненими правилами, максимально наближеною до реальної життєвої ситуації.

   Середній шкільний вік (11-15 років.) На рубежі 10 -11 років дитина вступає у найскладніший період свого вікового розвитку - підлітковий. За короткий час діти так різко змінюються, що психологи виділяють молодший (11-13 років) та старший (14-16 років) підлітковий вік.

   Підлітковий вік вважають важким. Він важкий для вихователів, але насамперед для самих дітей. Завдання вихователів - допомогти підліткові перебороти труднощі, створити умови для успішного формування їхньої особистості.

   Молодший підлітковий вік. Значно розширюються діапазони інтересів молодших підлітків, що впливає на розвиток ініціативи, творчості. Дитина прагне до самостійності, самовиявлення своєї особистості. Це природна вікова потреба дитини, яку слід враховувати у виховній роботі з підлітками в умовах оздоровчого табору.

   У віці 12 - 14 років авторитет дорослих значно знижується. Для дитини найважливішою стає оцінка її однолітками. Тому вихователі, враховуючи цю вікову особливість, не повинні нав'язувати дитині свої думки, а дати їй змогу самостійно впевнитися у їх правильності. З іншого боку, необхідно допомогти дитині задовольнити потребу у спілкуванні з однолітками.

   Підліткові треба усвідомити ті нові вимоги, що перед ними висувають вихователі, а з іншого боку - необхідне справжнє визнання й прийняття дорослими їх нової позиції, допомога у самоствердженні. Ареною самоствердження найчастіше виступає спілкування з ровесниками. Характерною особливістю молодших підлітків є концепція-установка на змагання, виграш, на досягнення колективного успіху.

   Старші підлітки. Це період активної особистісної індивідуалізації, етап, коли загострено переживається прагнення до самоствердження. Це та фаза становлення особистості, коли актуальною стає позиція «чим би не виділятися, тільки б виділятися». Тому завданням для вихователів є контролювання бажання персоналізуватися, об'єктивно визначити можливості щодо допомоги підліткові обрати правильний шлях, підтримувати його активність і коригувати її спрямованість.

   Свою точку зору старші підлітки можуть обстоювати інколи дуже гаряче і наполегливо. Спостерігається підвищення рівня самоаналізу, активізуються спроби самостійно розібратися у собі. Старші підлітки починають мислити логічно, намагаються узагальнювати отримані ними відомості. Інтереси не лише розширюються, поглиблюються, а й диференціюються. У сфері спілкування підлітки починають надавати перевагу маленьким колам друзів. Вони особливо дорожать думкою своїх однолітків. Часто ображаються і протестують, коли обмежують їх самостійність, контролюють, не рахуються з їхніми інтересами, думками.

   З 12 до 15 років антагонізм у стосунках між статтями змінюється симпатією, виникають перші спроби познайомитися, зблизитися. Перше емоційне поривання підлітка не повинно бути висміяне і тим більш ображене.

   Тому, організовуючи виховну роботу в загоні старших підлітків, особливу увагу слід звернути на використання таких видів діяльності, які б цікавили і хлопчиків, і дівчат, створюючи такі умови, коли цією різноманітною діяльністю керують з перших днів створення загону і хлопчики, і дівчата.

   У системі виховної роботи зі старшими підлітками з'являються такі форми, які вимагають більшої відповідальності з боку вихованців, розкривають інтереси та вподобання підлітків. Віковий підхід у роботі з підлітками включає і проблему організації міжвікової взаємодії, різновікових колективів. Важлива можливість міжвікової взаємодії дітей - це спільна робота дітей різного віку в органах самоврядування.

   Отже, урахування вікових особливостей дітей в умовах дитячого оздоровчого закладу допомагає ефективно вирішувати різноманітні завдання виховної діяльності та створювати позитивний психологічний клімат.

   Психологічний клімат - сукупність психологічних умов, які допомагають, чи перешкоджають продуктивній діяльності колективу.

Варто розрізняти два терміна: психологічний комфорт і психологічний дискомфорт: Психологічний комфорт: - це

- відчуття суб'єктивного благополуччя;

- можливість реалізувати свої бажання й потреби;

- адекватне усвідомлення себе в контексті сьогодення;

- моє позитивне емоційне забарвлення.

Психологічний дискомфорт - це

- відчуття тривоги й невпевненості;

- незадоволення суб'єктивно значимих потреб ( досягнення, успіх, визнання, фінанси, відпочинок.)

Усе це супроводжується негативними емоціями.

Умови, при яких виникають дискомфорт чи комфорт:

• стосунки в загоні;

• приналежність до соціальних мікро груп ( панки, репери, кришнаїти …);

• ставлення значимих для тебе особистостей ( вихователі, батьки, кохані …);

• адекватність чи неадекватність вимог, які ставить перед тобою колектив;

•перевантаження;

• матеріальний стан.

   Специфічними і особливо ефективними при вивченні тимчасових малих колективів є методи соціометрії. Термін «соціометрія» в перекладі з латини означає вимірювання міжособистісних взаємин у групі. У суспільних науках він постав наприкінці XIX ст. у зв'язку зі спробами застосування математичних методів до вивчення соціальних явищ. Основна заслуга у створенні методології соціометричних досліджень, сукупності вимірювальних процедур і математичних методів обробки первинної інформації належить американському соціопсихологу Джекобу Морено (1892—1974). Виробивши свою систему структурного аналізу малих груп, Морено сформулював і стратегічне завдання соціометрії. Воно, на його думку, полягає у забезпеченні таких умов, за яких люди працювали і жили б в оточенні симпатичних і симпатизуючих їм людей.

   Соціометричний метод опитування — один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв'язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.

   Соціометричні критерії поділяють на два основні класи: комунікативні і гностичні.

   Комунікативні критерії використовують для того, щоб виміряти реальні або уявні стосунки в групі, з'ясувати, як кожний член групи бачить своє безпосереднє оточення. Гностичні критерії призначені для відображення уявлень людини щодо її ролі, позиції в групі, а також для з'ясування того, хто, на її думку, обере її для спільного вирішення певного завдання, хто — знехтує. Приклад комунікативного критерію: «Кого б Ви обрали своїм командиром загону?» А гностичний варіант звучав би так: «Хто з Вашого загону, на Вашу думку, хотів би обрати Вас командиром?» В обох випадках критерії сформульовані у позитивній формі, тобто орієнтовані на з'ясування вибору. Але існують і заперечні критерії, які фіксують негативне ставлення однієї людини до іншої.

   У соціометрії поширені й дихотомічні критерії, які дають змогу більш точно з'ясувати взаємини в малій групі. Наприклад: «Кого з членів Вашого загону Ви обрали б командиром (позитивна частина критерію), а кого б не обрали?» (заперечна частина критерію).

   Ще один різновид соціометричних критеріїв — критерії ранжування. Вони забезпечують можливість для ранжування суб'єктом своїх стосунків з членами групи. Наприклад: «Вкажіть по порядку, з ким із членів Вашого загону Ви хотіли б створити інструментальну групу в першу чергу, у другу чергу, у третю чергу і т.д.?»

   Соціометрична процедура, за якої респондент обирає відповідно із заданим критерієм стільки осіб, скільки він вважає за необхідне, називається непараметричною. Параметрична процедура передбачає вибір із завчасно заданими кількісними обмеженнями. Наприклад, за сформульованим критерієм пропонують обрати із 8 осіб одного, двох чи трьох. Це знижує вірогідність спонтанних реакцій, непродуманих відповідей.

   При соціометричному опитуванні кожному респондентові вручають соціометричну анкету (карточку) і список членів соціометричної групи. Прізвища членів групи кодують, наприклад, номером у списку групи. Соціометрична карточка, як і будь-яка соціологічна анкета, починається із звернення, в якому пояснюють мету опитування, викладають правила заповнення карточки, гарантують анонімність. У кінці після запитань дякують респонденту за співробітництво. У карточці повинно бути 7—8 критеріїв.

   Результати опитування заносять у соціоматрицю, яка компактно подає первинну інформацію і спрощує математичне опрацювання зібраних даних.

   Соціоматриця — це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи. У горизонтальних рядках — хто обирає, у вертикальних — кого обирають. Кількість рядків відповідає кількості членів колективу

   Соціометрична техніка допомагає проникнути у невидимі на соціальному рівні, але завжди існуючі групові структури міжособистісних стосунків з метою їх вивчення або перебудови. Надійні дані дає соціометричний метод у поєднанні з іншими методами дослідження. Скажімо, формування космічних екіпажів, творчих, дослідницьких груп, а в окремих випадках і малих виробничих колективів неможливе без використання соціометричних опитувань. Однак, жоден із методів опитування не можна вважати універсальним.

   Дитячий оздоровчий заклад є позашкільним оздоровчо-виховним закладом, який створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку, і якість організації відпочинку цілком залежить від компетентності педагогічних працівників табору.

Використана література

Волкова Н.П. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероб., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.

