Меню

Главная категория

І Н С Т Р У К Ц І Я N по дотриманню протипожежного режиму в оздоровчому закладі

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


І Н С Т Р У К Ц І Я N
по дотриманню протипожежного режиму
в оздоровчому закладі


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Працівники зобов'язані:

а) під час роботи:

1.1. Виконувати вимоги даної інструкції, правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки.
1.2. Не створювати пожежонебезпечні ситуації.
1.3. Бути проінструктованим, а в визначених випадках пройти навчання з пожежно-¬технічного мінімуму з оформленням протоколу (запису в журналі).
1.4. В кожному структурному підрозділі закладу повинна бути інструкція з правил пожежної безпеки.
1.5. Інструктажі з пожежної безпеки проводяться один раз на рік і фіксуються в окремому журналі або в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

б) після закінчення роботи:

1.4. Оглянути приміщення.
1.5. Відключити електроприлади, освітлення (крім холодильників).
1.6. Замкнути приміщення. Ключі залишити у встановленому місці.
1.7. При виявленні пожежонебезпечної ситуації (іскріння електропроводки, зберігання з порушенням встановлених вимог легкозаймистих, пальних речовин тощо) забезпечити пожежну бе第¬пеку приміщення. Якщо самостійно неможливо це зробити, постав謬¬ти до відома керівництво закладу.
2. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ТЕРІТОРІЇ ТА 
ПРИМІЩЕНЬ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ


Територія закладу:

2.1. Дорога, під'їзди до будівель і пожежних вододжерел, доступи до пожежного інвентаря та обладнання, зовнішніх поже欬¬них драбин мають бути завжди вільними.
2.2. Завжди утримувати в чистоті.
2.3. Не складувати матеріали, відходи, обладнання, не ставити автотранспорт в протипожежних розривах.

2.4. Забороняється:
– спалювати опале листя, сміття, тару та інше;
– розводити вогнища;
– викидати не загашене вугілля, попіл на відстані менше 15м від будівель;
– ставити автотранспорт на території, крім спеціально обладнаної стоянки.

При відсутності місця для стоянки автотранспорту забороняється:
- ставити автотранспорт у наскрізних проїздах будівель;
- на відстані менше 10м від в’їзних воріт;
- на відстані менше 5 м від пожежних гідрантів, забір¬¬¬них пристроїв вододжерел та первинних засобів пож嬬¬жогасіння;
- в протипожежних розривах;
- впритул біля стін приміщень закладу;
- біля зовнішніх стаціонарних пожежних драбин.


В приміщеннях: кабінетах, кімнатах відпочинку, спальних кімнатах, медичних кабінетах, актовому залі

2.5. Меблі, інвентар, прилади розміщувати так, щоб не перешкоджати евакуації людей з приміщення.
2.6. У період перебування людей у будівлях двері евак󬬬аційних виходів допускається замикати лише зсередини за допом¬гою легковідчиняємих запорів.
2.7. Утримувати наявні первинні засоби пожежогасіння згід¬¬¬но правил їх експлуатації та використовувати їх не за признବ¬ченням.
2.8. Користуватися тільки справними електроприладами, з непошкодженою ізоляцією. Електромережа повинна бути справною.
2.9. Мати на кожному поверсі розроблені плани евакуації з короткою інструкцією до них.
2.10. У приміщеннях закладу забороняється:
- застосовувати відкритий вогонь (гасові ліхтарі, свічки, бенгальські вогні);
- користуватися електронагрівальними приладами (електро-кип'ятильниками, електропрасками, обігрівачами з відкритою спіраллю тощо) за винятком спеціально обладнаних приміщень, місць;
- використовувати легкозаймисті та пальні речовини для чищення приладів, обладнання тощо;
- зберігати на робочих місцях, в шафах, залишати в кишенях спецодягу використані обтиральні матеріали;
- залишати без нагляду ввімкнені у мережу лічильники, комп’ютери, радіоприймачі, телевізори, інші електроприлади.
- не вносити на територію та в приміщення закладу вибухові та самозаймисті речовини;
- легкозаймисті рідини та тверді речовини зберігати у відповідності до діючих вимог.
- у місцях масового перебування дітей(актовий зал, спальні корпуси) повинні бути у справному стані первинні засоби пожежогасіння, а саме:
– вогнегасники пінні, вуглекислотні або порошкові;
– ящик або відро з піском (об’ємом близько 0,01 м3) та совком;
– покривало з вогнетривкого матеріалу.
- Самостійне перебування дітей в спальних корпусах, актових залах заборонено;
- електрообладнання повинно бути заземлено;


В приміщеннях з масовим перебуванням людей

2.14. Культурно-масові заходи при чисельності людей 50 чол. і більше проводити при наявності двох розосереджених евакуаційних виходів.
2.15. Крісла і стільці мають бути з'єднані між собою у ря¬¬¬дах і міцно прикріплені до підлоги.
2.16. При відсутності електричного освітлення культурно¬-¬¬масові заходи проводити в денний час.
2.17. У приміщеннях, що використовуються для проведення культурно-масових заходів забороняється:
- використовувати ставні на вікнах для затемнення приміщення;
- обклеювати стіни і стелю шпалерами, папером;
- застосовувати для декорацій та оформлення приміщення пальні матеріали, не оброблені вогнезахисною сумішшю;
- зберігати гас, бензин, інші легкозаймисті та пальні рі¬¬¬дини;
- зберігати майно, інвентар, інші горючі предмети, речовини, матеріали під сценою, а також у підвалах, розміщених під приміщеннями;
- застосовувати предмети оформлення приміщення, декорацій, сценічне обладнання, виготовлене із пальних синтетичних матеріалів, штучних волокон і тканин (пінопласту, пор¬лону, полівінілу та ін.);
- застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні та ін.); 
- влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загоряння;
- встановлювати на дверях евакуаційних виходів замки та інші важковідкривні запори.