Галузинський В.М. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1995. – 313 с.

Калечіц Т.Н. Позакласна і позашкільна робота з дітьми. – М.: Просвещение, 1980. – 144 с.

Логачевська С. П. Дійти до кожного учня / За ред. Савченко О. Я. – К.: Рад. школа, 1990.

Молодь і дозвілля. – К.: Вища школа, 1996. – 103 с.

Соя М. М., Я.В. Луцький. Виховна робота в дитячих оздоровчих закладах. - Івано-Франківськ, 1995. – 75 с.

Творчо, весело, цікаво… // Завуч. – 2006. - № 12. – С. 15-19.

Ягупов В.В. Педагогіка. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.

 

Режим роботи табору

   Канікули – це мрії кожної дитини про відпочинок, улюблене заняття, подорожі, екскурсії, зустрічі з новим, приємним, несподіваним.

   Щоб гомінке літо, відпочинок дітей надовго зберігся у пам’яті дітей, щоб перебування в дитячому оздоровчому таборі (ДОТ) було найкращими спогадами у дітей, педагогам-організаторам, вихователям необхідно продумати, цікаво спланувати роботу в дитячих колективах.

   Педагог-організатор повинне продумати весь комплекс відпочинку, організації дозвілля дітей відповідно до умов та особливостей кожного табору зокрема. Дозвілля буде часом відпочинку тоді, коли вибір діяльності буде базуватись на добровільності та зацікавленості дітей. Тому при плануванні роботи необхідно врахувати особливості виховної роботи в ДОТ, орієнтовний режим дня та план роботи, організацію праці вихователя та педагога-організатора, роль дитячого самоврядування в життєдіяльності табору, вікові особливості дітей.

   Режим має бути гнучким і не антидитячим. Діти, що відпочивають у таборі, повинні мати можливість вибору своєї діяльності. В залежності від метеорологічних умов у режим дня можна вносити зміни.

   Режим дня враховується під час складання щоденного плану роботи. Слід звернути увагу на організацію післяобіднього відпочинку. Цей час відводиться для відновлення сил, сну, пасивного відпочинку.


   У режимі необхідно передбачити вільний час для занять улюбленими справами, роздумів, спілкування з друзями, батьками. Оскільки не всі діти можуть правильно організувати свій вільний час, педагог-організатор та вихователі мають бути готові прийти на допомогу в організації режимних моментів.


Режим роботи табору
7.30 Прокидатися вже час,
День новий прийшов до нас.
8.00 Ти, як зайчик, пробіжись.
Сонячний заряд прийми.
8.15 Всі мерщій у ряд вставаймо
І зарядку починаймо.
8.45 Наведи ще й лад в кімнаті,
Причеши свій чуб, вмий личко,
Зранку це усім нам звично:
9.00 А тепер іди негайно
Разом з усіма в їдальню
9.30 - 11.00 В кожного загону плани,
Їх виконуймо слухняно.
Процедури ти приймай
Й зовсім часу ти не гай.
11.00 - 13.00 Кличе всіх цікавий час:
Конкурси, змагання, гра –
Все зустрінь ти на «ура!».
13.00 Нас врятує від всіх бід
Гарний настрій і обід.
14.00 – 16.00 Знає кожна в нас людина
Тиха в таборі година.
16.30 Ще у нас один секрет
Всі ідемо на десерт.
17.00 – 19.00 Любий друже, швидше крок,
Кличе вже тебе гурток.
Що? В нас конкурс? Те ж цікаво.
Всі ми любимо забави!
19.00 Кухар відчиняє двері,
Бо готова вже вечеря.
20.00 Що ми встигли, а що ні,
Як співались нам пісні!
Хай це визначить лінійка:
Кому «5», кому «четвірка».
21.00 Дискотеку – вищий клас –
Ми чекаємо щораз!
22.00 Всі до ліжок поспішаймо.
Завтра день новий, пісні,
На добраніч, гарних снів!

   Режим дня у ДОТ допомагає дітям в організації табірного дня, сприяє організованості, дисциплінованості серед дітей та дитячих колективів.

   Відпочинок дітей у таборі повинен бути спланований і проходити в умовах активного дозвілля, враховуючи роль і місце оздоровчих таборів у системі виховної роботи з дітьми.


Які ж плани виховної роботи можуть бути в оздоровчому таборі?
1. Перспективний план роботи табору на оздоровчий період.
2. Календарний план табору (план-сітка) на табірну зміну.
3. Календарний план роботи (план-сітка) загону на табірну зміну.
4. Щоденний план роботи педагога-організатора.
5. Путівка дня (на кожен день у кожному загоні)


Вихідними даними для планування можуть служити:
- календар знаменних та пам’ятних дат;
- мета і завдання оздоровчого періоду;
- традиції оздоровчого табору;
- інформація про дітей;
- побажання та пропозиції дітей;
- принципи планування;
- модель зміни.


Поради щодо планування роботи в ДОТ:
1. Визначіть мету і завдання на табірну зміну.
2. Вивчіть і ознайомтесь з віковими особливостями дітей.
3. Врахуйте інтереси дітей, а не вимоги вихователів, керівництва табору.
4. Зверніть особливу увагу на побажання, пропозиції, очікування дітей.
5. Використовуйте дані з дитячих анкет (захоплення, уміння, доручення, очікування).
6. Відберіть засоби, форми, методи, якими володієте, зверніть особливу увагу на очікування дітей у цьому віці.
7. Вивчіть можливості оздоровчого табору (традиції, мету і завдання табору, періодичність табірних, загонових справ), у якому маєте працювати, і подумайте, як їх можна використовувати у вашій роботі.
8. Складіть модель зміни з урахуванням можливостей оздоровчого табору.
9. Спільно з дітьми сплануйте роботу.

   План роботи – документ, у якому відображена система виховної діяльності вихователів, педагогів-організаторів. Це проект розвитку особистості, проект розвитку дитячих колективів, у яких буде вестись ця робота.


   План – стратегія і тактика виховної діяльності, основний напрямок діяльності працівників оздоровчих таборів.
   Перспективний план роботи табору складається на весь оздоровчий період. Цей план складає начальник табору, враховуючи пропозиції працівників табору.


Розділи плану:
1. Мета і завдання оздоровчого періоду.
2. Організаційна робота та господарські питання.
3. Охорона та зміцнення здоров’я. Спортивно-туристична робота.
4. Формування національної самосвідомості, громадянської активності.
5. Еколого-натуралістичне виховання.
6. Художньо-естетична, інтелектуальна, пізнавальна та ігрова діяльність.
7. Робота з педагогічним колективом.


   На кожну табірну зміну старший педагог-організатор табору складає календарний план роботи табору. Форма цього плану може бути довільна, але обов’язково, щоб були дата проведення і хто відповідає за проведення. Відповідальними за проведення можуть бути:
- рада творчих справ табору;
- окремі загони, дитячі колективи;
- окремі педагоги-організатори, працівники табору.


   План оформляється яскраво, естетично, як план-сітка і вивішується на видному місці в таборі. Діти повинні знати, що, де і коли буде проводитись у ДОТ.


   Роботу дитячого колективу (загону) планує педагог-організатор спільно з дітьми. Календарний план роботи загону складається на кожну табірну зміну.


При складанні календарного плану роботи загону слід врахувати:
- знаменні дати і народні свята;
- традиції табору і загону;
- загальнотабірні заходи;
- пропозиції, побажання і очікування дітей;
- дні чергування загону.
Вимоги до плану роботи:
• Цілеспрямованість – відображення соціального замовлення на формування якостей особистості;
• Врахування інтересів, потреб дітей (ст. 15, ч. I Конвенції про права дитини);
• Розмаїття змісту, форм, методів виховної діяльності;
• Наступність, систематичність, послідовність у виборі видів діяльності;
• Реальність планів (за видами діяльності, за термінами);
• Узгодження плану загону з планом роботи оздоровчого табору.
Структура плану роботи:
• Мета і завдання на табірну зміну:
а) організувати цікавий, змістовний відпочинок дітей;
б) сприяти фізичному загартуванню, зміцненню здоров’я дітей, розвивати пізнавальну активність;
в) виробляти практичні вміння і навички;
г) розвивати художні інтереси, творчі здібності у дітей;
д) протягом зміни сформувати єдиний, дружний колектив.
• Характеристика загону:
а) склад загону, вікові особливості;
б) за рівнем вихованості;
в) за рівнем інтелектуального розвитку;
г) за рівнем активності;
д) за переважаючими рисами характеру.
• Зміст роботи з дітьми в загоні:
а) створення умов для розважальної, пізнавальної, оздоровчої діяльності;
б) розвиток колективу;
в) створення умов для реалізації особистості кожної дитини, робота гуртків, секцій.


   Форма плану може бути довільною, але обов’язково повинно бути дата проведення і хто відповідає за проведення. Відповідальними за проведення можуть бути: рада творчих справ, окремі мікроколективи, окремі діти, бажаючі, знатоки тієї чи іншої справи. Відповідальними за проведення не можуть бути педагог-організатор, вихователь загону. Ці особи допомагають дітям, співпрацюють з дітьми, з органами самоуправління по організації, проведенні того чи іншого заходу.


   На кожен день педагог-організатор, вихователь, враховуючи план роботи табору і загону, планує свою роботу, складаючи щоденний план роботи. У щоденному плані роботи передбачається вся діяльність педагога-організатора на день. Розписується робочий час, вказується, що і як буде виконуватись, з ким зустрітися, що обговорити, над чим подумати, що оформити, що допомогти дітям, з ким провести бесіду, що прочитати, а також записуються справи, які потребують негайного вирішення.


   У кінці робочого дня здійснюється аналіз прожитого дня; виконання поставлених завдань; відповідність вибраних форм і методів цим завданням, дається оцінка діяльності. Режимні моменти в щоденний план роботи не вносяться і не аналізуються.


Форма щоденного плану
Час проведення Зміст роботи Зауваження щодо проведеного дня

   Працівники табору і діти повинні дотримуватись дисципліни, режиму дня, планів оздоровчо-виховної роботи, виконувати правила, вимоги внутрішнього та трудового розпорядку. Кожен повинен відповідати і виконувати свою роботу, свої посадові обов’язки. Начальник табору повинен ознайомити кожного працівника із посадовими обов’язками.


Посадова інструкція педагога-організатора ДОТ


Посадові обов’язки педагога-організатора:
- Спільно з дітьми планує і проводить виховну роботу в загоні ДОТ. Співпрацює з органами дитячого самоуправління;
- Відповідає за повну безпеку життя і здоров’я дітей, створення належного морально-психологічного клімату в загоні, контролює дотримання дітьми режиму дня, правил поведінки, техніки безпеки та протипожежного захисту;
- З урахуванням індивідуальних особливостей та інтересів дітей застосовує різноманітні форми і методи організації дозвілля дітей, виховання особистості, розвитку творчих здібностей і нахилів, чіткого виконання планів виховної та спортивно-оздоровчої роботи табору;
- Організовує роботу щодо виховання у дітей навичок самообслуговування, сприяє розвитку дитячого самоуправління, суспільно корисної праці;
- Сприяє розвитку творчих здібностей і нахилів дітей. Організовує діяльність гуртків, проводить роботу щодо участі дітей в об’єднаннях за уподобаннями;
- Вживає заходів щодо попередження негативних проявів у дитячому колективі, проводить роботу з профілактики шкідливих звичок, пропагує здоровий спосіб життя;
- Організовує умови для дотримання дітьми правил санітарії та особистої гігієни, сприяє фізичному загартуванню дітей. Тісно співпрацює з інструктором з фізичної культури та спорту, медичними працівниками;
- Бере участь у роботі педагогічної та методичної ради ДОТ.
Кожен день у таборі чергує один із загонів. Педагог-організатор чергує разом із загоном.

Обов’язки чергового педагога-організатора
1. Організувати підйом дітей у таборі.
2. Підготувати і провести ранкову табірну лінійку.
3. Виставити путівку дня на табірному стенді.
4. Спільно з черговим членом санітарної комісії провести огляд кімнат, зробити відмітки в «Дзеркалі чистоти», визначити кращу кімнату.
5. Зібрати щоденні плани, ознайомитись з роботою загонів, зробити записи в журналі, чим займається кожен загін.
6. Сприяти дотриманню режиму дня. Забезпечити своєчасне харчування, сон, виконання плану роботи табору на день.
7. Слідкувати за зовнішнім виглядом дітей (одяг відповідно погоди).
8. Розставити пости в таборі. Слідкувати за їх роботою.
9. Подавати працівникам їдальні скільки дітей буде снідати, обідати, вечеряти.
10. Черговий педагог-організатор повинен знати, де знаходиться кожен загін, який вийшов із території табору, скільки дітей у таборі, чи є хворі в ізоляторі, повідомляти про це працівників їдальні.
11. Вести журнал чергового:

Кількість дітей у таборі Прізвища дітей, які відлучились Чим займається кожен загін Спортивні змагання, їх результати Загально-табірні заходи Прийняття і здача чергування

12. Випустити «Блискавку» - «Ми чергували».


   У дитячому оздоровчому таборі діти повинні все знати, чути і бачити, що організовується і проводиться в таборі та загоні. У цьому педагогу-організатору і дітям допоможе наочна інформація, а зокрема робочий куточок загону і план-сітка.


   Враховуючи календарний план роботи загону, яскраво, естетично оформляється план-сітка, в якій вказується основний захід і дата його проведення. План-сітка вивішується на загоновому місці.


Рубрики робочого куточка загону
1. Емблема загону (яскраво, естетично намальована).
2. Загін (назва загону).
3. Наш девіз: (девіз загону).
4. Улюблена пісня загону.
5. Промовка, кричалка (можливе щось одне).
6. Рада творчих справ.
7. Путівка дня. (Оформляється календарем на табірну зміну).
8. Вітаємо.
9. Закони життя колективу.
10. Їм загін каже дякую.
11. Це потрібно знати:


   У рубриці «Це потрібно знати» можна поміщати інформацію про цікаві справи з інших таборів, про події в області, в країні, чи можливо такі повідомлення:
Кожен день по розпорядку
Гарно всі робіть зарядку.
Для здоров’я вона - плюс,
Намотай собі на вус.
Брудні руки є бідою,
Мий обов’язково їх перед їдою.
Руки мий частіше і чистіше.


   Дитячий загін в ДОТ можна визначити як мікросередовище, що об’єднує дітей і створює умови для їх творчої діяльності при вмілому плануванні і організації роботи педагога-організатора. Дитяче середовище в умовах табірної зміни – складне, насамперед для педагогічного управління діяльністю і спілкуванням дітей, а тому, щоб подолати ці труднощі, майбутні педагоги-організатори повинні бути добре ознайомлені з особливостями роботи в такому середовищі і вміти чітко організувати та спланувати роботу конкретного дитячого колективу, враховуючи вікові особливості, пропозиції, побажання, очікування дітей.

Використана література

Бартків О., Дурманенко Є., Грановський В. Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих таборах (навчально-методичне видання). – Луцьк, 2008. - 156 с.
Бартків О., Дурманенко Є., Грановський В. Діяльність соціального педагога в дитячому оздоровчому таборі (навчально-методичний посібник). – Луцьк, 2009. - 168 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероб., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.
Дитячий табір як установа //Завуч. – 2006. - № 12. – С. 7-14.
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 447 с.
Літо барвінкове. Навчально-методичний посібник щодо організації дозвілля у дитячих оздоровчих таборах / Упорядник В.В.Андрусів. – Луцьк: Волинська книга, 2008. - 332 с.
Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. 2-е вид. – К.: Граніна, 1999. – 350 с.
Фібула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.
Хомярчук А. Водограй світязьких забав. Методичний збірник на допомогу організаторам дозвілля. - Луцьк, 2006. - 59 с.

 

Організаційно-педагогічна структура зміни дитячого оздоровчого табору

Організаційно-педагогічна структура зміни дитячого оздоровчого табору

Пужик Н.К., викладач педагогічних
основ роботи з дитячими об’єднаннями,
викладач вищої кваліфікаційної категорії

Володимиро-Волинського педагогічного коледжу

   Незалежно від типу ДОТ оздоровча зміна поділяється на три періоди: організаційний, основний, підсумковий. Кожен із цих періодів має свій термін, специфіки роботи, а також вирішення завдань, формування виховної мети, що визначає зміст, форми та методи роботи з дітьми.

   Для організаційного періоду характерно те, що в даному періоді колективу ще немає. Діти відчувають стан організації, загальної емоційної напруженості, спричиненої недостатньою інформацією про закони, норми, вимоги нового колективу, про його членів, про своє можливе місце в колективі. Ніхто не знає, як віднесуться до нього інші діти, як складуться взаємини з однолітками, вихователями, педагогами-організаторами.

   Основним завданням у цей період життя дітей є потреба в пізнанні та орієнтації у новому середовищі.

   Важливу роль в оздоровчому таборі відіграє те, як організувати, розпочати роботу табору, тобто перші дні роботи, зокрема організаційний момент.

Організаційний період в таборі включає:
- підготовку території табору, приміщень до прийому дітей;
- комплектування загонів;
- ознайомлення з територією табору, з режимом дня, з законами життя в таборі;
- збір інформації про дітей;
- проведення зборів: збір-вогник «Будьмо знайомі», організаційного збору, збору планування.

Завдання організаційного періоду:
- згуртувати, допомогти дітям адаптуватися в дитячому оздоровчому таборі.

Для цього необхідно:
- якомога швидше познайомити дітей одне з одним;
- привчити їх до розпорядку дня та дотримання правил у таборі;
- створити в дітей відчуття затишку та комфорту;
- дати можливість дітям самоствердитися, запропонувавши діяльність різної спрямованості: спортивна, інтелектуальна, трудова, творча;
- скеровувати їх діяльність і відпочинок;
- виявити загальні мету, завдання, перспективи спільної діяльності;
- виявити лідерів;
- розвивати дитяче самоврядування та формувати традиції.