В складських та допоміжних приміщеннях

2.18. Предмети, меблі, устаткування складати таким чином, щоб забезпечити ширину проходу напроти дверей не менше 1м. Розподіл матеріалів здійснювати за ознаками однорідності реч¬вин, що застосовуються для гасіння пожежі. Фарби, лаки, маст謬¬ки, розчинники і т.п. зберігати в окремому складі.

2.19. Використовувати освітлювальні лампи тільки захищеного виконання.
2.20. В складських та допоміжних приміщеннях забороняється:
– зберігання наочності, меблів і т.п. навалом та впритул до приладів і труб опалення;
– зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з деревиною;
– зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими горючими матеріалами;
– прання одягу із застосуванням бензину, гасу тощо;
– зберігати промаслений одяг без металевого ящика з кришкою;
– зберігати продукцію в аерозольній упаковці.

2.21. В складі для зберігання пожежовибухонебезпечних матеріалів всі операції, пов'язані з розфасуванням, приготуванням р¬бочих сумішей та подібних робіт повинні проводитися в ізольовବ¬ному приміщенні, після чого необхідно провітрити приміщення.

2.22. Забороняється:
- улаштовувати склади для зберігання меблів, наочностей в горищних приміщеннях;
- експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установлення з цією метою штепсельних розеток;
- використання відкритого вогню;
- влаштовувати склади з горючими, легкозаймистими речовинами під приміщеннями з масовим перебуванням людей.


3. ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ ТА РОБІТ ПО
ОБСЛУГОВУВАННЮ ОБЛАДНАННЯ

3.1. При проведенні тимчасових пожежонебезпечних робіт (газо-електрозварювальних, розігрівання бітуму та ін.):
– виконувати газозварювальні роботи тільки при відсутнос¬¬¬ті в приміщенні людей;
– очистити місце проведення робіт від горючих матеріалів (меблі, наочність і т.п.), огородити його негорючими екранами. При неможливості захистити металевим екраном, полити водою горючі конструкції, підлогу, оздоблення;
– забезпечити місце проведення робіт первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском, лопатою, відром з водою тощо);
– провести цільовий інструктаж з пожежної безпеки з виконавцями робіт відповідно до вимог інструкції;
– здійснити контроль на предмет виявлення можливої пожежі впродовж двох годин після закінчення вогневих робіт;
– при виконанні пожежонебезпечних робіт сторонньою організацією, відповідальність за пожежну безпеку передбачବ¬ти в кожному окремому випадку, договором на проведення цих робіт;
– при виконанні вогневих, пожежонебезпечних робіт на робочому місці повинно бути не менше двох робітників.
3.2. Планово-попереджувальні ремонти електроустановок, опалювального, вентиляційного обладнання проводити згідно затвердженого в установленому порядку графіка.


4. ОБСЛУГОВУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

4.1. Пожежний гідрант

Відповідальному за пожежний гідрант:

Два рази на рік (в березні і серпні) організувати перевірку працездатності гідранту. Результати перевірки реєс¬¬¬труються в журналі обліку технічного обслуговування засобів протипожежного захисту.
Кришки люків пожежних гідрантів необхідно постійно утримувати в чистоті. Слідкувати за їх наявністю.
Слідкувати за наявністю показчика місцезнаходження пожежного гідранту.

4.2. Пожежні водойми

Відповідальному за утримання пожежної водойми:

В зимовий період для зберігання води організувати улаштування утеплених ополонок розміром не менше 0,6х0,6 м.
Слідкувати за наявністю показчика місцезнаходження водойми.

4.3. Внутрішні пожежні крани.

Відповідальному за внутрішні пожежні крани:

Утримувати у чистоті та укомплектованими одного ді¬¬¬аметру крану з рукавом, стволом, важелем для полегшення відкр謬¬вання вентиля.
Шафи внутрішніх пожежних кранів утримувати опломбованими.
Здійснювати перевірку на водовіддачу в червні-серпні з реєстрацією у спеціальному журналі технічного обслуг¬вування комісією визначеною наказом по закладу.
Внутрішні пожежні крани повинні бути промаркіровବ¬ні відповідно до встановлених Правилами вимог.

4.4. Первинні засоби пожежогасіння.

Відповідальному за первинні засоби пожежогасіння:

В місцях знаходження первинних засобів пожежогасін¬¬¬ня мати в наявності відповідні знаки.
Один раз на три місяці проводити чищення первинних засобів пожежогасіння від пилу, бруду, слідів корозії.
Вогнегасники в кабінетах утримувати в чистоті, з пломбами на пристроях ручного пуску, в визначених місцях згідно вимог прବ¬вил пожежної безпеки.
Відповідальний за первинні засоби пожежогасіння п¬винен:
- слідкувати за комплектністю пожежних щитів;
- щорічно відновлювати фарбування з урахуванням вимог стандартів;
- організовувати перезарядку вогнегасників, якщо це передбачено, згідно до інструкції по експлуатації;
- вогнегасники, які не призначені для зберігання в неопалювальному приміщенні, при мінусових температурах на холодний період заносити в тепле приміщення. При цьому на місці знаходження вогнегасника вказати його нове місцезнаходження.

4.5. При обслуговуванні технічних засобів протипожежного захисту забороняється:
- використовувати пожежні крани, гідрант, вогнегасники, ручний пожежний інвентар не за призначенням;
- захаращувати люк пожежного гідранту;
- захаращувати підхід до пожежного щита, вогнегасника, інших первинних засобів пожежогасіння;
- захаращувати під'їзд до пожежних водойм у місці забору води, а також на майданчику для розвороту пожежних автомобілів.


5. У ВИПАДКУ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

5.1. Особа, що виявила пожежу, зобов'язана повідомити пожежну охорону за номером телефону 101 або по телефону найближчої пожежної частини.
5.2. Повідомити керівника закладу.
5.3. Повідомити начальника добровільної пожежної дружини.
5.4. Діяти згідно інструкції на випадок пожежі.


РОЗРОБЛЕНО:
Головний інженер _____________________________________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

УЗГОДЖЕНО:
Директор ДПОЗ Дружба _____________________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

ІНСТРУКЦІЯ з пожежної безпеки для оздоровчих закладів

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ №__
з пожежної безпеки для оздоровчих закладів

1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Ця інструкція поширюється на службові, складські, допоміжні та інші приміщення оздоровчого закладу і встановлює основні вимоги до забезпечення пожежної безпеки в них.
Інструкція є обов’язковою для вивчення та виконання всіма працівниками, орендарями та відвідувачами.


2. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

2.1. Вимоги ПБ до утримання території
До всіх будівель і споруд оздоровчого закладу має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, стоянок транспорту. Все сміття та відходи необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця. Проїзди і проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватись справним і перебувати в задовільному стані у будь-яку пору року.
Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.
На території закладу на видних місцях мають бути встановлені таблички із зазначенням на них порядку виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць розміщення первинних засобів пожежогасіння.

2.2 Вимоги ПБ до утримання будинків, будівель, споруд, приміщень
Для всіх будинків, будівель, споруд тощо та приміщень виробничого, складського призначеня оздоровчого закладу необхідно визначати категорію вибухопожежної та пожежної небезпеки за ОНТП 24-86 та клас зон за Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та Правилами будови електроустановок.
На вхідних дверях у вищезазначених приміщеннях необхідно вивішувати табличку з визначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки та класу зони.
Усі будинки, будівлі, споруди і приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватись у чистоті.
Розміщення у приміщеннях меблів та обладнання слід здійснювати таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення. Навпроти дверного отвору має залишатися прохід шириною, яка дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м.
За наявності у приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється розміщувати в ньому не більше 50 осіб.
Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) і виходи повинні постійно утримуватися вільними, нічим не захаращуватися.
Не допускається знімати з дверей пристрої для самозачинення, фіксувати такі двері у відчиненому положенні, зберігати, у тому числі тимчасово, інвентар та різні матеріали у тамбурах виходів, у шафах (нішах) для інженерних комунікацій, зачиняти на замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері у разі знаходження в будинку людей. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, гратів, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті).
Встановлювати глухі (незнімні) грати дозволяється в касах, складах, кімнатах для зберігання зброї та в інших приміщеннях, де це передбачено нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.
Під час організації і проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:
- при кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, що відповідають вимогам будівельних норм, не мають на вікнах глухих грат і в будівлях з горючими перекриттями розташовані не вище другого поверху;
- забороняється влаштування кладових чи інших допоміжних приміщень під сходовими маршами;
- особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов’язані ретельно оглянути приміщення і переконатись у повній готовності останніх у протипожежному відношенні, у т. ч. в забезпеченні потрібною кількістю первинних засобів пожежогасіння, справних засобів зв’язку, пожежної автоматики та сигналізації;
- має бути організоване чергування в актовій залі членів добровільної пожежної дружини (ДПД) чи відповідальних чергових;
- не дозволяється заповнення приміщень людьми понад установлену норму, звуження проходів між рядами, установка в проходах додаткових стільців тощо.
Пожежні крани, які є у будинку, повинні бути укомплектовані пожежними рукавами і стволами однакового з ними діаметра, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, утримуватися справними і доступними для використання. Не рідше одного разу на шість місяців вони мають перевірятися на працездатність службою, яка здійснює їх технічне обслуговування.
Пожежні рукави необхідно утримувати сухими, складеними у “гармошку” або подвійну скатку, приєднаними до крана та ствола. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.
Пожежні шафи для розміщення кранів слід пломбувати і вони повинні мати отвори для провітрювання.
На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку необхідно після літерного індексу “ПК” вказати порядковий номер крана та номер телефону виклику пожежної охорони.
Влаштовуючи шафи, слід враховувати можливість розміщення в них 2-х вогнегасників.
Будинок та приміщення повинні бути забезпечені необхідною кількістю вогнегасників згідно з вимогами загальнодержавних Правил пожежної безпеки в Україні, їх слід установлювати в легкодоступних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень) таким чином, щоб вони не заважали під час евакуації і була можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.
Відстань від можливого осередку пожежі (найбільш віддаленого місця у приміщенні) до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20м, але кількість вогнегасників повинна бути не менше двох на поверх. Місця знаходження вогнегасників слід позначати вказівними знаками згідно з чинними державними стандартами.
Зарядження та перезарядження вогнегасників має виконуватися відповідно до інструкції з їх експлуатації. Перезарядженню підлягають також вогнегасники із зірваними пломбами.
Усі працівники установи повинні вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.
Горище, венткамери, електрощитові та інші технічні приміщення не повинні використовуватися не за призначенням (для зберігання меблів, устаткування, інших сторонніх предметів).
Двері горищ, підвальних приміщень, технічних поверхів, венткамер, електрощитових слід утримувати зачиненими. На дверях цих приміщень повинно бути вказане місце знаходження ключів.
Встановити контроль за тим, щоб був складений акт підрядною організацією після обробки дерев’яних конструкцій антипіренами.
Перевіряти стан вогнезахисної обробки не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.
У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонального призначення необхідно дотримуватись протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та технологічного проектування.
У складських приміщеннях зберігання різних речовин матеріалів здійснюється з урахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності. Спільне зберігання легкозаймистих та горючих рідин з іншими матеріалами (речовинами), зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з речовинами органічного походження, не дозволяється.
У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати у штабелі, залишаючи між ними проходи шириною не менше 1 м.
Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше 0,8 м.
Зберігання матеріалів навалом та впритул до приладів і труб опалення не дозволяється.
У підвальних приміщеннях не дозволяється зберігати і використовувати легкозаймисті та горючі рідини (далі-ЛЗР та ГР), балони з газами, карбід кальцію та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежонебезпечність.
Приміщення, де використовуються персональні комп’ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками. Персональні комп’ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від електромереж.
Спецодяг працюючих з лаками, фарбами та іншими ЛЗР і ГР повинні своєчасно підлягати пранню і ремонту, зберігатися в розвішеному вигляді в металевих шафах, встановлених у спеціально відведених для цієї мети приміщеннях.