   Для організаційного періоду характерний чіткий план дій. Якщо немає чіткого плану дій, на вас очікують метушня, роздратування, розчарування.

Перший день в таборі

Педагог-організатор, вихователь формує загін, знайомиться з дітьми:
- ведеться розповідь про табір, про закони життя у таборі, про правила поведінки на території табору, в кімнатах;
- ознайомлює дітей з режимом дня в таборі;
- обговорюється проект оформлення загонового місця;
- випуск газети «Здрастуй, табір!»

Перед обідом слід пояснити дітям:
- о котрій годині обід;
- в їдальню всі йдуть організовано, без запізнення;
- в їдальні загін і кожен член колективу має своє місце;
- в їдальні самообслуговування;
- за столами сидять всі тихо;
- їсти не поспішаючи, з’їдати все.

Перед сном показати дітям:
- як розстеляти та застеляти ліжко;
- провести конкурс «Хто краще застеляє ліжко»;
- організувати цікаву ігрову годину;
- поділити загін на мікроколективи, давши завдання щодо підготовки до організаційного збору;
- приступити до оформлення спалень;
- придумати проект оформлення загонового місця.

   У перший же день слід зібрати інформацію про дітей з метою підготовки до збору-вогнику «Будьмо знайомі» і подальшої організації роботи в загоні.

У цьому допоможе анкета:

Шановний друже!
Ти прибув в оздоровчий табір «________». Ми, організатори цієї зміни, бажаємо зробити твій відпочинок цікавим і змістовним. Нам важливі твої думки, бажання, інтереси, допомога. Твоя допомога – у відповідях на запитання анкети:
1. Моє ім’я_________.
2. Мені _____ років.
3. Я сподіваюсь на ______________.
4. Мені подобається ________________.
5. Мені хотілося б, щоб ___________________.
6. Мені дуже не подобається, якщо _______.
7. Я не люблю _________.

Після вечері перед сном слід дітям розказати:
- де помити ноги;
- де висушити рушники;
- як розстелити ліжко;
- де повісити одяг;
- щось цікаве почитати, розповісти.

   Складність організаційного періоду полягає в тому, що основне навантаження лягає на педагогів-організаторів та вихователів у вирішенні організаційних питань.

   Крім організації роботи вдень, рекомендується організувати «сімейну» вечірню розмову, збір-вогник «Будьмо знайомі». Педагог-організатор продумує, де, в якій обстановці провести цю задушевну розмову. Це може бути тихий, спокійний куточок табору. Продумати, як розмістити дітей, щоб кожному було зручно. Розпочинається збір з легкої, задушевної пісні, яку вже вивчили у таборі. Веде збір педагог-організатор, розмова може вестись «при свічках». Це створить атмосферу доброзичливості, сердечності, теплоти між дітьми і дорослими. Педагог-організатор починає розповідь про себе, бажано щось зіграти, прочитати, виконати пісню чи танець. Потім з передачею талісману розповідь ведуть діти про себе, співають, читають вірші, танцюють.

   На цьому зборі діти дізнаються одне про одного, піднімається їх авторитет.

   Вивчення колективу може проходити протягом цілого тижня. Адже від того, на скільки вдало буде воно організовано, залежатиме процес подальшої взаємодії між членами конкретного тимчасового колективу та психологічний клімат.

   Пропонується кілька варіантів знайомств на основі творчих конкурсних завдань, ігор, бесід.

   Варіант 1. Педагог-організатор пропонує вихованцям подумати, що в їхньому характері є найбільш важливим, індивідуально вираженим. Після роздумів висловом відобразити виявлене у віршованій формі.

Наприклад: «Тиха, печальна, мовчазна,
«Я парубок моторний і хлопець хоч куди козак»,
«Сім раз відміряю, а раз відріжу»,
«Його і в решеті не зловиш».

   Варіант 2. Твір на тему «Наш загін на безлюдному острові».

   Уявіть собі, що ваш загін відправився в навколосвітню подорож океаном, як ваш корабель винесло на безлюдний острів. Розпишіть, будь ласка, як будуть складатися між вами взаємовідносини на цьому острові. Хто займатиме яку роль, хто буде чим займатися. Адже вам потрібно вижити, налагодити свій побут.

   Варіант 3. Діти сідають у коло. Ведучий запалює свічку і передає її по колу. Кожен, отримавши свічку, повинен швидко назвати ім’я і передати свічку далі. Тому, у кого вона погасне в руках, всі учасники по черзі задають різні цікаві питання для знайомства.

   Варіант 4. «Сузір’я»

   Педагог-організатор звертається до дітей: Астрологи розрізняють 12 сузір’їв. І ви, напевно, їх знаєте. Це Рак, Водолій, Скорпіон… Підніміть, будь ласка, руку, хто народився під сузір’ям Стрільця. А тепер, назвавши своє ім’я, вкажіть риси, які притаманні людині, яка народилася під цим сузір’ям. Скажіть, ці риси збігаються з вашим характером з таким, який у вас є? Знайомство продовжується.

   Варіант 5. «Що означають ваші імена?»

   Педагог-організатор запитує дітей, чи знають вони, що означають їхні імена.

Андрій – значить хоробрий, мужній.
- А серед присутніх є Андрій?
- Ця коротка характеристика закладена в твоєму імені, відповідає твоєму характеру?
- Що ти скажеш про себе?

   Знайомство продовжується далі, з іншими іменами.

   На другий-третій день після укомплектування загону проводиться організаційний збір.

   Підготовка до збору
1. Загін поділяється на мікроколективи (8-10 дітей) за бажанням дітей, по спільних інтересах, по дружбі.
2. Мікроколективам дається завдання: вибрати мікрогрупи, продумати девіз, назву загону, улюблену пісню, підготувати захист.
3. Оформляється місце проведення збору (загонове місце).

   Хід збору
1. Вихід на місце проведення збору може бути з піснею, кричалкою, промовкою.
2. Черговий по загону проводить перекличку готовності творчих груп.
3. Звучить легка, задушевна пісня.
4. Оголошується мета збору:
- сформувати загін, вибрати командира загону, раду творчих справ;
- продумати назву загону, улюблену пісню загону, виробити закони життя загону.

   Збір розпочинає педагог-організатор. Розповідає про цікаві справи попередньої зміни. Потім підкреслює, що всю роботу в загоні повинна очолити рада творчих справ, коротко нагадує функції членів ради.

Чим займається рада:
- організовує колективне планування роботи загону і слідкує за виконанням плану;
- керує роботою творчих груп;
- дає колективні і індивідуальні завдання, перевіряє їх виконання;
- відповідає за чистоту, порядок, дотримання режиму і за проведення заходів у загоні;
- підводить підсумки роботи за день.

   Пропозиція вирішити питання про кількісний склад ради (3-5 чоловік). Вибирають особисто – по принципу більшості. Обирається командир загону.

   Творчі мікрогрупи звітують про підготовку до збору, виконують і пропонують улюблену пісню загону, назву загону, девіз загону. Кожен мікроколектив захищає, малює обличчя свого колективу. Після захисту вирішують, яка назва загону, девіз, розучують улюблену пісню загону. Обговорюють закони життя колективу:
- закон доброти і доброзичливості;
- закон дружби і товаришування;
- закон точності і відповідальності;
- закон чистоти і порядку…

   Закінчується збір проведенням ігор, розучуванням масовок, пісень.

   Можна організувати маленьку загонову ватру, біля якої поспівати задушевної пісні, провести щиру розмову добра і доброти.

   Загін сформовано і слід приступити до планування роботи загону. Це питання вирішується на зборі-плануванні, враховуючи думки, пропозиції, побажання кожного члена колективу. Цей збір-планування може проходити під девізом:

«Плануємо разом усі:
Не згідний – протестуй,
Протестуєш – пропонуй,
Пропонуєш – виконуй».

   Робота загонів повинна бути спланована до відкриття табірної зміни. Однак, педагогам-організаторам не слід забувати, що в плануванні роботи, в організації життя загону потрібно враховувати досвід дітей.

   Отже, організаційний період – найважливіший і найскладніший проміжок часу в житті дитячого колективу і педагога-організатора. Від того, як ви організуєте роботу в цей період, залежить майбутнє дитячого колективу. Цей період можна назвати етапом мотивації та створення атмосфери взаємодії, взаєморозуміння, очікування кожного зокрема і дитячого колективу в цілому. Це період виявлення особистої ролі педагога-організатора і громадської позиції дитини в колективі. Організаційний період завершується святом урочистого відкриття табірної зміни.

   Після організаційного періоду табірної зміни наступає основний період, який є етапом повної адаптації дітей до нових умов життя, залучення їх до активного життя, відпочинку та оздоровлення дітей.