2.3 Заходи пожежної безпеки під час застосування відкритого вогню
Розводити багаття, розігрівати бітуми та смоли в бітумоварках чи бочках, користуватися смолоскипами на території освітнього закладу забороняється.
Електрозварювальні та інші роботи, пов’язані з застосуванням відкритого вогню, допускаються тільки з письмового дозволу керівника (власника) або особи, яка виконує його обов’язки.
Дозвіл на проведення вогневих робіт повинен оформлюватися напередодні проведення цих робіт. До проведення вогневих робіт допускаються тільки кваліфіковані працівники, які мають при собі посвідчення газоелектрозварника і талон про складання заліку з правил пожежної безпеки. Проведення вогневих робіт дозволяється тільки після виконання заходів щодо забезпечення пожежної безпеки при справному газоелектрозварювальному обладнанні. Виконання вогневих робіт повинно негайно припинитися на вимогу особи, відповідальної за безпечне проведення робіт, та органів державного пожежного нагляду.

2.4 Правила утримання технічних засобів протипожежного захисту
Будівлі та приміщення повинні оснащуватися установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів.
Усі установки мають бути справними, утримуватися в працездатному стані і мати сертифікат відповідності.
Для утримання в працездатному стані УПС та АУП необхідно забезпечувати такі заходи:
- технічне обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби;
- матеріально-технічне (ресурсне) забезпечення з метою безвідмовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтримання і своєчасне відновлення працездатності;
- опрацювання необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу.
Організації, які здійснюють технічне обслуговування, монтаж та налагодження установок, повинні мати ліцензію на право виконання цих робіт.
Будинки і приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв’язку відповідно до вимог будівельних норм.
Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрати та напір води.

2.5 Утримання інженерного обладнання
Силове і освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ і до Правил технічної експлуатації електроустановок (ПТЕЕ).
Електропроводка, розподільні пристрої, апаратура, електрообладнання, вимірювальні прилади, а також запобіжні пристрої різного типу, рубильники та інші пускові апарати і пристрої повинні монтуватися на негорючих основах (текстоліт, гетінакс та інші матеріали).
Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з протипожежними денами архівів та інших подібних приміщень необхідно передбачити встановлення апаратів відключення ззовні вказаних приміщень на негорючих стінах.
Розподільні електрощити, електродвигуни і пускорегулювальні апарати повинні періодично оглядатися і очищатися від пилу. Приєднання нових споживачів електричної енергії (електродвигунів та іншого електрообладнання) повинно проводитися з відома особи, відповідальної за експлуатацію електрогосподарства. Зіпсовані електроапарати та прилади, які можуть викликати коротке замикання, повинні бути терміново відремонтовані або замінені на інші.
Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клемі номінального струму вставки (клеймо заводу-виготовлювача або електричної лабораторії). Застосування соморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
Електроустаткування і електроапаратуру ущільненого, захисного виконання потрібно систематично перевіряти на герметичнісь, звертаючи на це особливу увагу, а також на стан ущільнювальних прокладок.
Настільні лампи, вентилятори, телевізори, радіоприймачі, холодильники та інші електроприлади повинні вмикатися в мережу тільки через справні штепсельні розетки і електрошнури.
Експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється.
Заміри опору ізоляції в силових і освітлювальних мережах необхідно проводити не рідше одного разу на рік.
Забороняється встановлення електропобутових приладів (телевізорів, холодильників тощо) в нішах меблів.
У приміщеннях електроустановок повинні застосовуватися вуглекислотні вогнегасники.
Під час вечірньої перевірки службових приміщень і робочих кабінетів черговий електромонтер зобов’язаний знеструмити електрообладнання, електроапаратуру та інші електричні прилади, перебування яких у нічний час під напругою необов’язкове.
Обігрівання приміщень повинно здійснюватись тільки приладами центрального водяного опалення.
Приміщення вентиляційних установок повинні завжди утримуватись в чистоті. У разі виникнення пожежі треба негайно вимкнути вентиляційну систему за відсутності її аварійного вимкнення.
Вентиляційні камери, шахти і повітроводи повинні очищатися від горючих предметів та пилу не рідше ніж 2 рази на рік та після капітального ремонту. Зберігання горючих матеріалів у вентиляційних камерах та пристосування їх для інших потреб забороняється.
Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:
- у разі встановлення кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам;
- кустарно переробляти кондиціонери;
- замінювати триполюсні штепсельні роз’єднувачі на двополюсні;
- встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах.
Ліфти та підйомники не допускається використовувати з метою евакуації.
У разі пожежі ліфти та підйомники повинні опускатися на перший поверх автоматично, відчинятися й відключатися.
Відпрацьовані ЛЗР та ГР, стоки речовин, що у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази (карбід кальцію та інші), зливати до каналізаційної мережі не допускається.

2.6 Порядок огляду, приведення в пожежонебезпечний стан і закриття приміщень, корпусів, будівель тощо після закінчення роботи
Після закінчення робочого дня працівники повинні навести порядок на робочому місці, зачинити вікна та вимкнути електроживлення приладів і обладнання, яким вони користувалися (настільні лампи, друкарські та лічильні машинки, вентилятори, побутові кондиціонери, комп’ютери, радіоприймачі і таке інше).
Відповідальний за пожежну безпеку у приміщенні після закінчення роботи повинен оглянути його, переконатися у відсутності порушень, що можуть привести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.


3. ОБОВ’ЯЗКИ ТА ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ПОЖЕЖІ
( В АВАРІЙНІЙ СИТУАЦІЇ )

У разі виявлення пожежі на працівник, який їх помітив, повинен:
- негайно повідомити про це Державну пожежну охорону (номер телефону для виклику пожежної охорони 101), вказати при цьому адресу, кількість людей, а також своє прізвище;
- повідомити про пожежу керівника (власника) та пожежну охорону установи (за іх наявності)
- вжити заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.
Керівник (власник) та пожежна охорона установи (за її наявності), яким повідомлено про виникнення пожежі, повинні:
- перевірити, чи викликано Державну пожежну охорону;
- вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;
- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації пожежі;
- організувати зустріч підрозділів Державної пожежної охорони, надати їм допомогу у локалізації та ліквідації.
Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх до місця, де виникла пожежа.

РОЗРОБЛЕНО:
Головний інженер _____________________________________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

УЗГОДЖЕНО:
Директор ДПОЗ Дружба _____________________________________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗРОБКУ ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

ДНАОП 0.00-4.15-98

Положення

про розробку інструкцій з охорони праці

 

Про затвердження

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОЗРОБКУ ІНСТРУКЦІЙ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Зміст документу

1. Загальні положення

2. Зміст і побудова інструкцій

3. Викладення тексту інструкцій

4. Порядок розробки, затвердження та введення інструкцій в дію

5. Реєстрація, облік і видання інструкцій на підприємстві

6. Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій

Додаток 1. Форма титульного аркуша примірної інструкції з охорони праці

Додаток 2. Форма заголовного аркуша примірної інструкції з охорони праці

Додаток 3. Форма титульного аркуша інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві

Додаток 4. Форма першої сторінки інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві

Додаток 5. Форма останньої сторінки інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві

Додаток 6. Журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві

Додаток 7. Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві

Floppy-DiskІнструкція мінсоцу про складання інструкції з ОП.doc

ІНСТРУКЦІЯ (З ОХОРОНИ ПРАЦІ) з електробезпеки для проведення інструктажу працівників на першу кваліфікаційну групу безпеки в електроустановках

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________

(посада керівника і

_____________________________

найменування закладу)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

 

ІНСТРУКЦІЯ №__

(З ОХОРОНИ ПРАЦІ)

з електробезпеки для проведення інструктажу працівників на першу кваліфікаційну групу безпеки

в електроустановках

   1.ВСТУП

   Небезпека уражень електричним струмом.

   Людське тіло являється провідником електричного струму. Доторкування людини до оголених струмопровідних частин електричної установки або лінії електропередач викликає небезпеку ураження електричним струмом.

   В більшості випадків доторкування трапляється тоді, коли людина стоїть на землі або на струмопровідній основі (підлога, площадка, підставка). В цьому випадку утворюється електричне коло, однією з ланок якого є людське тіло.

   Ступінь травми від дії електричного струму визначається величиною струму, що протікає через тіло людини.

   Встановлено, що струм в 0,1 А являється в більшості випадків для людини смертельним, а струм в 0.033-0.09 А. хоч і не викликає смертельного наслідку, але наносить значну шкоду організмові людини. Величина струму, що проходить через тіло людини, залежить від напруги електроустановки, а також від опору усіх елементів кола, по якому протікає електричний струм, в тому числі і від електричного опору тіла людини.