   Мета педагога-організатора в основний період – створити єдиний, дружний колектив, перетворити колектив загону на інструмент формування позитивних якостей особистості дитини.

Завдання основного періоду:
- створення умов для розважальної, пізнавальної, оздоровчої діяльності, спілкування дітей;
- виховання свідомого ставлення до зміцнення свого здоров’я через усвідомлення необхідності систематичних занять спортом, бігом, оздоровчими процедурами, дотримання режимних моментів;

- розвиток колективу повинен сприяти розвитку особистості кожної дитини;
- розвиток організаційних знаннь, вміннь і навичок через систему громадських доручень, колективних творчих завдань;
- збільшення обсягу й інтенсивності загальних справ, розвиток дітей і підлітків на основі колективної творчої діяльності.

   У цей період зміни процес розвитку дитячого колективу потребує постійного ускладнення і взаємозв’язку різних видів діяльності; відбираються такі об’єкти діяльності дітей, які відповідають їх захопленням та інтересам. КТС цього періоду повинні стимулювати прагнення дітей і підлітків до загального успіху дитячого колективу.

   Останнім періодом табірної зміни є підсумковий, тобто період наслідків педагогічної діяльності педагогів-організаторів, вихователів та дитячих колективів. Характерною ознакою цього періоду є формування почуття «ми», створення іміджу творчості, неповторності, унікальності кожного дитячого колективу, кожного педагога-організатора.

Завданнями підсумкового періоду є:
1. Проведення підсумків роботи загону, виявлення причин невдач.
2. Надати кожному вихованцю можливість пізнати себе, свої можливості через навички, набуті в дитячому оздоровчому таборі
3. Допомогти осмислити і захопити дітей перспективою самовиховання та самоосмислення.
4. Проаналізувати досягнутий рівень розвитку колективу, дати оцінку діяльності органів дитячого самоврядування.
5. Підготовити дітей до від’їзду.

   В основі цього періоду лежать традиції гуманного, доброзичливого ставлення дітей один до одного, до педагогів-організаторів, вихователів, в цілому до людей.

   Для кожного працівника табору, для кожної дитини табірна зміна повинна стати сходинкою до творчого зростання.

   Останні дні перед від’їздом не менш складні і відповідальні: прощання з табором, з друзями, деякі відхилення від режиму, порядку і дисципліни, очікування зустрічі з рідними, з друзями – все це створює відповідний настрій дитини, викликає активні емоції, дії. Саме тому в цей період педагог-організатор, вихователь повинен приділити більше уваги психологічному настрою дитини, її почуттям, стану здоров’я. Вечірні чергування, обходи, можливі навіть з медичними працівниками, з оглядом і опитуванням підлітків. Цей період вимагає найбільш індивідуального підходу до вирішення питань. Найбільш поширеною формою індивідуальної роботи з дітьми є індивідуальні бесіди, де б кожна дитина розкрила свою душу і отримала задоволення від прожитих днів в оздоровчому таборі.

   Підсумком роботи за табірну зміну має стати маленька, задушевна, прощальна ватра загону, форму і зміст її проведення повинен продумати кожен педагог-організатор, зокрема, враховуючи особисті інтереси дітей, накопичення і використання знань, умінь і навичок протягом табірної зміни.

Використана література

Бартків О., Дурманенко Є., Грановський В. Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих таборах (навчально-методичне видання). – Луцьк, 2008. - 156 с.
Бартків О., Дурманенко Є., Грановський В. Діяльність соціального педагога в дитячому оздоровчому таборі (навчально-методичний посібник). – Луцьк, 2009. - 168 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероб., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.
Дитячий табір як установа //Завуч. – 2006. - № 12. – С. 7-14.
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 447 с.
Літо барвінкове. Навчально-методичний посібник щодо організації дозвілля у дитячих оздоровчих таборах / Упорядник В.В.Андрусів. – Луцьк: Волинська книга, 2008. - 332 с.
Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. 2-е вид. – К.: Граніна, 1999. – 350 с.
Фібула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.
Хомярчук А. Водограй світязьких забав. Методичний збірник на допомогу організаторам дозвілля. - Луцьк, 2006. - 59 с.

Вікові та психолого-педагогічні особливості вихованців ДОТ

Вікові та психолого-педагогічні особливості вихованців ДОТ

Катинська Л.Л., викладач педагогіки, викладач-методист
Володимиро-Волинського педагогічного коледжу

План лекції
1. Вікова динаміка розвитку особистості.
2. Вікові періоди та ключові характеристики криз розвитку особистості.
3. Характеристика особливостей становлення особистості молодшого школяра.
4. Характеристика підліткового віку.

1. Вікова динаміка розвитку особистості

   Особистість – духовна, соціально-психологічна інстанція людини, функціями якої є виокремлення себе з оточення, самоспричинення внутрішньої і зовнішньої активності, самовираження та саморозвиток у цілісній життєдіяльності, активне переживання у часі і просторі своєї екзистенції. Проблема розвитку особистості складна. Досліджуючи дану проблему, вчені ядром особистості називали різні феномени: О.Запорожець – емоції; Л.Божович – самосвідомість, виражену у внутрішній позиції; О.Леонтьєв – ієрархію мотивів; В.Давидов – творчий потенціал; М.Боришевський – сукупність потреб, рефлективність.

   Розвиток особистості вимагає від людини психічної активності й передбачає перебудову свідомості та самосвідомості, переоцінку власного «Я» в житті, зміну звичних настанов та орієнтацій. Свідченням духовного зростання є усвідомленість значущого вибору, чесність, зміна критеріїв обов’язку, совісті на критерії естетичної, творчої спрямованості, відповідно до яких людина починає свідомо творити своє життя.

   Психологія вікового розвитку особистості передбачає вивчення внутрішнього світу людини, її мотивів, потреб, емоцій. У дослідженнях розвитку особистості враховують сформовані етикою еталони, ідеали, аналізують численні перешкоди, небезпеки, які підстерігають її на шляху духовного і творчого зростання, знаходять шляхи та способи уникнення цих небезпек.

   Аналіз різних наукових концепцій вікового розвитку особи дає можливість усвідомити складність даного процесу, його змістовність та виділити необхідні характеристики.

   За переконаннями представників психоаналітичного напряму (З. Фрейд та ін.), рушійною силою розвитку особистості є її активність. В основі такої активності лежать біологічні потреби, сексуальні та інші інстинкти. Для новонародженого головне одержати задоволення, якому підпорядкована його поведінка.

   Деяким дітям особливо важко дається відстрочування чи обмеження задоволення бажань. На це вони відповідають реакціями гніву, нетерплячки, крику. В інших дітей такі обмеження не викликають незадоволення.

   Сучасна психологія розглядає розвиток як незворотній процес, який розгортається від недиференційованого начала з максимальним потенціалом для реалізації програми та мінімальним значенням цієї програми. Вона виокремлює цикли, фази з критичними переходами до різнобічно розвиненої особистості з великим перспективним значенням програми й актуальним потенціалом, що змінюється протягом життя. Визначальним в цьому процесі є принцип дозрівання:
1) особистість розвивається поетапно;
2) суспільство схвально сприймає розвиток соціальних можливостей людини;
3) кожна психосоціальна стадія супроводжується кризою (поворотним моментом у житті людини);
4) особистість, яка повноцінно функціонує, долає послідовно всі стадії;
5) на кожній стадії особистість розвиває специфічні еволюційні проблеми.

   Е.Еріксон створив на основі епігенетичного принципу цілісну концепцію вікового розвитку людини виокремивши вісім його психосоціальних стадій.

1. Дитинство (перший рік).

   Основою формування здорової особистості є загальне почуття довіри, впевненість, сприйняття соціального світу як безпечного, а людей – як турботливих і надійних. Криза «довіри-недовіри» у цей період пов’язана із ненадійністю, неспроможністю матері передавати своїй дитині відчуття сталості, тотожності переживань. Нерідко розв’язання цієї кризи переноситься на другий рік життя дитини.

2. Раннє дитинство (2 – 3 роки).

   Певна автономія та самоконтроль, уникнення почуття сорому, сумнівів і приниження. Дитина, взаємодіючи з батьками, виявляє, що їхній контроль буває різним: у формі турбот, як приборкання і запобіжний засіб. Ця стадія є вирішальною для встановлення співвідношення між добровільністю та впертістю, для впевненості у вільному виборі («Я сам», «Я – те, що я можу»).

3. Вік гри (4 роки – вступ до школи).

   Світ вимагає від дитини активності, розв’язання певних завдань, набуття нових навичок. «Я – те, ким я буду» - стає в дитини головним почуттям ідентичності в процесі гри. Розвиток дитини залежить від ставлення батьків до її ініціативи. Почуття провини в неї викликають батьки, які не дозволяють дітям самостійно діяти, надмірно їх карають.

4. Шкільний вік (6-12 років).