Floppy-DiskИнструктаж по електробезпеці.doc

ІНСТРУКЦІЯ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ

______________________________________________________

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ №

ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ

______________

(місце видання)

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________

(посада керівника і

_____________________________

найменування закладу)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ № ____

вступного інструктажу для працівників

   1. Загальні відомості про заклад (додаток) , характерні особливості трудового процесу, об'єкти підвищеної небезпеки на території та в приміщенні закладу.

   2. Загальні правила поведінки працівників. Правила внутрішнього трудового розпорядку (додаток). Відповідальність за порушення цих правил.

   3. Основні положення Закону України “Про охорону праці” (2694-12), Кодексу Законів про працю (322-08) та нормативних актів про охорону праці, вирішення спірних питань між роботодавцем і працівником.

Floppy-Disk ІНСТРУКЦІЯ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ  ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ

«Про охорону праці» і базується на принципах

ПОЛІТИКА адміністрації закладу, установи, організації в галузі охорони праці формується відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про охорону праці» і базується на принципах:

− пріоритету життя і здоров'я працівників та учнів, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
− підвищення рівня безпеки праці та навчання шляхом забезпечення суцільного контролю за станом охорони праці, удосконалення матеріально-технічної бази;
− комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних, відомчих програм із цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки, охорони довкілля;
− соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;
− встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх структурних підрозділів і категорій працівників закладу, установи;
− адаптації трудових процесів до можливостей працівника та учня (вихованця, слухача) з урахуванням його здоров'я і психологічного стану;
− використання економічних методів управління охороною праці, участі роботодавця у фінансуванні заходів з охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цілі, досягнення яких не суперечить законодавству;
− інформування учасників навчально-виховного процесу, працівників, проведення їх навчання і підвищення кваліфікації з питань охорони праці;
− забезпечення координації діяльності всіх учасників системи управління охороною праці: роботодавця і його представників, адміністрації закладу, відповідальних осіб (служби охорони праці), а також співробітництва між роботодавцем і працівниками (уповноваженими особами, членами профкому) під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому рівні;
− впровадження перспективного педагогічного досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі соціального партнерства.

1.1. ВИМОГИ цього Положення є обов’язковими для усіх структурних підрозділів закладу.

ВИЗНАЧЕННЯ понять і термінів
Аудит охорони праці - це документально оформлене системне обстеження і аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, встановленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці.
Інструкція (від лат. instructio — настанова) — локальний нормативний правовий акт, що встановлює порядок і спосіб здійснення, виконання чого-небудь. Інструкцією визначають правовий статус (права, обов'язки, відповідальність) працівника по займаній посаді (посадова інструкція), безпечні прийоми роботи (інструкція з безпеки для окремих травмонебезпечних робочих місць і навчальних кабінетів), правила ведення діловодства (інстр. з діловодства). Для І. характерні імперативні (наказові, що не допускають вибору) нормативні розпорядження.
Колективний договір - локальний акт, що регулює трудові, виробничі та соціально-побутові відносини й укладається між колективом найманих працівників і роботодавцем. Ініціатором розробки, укладання і зміни К.д. може бути будь-яка зі сторін. У К.д. фіксуються взаємні зобов'язання роботодавця і працівників з таких питань: оплата праці, грошові винагороди, допомога, компенсація, доплата; охорона праці, у т. ч. жінок і підлітків; медичне й соціальне страхування, дотримання інтересів працівників у разі приватизації підприємства; безпека та охорона здоров'я працівників; пільги та ін.
Наказ - акт управління, що видається керівниками міністерств, відомств, відділів та управлінь, а також керівниками установ, організацій, підприємств. За юридичною природою Н. є нормативним актом управління, що містить норми права, які регулюють певні суспільні відносини (напр., про призначення на посаду певної особи). З ряду питань керівники можуть видавати Н. лише за згодою профкому (про звільнення працівника з ініціативи адміністрації та ін.). Н. вступає в силу з моменту його видання.
Нормативний акт — офіційний письмовий документ, який приймають визначені законом органи і яким встановлюються, змінюються або скасовуються норми права. Н. а. мають чітку ієрархічну супідрядність і в зв'язку з цим різну юридичну силу. Підзаконні акти мають істотну ієрархічність — від загальнообов'язкових указів, декретів, постанов до відомчих наказів та інструкцій і рішень місцевих органів.
Охорона праці — сукупність законодавчих актів, технічних, організаційних, гігієнічних та інших заходів і засобів, спрямованих на безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Норми О. п. містяться в Кодексі законів України про працю, Законі України "Про охорону праці", правилах внутрішнього трудового розпорядку; положення про О.п. фіксуються в колективних договорах.
Політика керівництва навчального закладу в галузі охорони праці - офіційно визначені принципи та цілі роботодавця з питань охорони праці, у тому числі визначення нормативно-правових актів, що діють у закладі. П. здійснюється відповідно до програми її втілення.
Положення — нормативний правовий акт, що встановлює правовий статус органів управління, закладів, окремого структурного підрозділу чи основні правила (порядок, процедуру) реалізації загальноосвітньою установою якого-небудь зі своїх повноважень.
Правила — локальний нормативний правовий акт, що регламентує організаційні, дисциплінарні, господарські й інші сторони діяльності закладу, установи, організації, її працівників, учнів тощо. Типовим прикладом цього виду локальних актів можуть служити правила внутрішнього трудового розпорядку закладу, правила прийому до учнів до школи, правила поведінки учнів.
Розпорядження - один із видів підзаконних актів; акт органу управління, що видається в межах його компетенції і має обов'язкову силу для юридичних і фізичних осіб, яким Р. адресоване. Р. може бути загальної, тривалої дії, а може мати разовий характер стосовно конкретного випадку.
Система управління охороною праці (СУОП) – складова загальної системи управління навчальним закладом, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникає у процесі господарювання. Включає комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці.
Техніка безпеки — система технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які створюють безпечні та здорові умови праці. Т. б. регламентується загальними, міжгалузевими і спеціальними правилами. Порушення Т. б., якщо воно створювало небезпеку життю і здоров'ю працівників або призвело до нещасних випадків, карається у кримінальному порядку.

Управління внутрішніми нормативними актами


1. Внутрішні нормативні акти з охорони праці розробляються в закладі, затверджуються її керівником і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці та створення безпечних і здорових умов, що регламентується Порядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що чинні на підприємстві (НПАОП 0.00-6.03-93), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.1993 №132.


2. Компетенція і порядок дій працівників щодо розробки й поширення внутрішніх нормативних актів


Керівник закладу, установи:

− розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах закладу, установи, встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на їх території, у приміщеннях, на робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці,
− забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.


Відповідальні особи (заступники керівника):

− розробляють і подають на затвердження проекти наказів, положень, інструкцій, інших внутрішніх нормативних документів з охорони праці,
− подають керівникові пропозиції щодо розробки та вдосконалення локальних нормативно-правових актів з охорони праці,
− доводять зміст внутрішніх нормативних документів до працівників;
− здійснюють збір та аналіз пропозицій і зауважень працівників стосовно ефективного їх впровадження та внесення відповідних змін.

Працівники закладу, установи:

− зобов’язані знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва;
− повідомляють відповідальних осіб, службу охорони праці, роботодавця про невідповідність окремих положень внутрішніх нормативних документів законодавству;
− подають на розгляд відповідальних осіб, служби охорони праці, роботодавця пропозиції щодо внесення змін до локальних нормативних актів.

Методичні рекомендації з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в оздоровчих таборах

Методичні рекомендації
з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності
в оздоровчих таборах

Посібник для директорів,
(начальників оздоровчих закладів)


Під час роботи використовувалися матеріали:

1. Нормативні документи державної та галузевої чинності з даних питань.
2. Рекомендації кабінету основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та охорони праці Кіровоградського обласного інституту післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського ( завідувач Железнова Т.П., методист Бурлака Л.Г.)

Методист з питань охорони праці відділу освіти Олександрійської
райдержадміністраці
Федоренко Ірина Вікторівна

2010 рік
З М І С Т
Охорона праці та безпека життєдіяльності
в позашкільних оздоровчих закладах (таборах)

Організація літнього оздоровлення дітей у ДОЗ
Підготовка приміщень
Загальні гігієнічні вимоги до улаштування табору
Земельна ділянка табору
Обладнання приміщень
Спальні кімнати
Кімнати для гурткової роботи та ігрові
Повітряно-тепловий режим
Освітлення
Вимоги до санітарно-технічного обладнання
Заняття в гуртках (секціях)
Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання та оздоровчих заходів
Співпраця з територіальним медичним закладом

Безпека перебування дітей у шкільному таборі
Проведення інструктажів з питань охорони праці та безпеки
життєдіяльності для дітей
Вимоги до організації походів та організації перевезення
організованих груп дітей
Правила поведінки у таборі для дітей
План заходів роботи оздоровчого закладу
Оформлення працівників на роботу
Складання та оформлення Посадової інструкції
Навчання з питань охорони праці, проведення інструктажів з ОП
Складання та оформлення інструкції з ОП

Розслідування та облік нещасних випадків з дітьми під час перебування
в оздоровчому закладі (ДОЗ)
Вибір порядку розслідування нещасного випадку з дитиною під час
перебування в оздоровчому таборі
Послідовність дій керівника оздоровчого табору при організації
«звичайного» розслідування нещасного випадку з дитиною
Акт про нещасний випадок, що стався з дитиною, форма Н-Н

Документація оздоровчого табору
1.Нормативні документи
2.Положення (статут) про літній оздоровчий табір
3.Книга наказів оздоровчого табору
4.Медичні документи
5.Організаційні документи
6.Документи з питань профілактики травматизму та охорони здоров'я

ДОДАТКИ
Рекомендований режим дня у ДОЗ
ПРОГРАМА вступного інструктажу з охорони праці для працівників
шкільного оздоровчого табору
ПРОГРАМА вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для дітей,
які перебувають в оздоровчому таборі
План роботи табору з ОП та БЖД;
Порядок оформлення документів на екскурсію
Охорона праці та безпека життєдіяльності
в позашкільних оздоровчих таборах

Організація літнього оздоровлення дітей
З кожним роком зростає популярність оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих закладах. Батьки визнають практичність і зручність такого відпочинку для своїх дітей. По-перше, діти ввесь час знаходяться в полі зору дорослих, в той час коли батьки зайняті на роботі, і діти належать вулиці. По-друге, протягом зміни дитина має змогу відвідувати музеї міста, всілякі гуртки, що працюють на базі табору, брати участь у масових заходах разом з однолітками, гуляти на свіжому повітрі під наглядом вихователів, займатися у спортивних секціях, отримувати повноцінне харчування тощо.
Завданням адміністрації оздоровчих таборів є не тільки створити умови для змістовного та цікавого дитячого відпочинку, а й зробити перебування дітей та працівників у таборі безпечним.
Адже чітко спланована та проведена робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності є запорукою організованого початку роботи оздоровчого закладу, а також збереження життя та здоров'я вихованців та працівників протягом табірної зміни.
Основні організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов'язки та відповідальність усіх учасників процесу викладені у Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 21 травня 2009 року №1401-VI.