   Характерним є зростаючі здібності дитини, зокрема логічне мислення, самодисципліна, здатність взаємодіяти з однолітками, згідно встановлених правил. У процесі навчання розвивається працьовитість, діти прагнуть довідатися про походження й функціонування явищ і процесів, его-ідентичність дитини виражається «Я – те, чого я навчився». У цей період можлива поява почуття неповноцінності, некомпетентності, неспроможності.

5. Юність (від 12-13 років до 19-20 років).

   Особистість уже не дитина, але ще й не дорослий. Вона відчуває на собі вплив різних соціальних вимог та опановує нові соціальні ролі. У цей період нерідко виникають конфлікти ідентичності та суперечності соціальних ролей. Кризи ідентичності (конфлікт ролей) характеризується нездатність обрати кар’єру, стиль життя, наявністю принизливого почуття своєї марності, безцільності. Підлітки та юнаки відчувають свою непристосованість, деперсоналізацію, відчуженість і часто надають перевагу негативній ідентичності – протилежній тій, яку пропонують їм батьки. Так вони засвоюють делінквентну (таку, що суперечить законності) поведінку. Позитивним виходом із кризи періоду юності є вірність, як здатність бути вірним своїм обов’язкам, обіцянкам, попри неминучі суперечності в системі цінностей підлітка.

6. Рання зрілість (20-25 років).

   Досягнення особистісної ідентичності та початок продуктивної діяльності. Вибудовуються нові міжособистісні стосунки. На одному полюсі цього виміру знаходиться інтимність, на іншому – ізоляція. На цій стадії можливе захоплення собою чи уникання міжособистісних стосунків. Поява почуття самотності, соціальної ізоляції. Нормальним виходом із кризи «інтимність – ізоляція» є культивування любові у взаємодії з людьми.

7. Середня зрілість (26-64 роки).

   Основна проблема: вибір між продуктивністю та інертністю. Стурбованість особистості благополуччям наступного покоління, а також станом суспільства, в якому це покоління житиме і працюватиме. Основною проблемою даного віку є стурбованість про майбутнє благополуччя людства.

8. Пізня зрілість.

   На даному віковому етапі людина оглядає своє минуле, переглядає свої життєві вибори та рішення, згадує свої досягнення та невдачі, підбиває підсумки, інтегрує та оцінює свої минулі стадії розвитку. Два полюси людей, одні з яких стверджують: «Я задоволений», інші – саме ті, що ставляться до свого життя, як до низки нереалізованих можливостей і помилок.

   На думку Г. Костюка, «розвиток особистості – це історія її становлення як суб’єкта міжособистісних стосунків, пізнання і праці, носія суспільних відносин. Ця історія розвитку функціональних можливостей її нервової системи, психічних процесів і властивостей, фізичних, розумових, моральних та інших якостей, її знань і почуттів, потреб і інтересів, ідеалів та смаків, світобачення і переконань, трудових умінь і навичок, здібностей до навчання, до засвоєння створеного людством і до створення матеріальних і духовних цінностей».

2. Вікові періоди та ключові характеристики криз розвитку особистості.

   У процесі онтогенезу людина долає ряд вікових періодів, під час яких змінюються її фізіологічні, морфологічні, біохімічні, соціально-психологічні особливості. Ці періоди є певними епохами, циклами, ступенями розвитку. Загальні закони розвитку в кожному віці мають специфічні особливості.

   Визначити межі вікових періодів досить складно. Кожен вік характеризується певними рівнем досягнень у психічному розвитку, а також конкретною соціально-психологічною ситуацією, в якій відбувається розвиток особистості.

   Вік – поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти, а також стадії життя. Рахунок віку ведеться від народження до фізичної смерті.

   Динаміка розвитку виявляється як у стабільних так і в перехідних періодах. Переломи, перебудови, різні повороти у становленні особистості є необхідним результатом діалектичності розвитку. Однією з характеристик вікового періоду є наявність кризи.

   Криза ( від грец. krisis – рішення, перелом ) – нормативний, нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов’язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності, свідомості і виявляється в цілісних психічних і особистісних змінах.

   За словами Л.Виготського, «негативний зміст розвитку у ці періоди є тільки зворотною або тіньовою стороною позитивних змін особистості, що складають основний зміст критичного віку», адже «старе руйнується лише настільки, наскільки це необхідно для розвитку нового».

   Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї – виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.

   Прийнята у психології періодизація Виготського-Ельконіна має у своїй основі критерії провідної діяльності (предметно-маніпулятивна, гра, навчальна діяльність, спілкування і ін. ). Однак дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними, або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості.

У віковій і педагогічній психології використовують таку періодизацію вікового розвитку:
1) пренатальний період - від зачаття до пологів;
2) натальний період – пологи;
3) період новонародженості - від народження до 2 місяців;
4) вік немовляти - від 2 місяців до 1 року;
5) ранній дитячий вік - від 1 до 3 років;
6) дошкільний вік - від 3 до 6/7 років,який поділяється на:
• молодший дошкільний вік – 4-ий рік
• середній дошкільний вік – 5-ий рік
• старший дошкільний вік – 6-ий рік
7) молодший шкільний вік ( зріле дитинство) -1-4 класи, ( від 6/7 до 10/11 років);
8) дорослішання:
• підлітковий (середній шкільний вік) – 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток; 5-9 класи (від12 до 15 років) у хлопчиків;
• рання юність ( старший шкільний вік ) – 10-11 класи (від 15/16 до17/18 років)
• зріла юність – від 18 до 20 років
9) дорослість:
• рання дорослість – від 20-40 років
• зріла дорослість – від 40 до 60 років
10) старість.

   У межах кожного вікового періоду спостерігаються індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних та індивідуальних відмінностей. Кожен віковий період є базовим для наступного, а його новоутворення основою розвитку. Наприклад, криза першого року життя – це криза, яка обумовлена руйнуванням необхідності емоційної взаємодії дитини з дорослим (проявляється в плаксивості, похмурості, інколи в порушенні сну, втраті апетиту, тощо).

   Головною ознакою кризи першого року є різке зростання незалежності дитини від дорослих: вона опановує ходьбу, предметні дії, стає активнішою, з нею не можна не рахуватися.

   У цей період важливим є встановлення соціальних зв’язків дитини з усіма членами сім’ї. Необхідно надавати дитині певну самостійність, більше свободи.

   Основним досягненням періоду раннього дитинства є криза трьох років – криза соціальних відносин, яка зумовлена становленням самосвідомості дитини і проявляється в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі. Головним є ситуативно-дійове спілкування дитини з дорослим, провідною стає предметна діяльність.

   Цей період сприятливий для оволодіння мовою, здатності до наслідування, розвитку самосвідомості.

   Кризою віку 6-7 річних дітей є прагнення посісти нове, значуще становище у житті, виконувати нову, важливу не лише для них, а й для оточення роботу. Втрата дитячої безпосередності, замкнутість, дещо штучна поведінка дитини, клоунада, кривляння, маніження, - ось наслідки кризи.

   Синдром «гіркої цукерки» - дитині погано, але вона цього не показує.

   Основним досягненням у житті дитини цього віку є її готовність до навчання у школі. В залежності від умов виховання, послідовних дій дорослих, можна сформувати здібну, цілісну особистість, або неспроможну, невротичну особу.

3. Характеристика особливостей становлення особистості молодшого школяра.

   Діти віком від 6/7 до 10/11років, які навчаються у 1-4 класах сучасної школи вважаються молодшими школярами.

   Цей віковий період завершує етап дитинства. Новий вид діяльності, який опановують молодші школярі – це навчальна діяльність. Але ще багато часу та енергії вони віддають ігровій діяльності. У цих видах діяльності розгортаються їхні стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя, психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і перспективи.

   Фізичний розвиток молодшого школяра зумовлений дозріванням організму, що відкриває нові можливості до його діяльності, розгортання та поглиблення зв’язків із соціальним оточенням.

   Перехід до навчальної діяльності змінює позицію дитини. Вона починає усвідомлювати, що виконує суспільно важливу діяльність, а значущість цієї діяльності оцінюють люди, які її оточують. З цього приводу Д. Ельконін зазначав: «саме тому, що навчальна діяльність є суспільною за своїм змістом (у ній відбувається засвоєння усіх надбань культури та науки, нагромаджених людством), суспільною за своїм сенсом (вона є суспільно значущою), суспільною за своїм виконанням (виконується відповідно до суспільно вироблених норм), вона є провідною у молодшому шкільному віці, тобто у періодах їх формування».

   У цьому віці відбувається зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо-вольової (дотримання шкільних вимог і правил, регулювання своєї поведінки, підпорядкування довільної діяльності свідомо оставленим цілям).

   Змінюються і стосунки з дорослими. Поява нових обов’язків, норми «дорослої» моралі у стосунках з однолітками, виконання вимог дорослих, більш ділові і стримані стосунки з учителями, - ось особливості становлення особистості молодшого школяра. У цьому процесі виділяють такі фази:
- адаптація (пристосування до нових соціальних умов);
- індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей);
- інтеграція ( включення у групу ровесників).

   Суттєвий вплив навчальної діяльності як провідної стимулює появу пізнавальних інтересів.

   Новоутвореннями молодшого шкільного віку є: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організувати навчальну діяльність, рефлексія. У цьому віці формуються такі важливі особистісні утворення, як почуття соціальної компетенції, диференціації своїх можливостей.

   Молодші школярі виробляють в собі вміння самоконтролю, самооцінки, самоорганізації, усвідомлюють мету і способи навчання, а також осмислюють свої судження, вчинки з точки зору їх відповідності задуму та умовам діяльності, самоаналіз.

   У роботі з молодшими школярами важливо враховувати їх оптимізм, здатність бачити в собі передусім добре, високу самооцінку. Слід дбати про гармонію між тим, до чого вони прагнуть, на що претендують та їх реальними діями, тобто змістом і способом вияву активності в житті. Вагомого значення слід надавати формуванню правильної самооцінки дитини при підготовці її до школи, у процесі адаптації до систематичного навчання. Слід пам’ятати, що самооцінка молодшого школяра дає диференційований характер. Вони швидше помічають помилки та недоліки однолітків, ніж власні. Молодші школярі швидше долають процес усвідомлення іншої людини, ніж себе. Щоб керувати «світом» молодших школярів, треба добре вивчати і знати їх індивідуальні особливості. Тому доцільно залучати молодших школярів до різних видів діяльності, особливо суспільно значущих, колективного характеру. Працюючи в колективі школярик бачить і розуміє, на що він здатний, осмислює не тільки наслідки своєї праці, а й себе в ній. Варто сказати і про те, що в цьому віці розвивається такий мотив поведінки, як наслідування ідеалів. У дітей цього віку вони конкретні, нестійкі. Але ці діти вірять в свої сили, тому необхідно підтримувати в них віру в себе, свої здібності, формувати правильні ідеали.

4. Характеристика підліткового віку.

   Підлітковий вік характеризується швидким, нерівномірним ростом і розвитком організму, статевим дозріванням, яке є домінантою розвитку в цьому віці.

   Суть кризи підліткового віку полягає у перебудові системи стосунків дитини і середовища. Зміст підліткової кризи пов'язаний з виникненням почуття дорослості, розвитком самосвідомості. Ставлення до себе як до дорослої особистості, до своїх нових можливостей і здібностей. Підліткам властиві прагнення до ідеалів, максималізм, значні фізіологічні зміни.

   Основним соціальним середовищем для підлітків є школа. Їм дуже важливо знайти своє місце у групі ровесників, вийти за межі школи та приєднатися до життя і діяльності дорослих.

Нова система стосунків:
1) вчителі - предметники, вихователі, у кожного свої вимоги, новий стиль спілкування;
2) група однолітків – важливо як тебе сприймають, хто ти і який ти, твоє місце. Підлітку дуже важливо утвердитися в колі своїх ровесників, у своєму класі, в загоні, отримати схвалення батьків.

   Підлітки починають критичніше оцінювати слова і дії, вчинки дорослих, аналізувати їх поведінку, стосунки, соціальну позицію. Однак вимоги до дорослих у підлітків дещо суперечливі. Вони прагнуть самостійності, протестують проти оцінки, контролю, недовіри, але водночас відчувають ляк, тривогу, сподіваються на допомогу, підтримку. Ось як про це писав В. Сухомлинський: «Не опікуйте мене, не ходіть за мною, не зважуйте кожен мій крок, не повивайте мене паленками нагляду і недовіри, не нагадуйте й словом про мою колиску. Я самостійна людина. Я не хочу, щоб мене вели за руку. Переді мною висока гора, це мета мого життя. Я бачу її, думаю про неї, хочу досягти її, але зійти на цю вершину хочу самостійно. Я вже піднімаюсь, роблю перші кроки, і чим вище ступає моя нога, тим ширший горизонт відкривається мені, тим більше я бачу людей, тим більше пізнаю. Від величі до безмежності того, що мені відкривається, робиться страшно. Мені необхідна підтримка старшого друга. Я досягну вершини, якщо буду спиратись на плече сильного і мудрого друга. Та мені соромно і боязко сказати про це. Я хочу, щоб всі вважали, наче я самостійно, своїми силами доберуся до вершини.»

   Отже, мудрий дорослий, надійний дорослий друг, який сприймає підлітка таким, яким він є, вчасно готовий допомогти йому, підтримати його, зрозуміти дасть можливість уникнути конфліктів і сформувати необхідні якості у підлітка.

   Спілкування у підлітковому віці є провідною діяльністю, без цього неможливий нормальний розвиток. Тому для підлітка так важливо мати середовище ровесників для спілкування, саме там він знаходить співчуття, адекватне сприйняття свої радощів і негараздів, переживань.

   Новоутвореннями даного віку є почуття дорослості, потреба у самоствердженні.

   Акселерація (від лат. acceleration – прискорений) - прискорений фізичний, фізіологічний і психічний розвиток), емансипація (від лат. emancipation – звільнення від залежності, зрівняння в правах), інфантиїзм ( від лат. infantilis – дитячий) – збереження (рис дитини), - важливі вияви особистості підлітка.

   Вивчення потреб і мотивів підлітків, їхніх захоплень, інтересів, включення в суспільно значиму, колективну діяльність, порада, розуміння, визначення їх «дорослості», самостійності, довіра до них, повага стануть – необхідними умовами правильного педагогічного впливу.

   Слід зазначити, що у молодших підлітків індивідуалістична акцентуація гуманістичної спрямованості, вони з готовністю включаються в групову діяльність, охоче допомагають один одному, зорієнтовані на інтереси групи, хоч їхній колективізм є поверховий і полягає в бажанні бути разом з усіма. Дослідження свідчать, що у 15% молодших підлітків спостерігається депресивна, а у 9% - суїцидальна спрямованість.

   Значна кількість підлітків середньої вікової групи виявляє гуманістичну спрямованість з альтруїстичною акцентуацією і значно менше їх – депресивну спрямованість. Серед старших підлітків зростає кількість осіб з альтруїстичною акцентуацією гуманістичної спрямованості.

   Підлітки дуже ранимі щодо своєї зовнішності. Слід пам’ятати про нервову анорексію та нервову булемію. Особливо це стосується дівчаток, які прагнуть відповідати ідеалу «моделі», «стрункої жінки» навіть не зважаючи на загрозу власному життю.

   Тому публічна характеристика зовнішності підлітка може спричинити психічні травми, особливо коли вона негативна, принизлива, що стає «бідою» життя підлітків на багато років.

   У підлітковому віці виникають нові захоплення, інтереси, в основі яких лежать статеві відмінності. Тому важливо вивчати захоплення та інтереси підлітків, адже серед них є такі як захоплення алкоголізмом, паління, наркотики, проституція, азартні ігри.

   Керувати психічним розвитком підлітків, вивчати їхні індивідуальні особливості, адекватно реагувати на їхні дії, вчинки, разом з ними долати труднощі та перешкоди, вчасно допомогти їм вирішити назрілі проблеми, - все це допоможе сформувати в них життєво необхідні цінності та орієнтації.

Використана література

1. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском воздасте. - М.: Просвещение, 1968.
2. Ващенко Г.Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994.
3. Вікова і педагогічна психологія /За ред.. Савчин М.В., Василенко Л.П. - К.: Вища школа, 2006.
4. Кон И.С. Психология старшокласника.- М., Просвещение, 1989.
5. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності. - К.: Вища школа, 2004.
6. Словник іншомовних слів /За ред.. Мельничука О.С. - К.: Вища школа, 1985

Сценарій закриття Малих Олімпійських ігор

image1

Закриття Малих Олімпійських ігор

   Загони, шикуйсь, рівняйсь, струнко! На урочисту лінійку, присвячену закриттю Малих Олімпійських ігор кроком руш! (направляючий, праве плече вперед).

image2

Стій, раз, два.
Командирам загонів до переклички і здачі рапортів приготуватись.

image3

Розпочати перекличку.

Нач.табору: Сьогодні на урочистій лінійці ми підведемо підсумки нашим Малим Олімпійським іграм. Закінчився період напруженої боротьби. У тих чи інших видах змагань брали участь майже усі діти нашого табору. Це-змагання з легкої атлетики, плавання, тенісу, більярду, футболу, волейболу, шахів, шашок. Переможці змагань будуть нагороджені грамотами, медалями і кубками. І хоч не усі сьогодні одержать нагороди, ви повинні пам’ятати основний девіз змагань –головне - участь, а не перемога.

image4

Загони, рівняйсь! До здачі рапорту директору ОЛК «Ровесник» стояти струнко.

Нач. табору: Шановний директоре ОЛК «Ровесник». Доповідаю Вам, що усі загони на урочисту лінійку, присвячену закриттю Малих Олімпійських ігор вишикувані. Дозвольте процедуру закриття Малих Олімпійських ігор розпочати.

image5

Вихователі:

Час Олімпійських ігор
У «Ровеснику» минув,
Змагання, ігри і турніри
Залишилися позаду.
Та об’єднав усіх дітей,
І старших, і малих
В єдину і міцну
Ровесницьку команду.

Сьогодні вас чекають нагороди,
Бо чесно ви до перемоги йшли.
Своїх суперників
В змаганнях обігнали,
Що ви є кращі всіх
Тут довели.

Нехай любов до спорту
Вас не покидає,
Гартуйте тіло й дух
У спорті й навчанні.
Медалі Олімпійські хай засяють
На ваших грудях: срібні й золоті.

image6

Заст. директора: Дорогі діти, на наших Малих Олімпійських іграх ви усім показали, які ви сильні, спритні, розумні, витривалі. Надіємося, що в майбутньому дехто з вас поповнить Олімпійський резерв, а можливо й увійде в Олімпійську збірну України.

Українські спортсмени впродовж усіх років незалежності займали призові місця на Олімпійських іграх У Афінах у 2004році, у Пекіні у 2008 році, у Лондоні у 2012 році.
Згадаймо відомі прізвища:
Юрій Білоніг,
Яна Клочкова,
Роман Гонтюх,
Наш земляк Олександр Петрів,
Олександр Усік,
Василь Ломаченко та багато інших.

В їх честь і в Афінах , і в Пекіні, і в Лондоні звучав Гімн нашої держави, здіймався синьо-жовтий прапор , на якому золотом виблискував Герб України-тризуб .

image7

А зараз ваші вихователі збудують живу фігуру «Герб України».

Вихователі будують Герб, стоять 3 хв.

Звучить музика.
Заст. директора. До слова запрошуємо директора ОЛК «Ровесник» Карвацького В.М. (виступає)

Заст. директора. Приступаємо до найприємнішої події сьогоднішнього свята- нагородження переможців наших Малих Олімпійських ігор.

Після вручення нагород- концерт у виконанні дітей та вихователів.

Заст.директора: Загони, до виносу Олімпійського прапора стояти струнко!

image8

Олімпійський прапор опустити і винести. (звучить козацький марш).

Автор сценарію: Старкевич Р.І.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛЬВІВВУГІЛЛЯ»
Заклад вищої атестаційної категоріі
Оздоровчо – лікувальний комплекс «Ровесник»
Сценарій закриття Малих Олімпійських ігор

Організація загартування дошкільників влітку

"Використання природних факторів для зміцнення здоров'я. Організація загартування дошкільників влітку"

   Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода,найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні засоби загартування організму. Вони підвищують опірність організму до переохолодження та інфекційних захворювань, надають йому здатності пристосовуватися до різких метеорологічних змін.

   Під час занять на свіжому повітрі, при сонячній погоді, у воді посилюється ефективність впливу фізичних вправ. Вони викликають у дітей позитивні емоції, підвищують функціональні можливості окремих органів і систем.

   Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги,спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває їхні рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

   Улітку в спекотні дні ліпше організовувати ігри в затіненій зоні, де сонячні промені розсіяні. Діти обов'язково мають бути в головних уборах. Сонячні ванни проводять строго дозовано під наглядом медичних працівників з урахуванням індивідуальної чутливості дітей до сонця, особливостей стану їхнього здоров'я.

   Під час рухової активності в організмі людини підвищується теплоутворення. Якщо ж температура повітря перевищує рекомендовані межі, то процес тепловіддачі організмом утруднюється, що призводить до перегрівання, порушення теплової рівноваги. Усе це може сприяти погіршенню функціонування фізіологічних систем, яке не лише знижує ефективність діяльності, але й негативно впливає на здоров'я дитини, сприяє застудним захворюванням. Тому в умовах спеки при температурі + 30 °С і вище прогулянку в першій половині дня доцільно перенести на більш ранній час, а діяльність, яку передбачали організувати на майданчику, з деякими змінами можна провести й у приміщенні.

   На прогулянці потрібно строго дотримуватися питного режиму, особливо в спекотні дні. Адже підвищена рухова активність та висока температура повітря сприяють зневодненню організму.

   Природні чинники (сонце, вода, повітря) треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров'я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Загартування повітрям

повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);

повітряно-сонячні ванни (на прогулянках, які організовують кожного дня по двічі. Проводити прогулянки слід за будь - якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дітей – відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їм вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щоб діти не перегрівалися);

Загартування водою

обтирання (починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32ْ С, +28ْС до +22ْ С, +20ْС.

обливання (загартуванню сприяє обливання стоп – як самостійна процедура і в комплексі з ходінням босоніж по підлозі, холодному та гарячому піску. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);

купання ( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках, у відкритих водоймах разом з батьками);

ходьба по вологому килимку, змоченому в сольовому розчині.

Загартування сонцем

Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітям від 1 до 3 років.

Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).

Загорати часто, але нетривало.

Кращий час для засмаги: у середній смузі – 9-11 і 16-18 годин; на півдні – 8-11 і 17-19 годин.

Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу.

Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі. Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.

"Система заходів щодо загартування та зміцнення здоров'я дітей на літній оздоровчий період"

   Загартування дітей – це система впливу, яка підвищує витривалість дитячого організму до впливу зовнішнього середовища, здібність швидко пристосовуватися до несприятливих кліматичних умов за допомогою різних засобів самозахисту організму. Систематичне і розумне використання природних факторів природи сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності, зниженню сприйнятливості до інфекційних захворюв.

   При загартуванні потрібно керуватись такими принципами: послідовність, систематичність, врахування індивідуальних особливостей, без страху, негативних почуттів. В загартуванні дитячого організму використовуються такі фактори: повітря, вода, сонячне тепло.

Види та особливості організації загартовуючих заходів:

1.Повітряні ванни-не вимагають спеціальних заходів та витрат часу:
- на прогулянці, не нижче +18*С, не перегрівати в спеку, панамки, натуральний одяг, тривалість до 30 хв.
- в приміщенні до 10 хв., полегшений одяг, кутове провітрювання, за відсутності протягів
- сон при доступі свіжого повітря.

2.Сонячні ванни - ультрафіолетові промені,бактерицидний протирахітний вплив.
Суворо дозуються, проводяться з дозволу медиків, організовуються з 9 до 12 годин ранку та після 16 год. Ввечері, починати 3-4 хв., доводячи до 15 хв одноразово, 40 хв. протягом дня, закінчуються водними процедурами.

3.Водні процедури - найдієвіший засіб загартування:
- щоденно прохолодне вмивання, миття рук, шиї, t початкова 32°С, кожні 3 дні знижується на 1°С до t 22°с;
- обливання ніг після сну, t початкова 36°С до t 24°С, розтирання рушником, водночас масаж шкіри ;
- за відповідних умов контрастні ванни для ніг 3 хв, t 36°С та t 22°С, змінююється до t 40°С до t 18°С ;
- ходіння по воді t 22°С - купання в плескальному басейні, t повітря вище 26°С, t води 24°С – 26°С.

4.Ходьба босоніж: запропонувати дітям скинути взуття, походити по траві, м'якій землі, піску, гладеньких камінцях.
Оздоровчий ефект: профілактика плоскостопості, розвиток тактильних відчуттів.

5.Ходьба «Доріжкою здоров'я»: ходьба босоніж щоденно для профілактики плоскостопості, розвиток тактильних відчуттів з використанням природних наповнювачів (сіль, пісок, каштани, квасоля, горох, гречка).

6.Санація повітря сольовою лампою, іонізація: щоденно, за графіком санація та іонізація повітря у приміщенні ДНЗ

7.Профілактика плоскостопості, викривлень хребта: включення вправ у рухові паузи, комплекси ранкової гімнастики та гімнастики пробудження, щодня у добре провітреному приміщенні, з використанням додаткового обладнання

8.Пальчикова гімнастика: щодня, впродовж дня, як фізкультхвилинка на заняттях, у вільний час як спеціальне заняття з використанням віршів, пісень, потішок, звуконаслідування.

9.Дихальна гімнастика та валеохвилинки: впродовж дня на свіжому повітрі, у добре провітреному приміщенні, ігри-звуконаслідування для вентиляції легенів, розвитку грудного дихання, активізації головного мозку.

10.Психогімнастика: за планом психолога для зниження збудження, зняття напруження, у вільний час як спеціальне заняття.

11.Психологічне розвантаження: за планом психолога для зниження збудження, зняття напруження, діє заспокійливо на нервову систему, зняття втоми, оптимізації психічних процесів.

12. Кольоротерапія: вплив на самопочуття, фізіологію – заспокійливо, активізує діяльність органів, систем залежно від кольору спектру.

13.Музикотерапія: для заспокоєння нервової системи, як супровід режимних моментів,в творчій діяльності, створення «Картин настрою».

14.Оздоровчий біг: щоденно під час ранкової гімнастики з дітьми старшого дошкільного віку, 3 – 4 хв.