Закон України від 21.05.2009 р. N 1401-VI (Витяг)
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
відпочинкова зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 14 днів;
оздоровча зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 21 дня, протягом якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочинку;
Стаття 14. Типи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
1. До дитячих закладів оздоровлення належать:
дитячий заклад санаторного типу - заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров'я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими;
дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально-технічну базу, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для організації оздоровлення, відпочинку та навчання дітей;
позаміський заклад оздоровлення та відпочинку - заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку.
2. До дитячих закладів відпочинку належать:
табір з денним перебуванням - табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин;
дитячий заклад праці та відпочинку - заклад з денним або цілодобовим перебуванням, у якому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування у дітей трудових інтересів і навичок;
наметове містечко - тимчасово діючий заклад з денним або цілодобовим перебуванням, облаштований на спеціально відведеній території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормам, у якому здійснюється комплекс заходів, спрямованих на формування у дітей навичок безпечної життєдіяльності, самообслуговування, колективізму.
3. Оздоровчі, відпочинкові та профільні зміни можуть комплектуватися одночасно дітьми всіх вікових груп. Перерва між змінами не має бути менше двох днів.
Стаття 28. Вимоги щодо прийняття дітей на оздоровлення та відпочинок
1. До дитячого закладу оздоровлення та відпочинку діти можуть прибувати з батьками, іншими законними представниками або у складі груп з особами, які їх супровід
2. Формування груп дітей та призначення особи, яка їх супроводжує до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, здійснюється юридичними особами, якщо їх установчими документами передбачено провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.
3. Група дітей для направлення до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку формується і склад її затверджується не пізніш як за два дні до від'їзду.
4. Кожна група до 15 дітей забезпечується особою, яка їх супроводжує. На кожну групу від 30 до 45 дітей додатково призначається один медичний працівник. Особи, які супроводжують дітей під час їх перевезення до або з місця оздоровлення та відпочинку, перебувають у відрядженні та несуть персональну відповідальність за життя і здоров'я дітей до передачі їх працівникам відповідного дитячого закладу оздоровлення та відпочинку чи батькам або іншим законним представникам.
Витрати на відрядження осіб, які супроводжують дітей, можуть відшкодовуватися за рахунок юридичних осіб, що їх призначили відповідно до частини другої цієї статті, та інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Перед відправленням груп дітей на оздоровлення та відпочинок з особами, які супроводжують дітей під час їх перевезення, проводиться інструктаж з питань безпеки.
6. Відповідальність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за життя і здоров'я дітей настає з моменту передачі дітей за списком особами, які їх супроводжували, керівникам цих закладів.
7. Супроводження груп дітей до або з місць оздоровлення та відпочинку здійснюється безоплатно працівниками органів внутрішніх справ.

Увага! Працівники оздоровчого табору несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров'я вихованців.

Підготовка приміщень
Відповідно до Типового положення про дитячий оздоровчий заклад, затвердженого наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 28 квітня 2009 р. №422, споруди, будівлі та інші приміщення, у яких буде працювати оздоровчій табір, повинні відповідати санітарним нормам, технічним вимогам та вимогам пожежної безпеки.
З цією метою перед початком оздоровчої кампанії спеціалісти районної (міської) санітарно-епідеміологічної, пожежної служби відвідують кожен заклад з метою перевірки його готовності до роботи, на підставі чого складається акт-дозвіл на відкриття оздоровчого табору.
Щоб перебування дітей у таборі не понесло за собою неприємних наслідків обов'язково треба дотримуватися вимог гігієни у спальних та ігрових кімнатах, туалетах, інших приміщеннях, правил пожежної безпеки тощо.

Земельна ділянка табору.
Земельна ділянка табору повинна бути впорядкованою, озелененою, зручною для під'їзду транспорту та розподіленою на зони з обладнаними майданчиками для відпочинку, занять спортом та ігор.
На території табору обов'язково повинні бути засоби захисту від сонця (тенти, навіси тощо).
Спортивне та ігрове обладнання, що знаходиться на території табору, повинно бути безпечним, справним, надійно закріпленим, а також відповідати зросту та віку дітей. Дозвіл на його використання закріплюється актом перевірки обладнання, який складає спеціально утворена комісія закладу.
Слід пам'ятати, що не кожне природне водоймище придатне для купання. Тому необхідно отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної служби та місцевих органів Міністерства з надзвичайних ситуацій щодо можливості використання водоймища та прилеглих до нього територій для оздоровчих цілей.

Обладнання приміщень
У таборі мають бути ігрові та спальні кімнати, кімнати для гурткової роботи, медичний кабінет, спортивний зал, харчоблок, комора для спортивного, ігрового та гурткового інвентарю, бібліотека, приміщення санітарної кімнати, санітарні вузли та умивальники.

Спальні кімнати
Спальні кімнати повинні бути окремими для хлопчиків та дівчаток незалежно від віку дітей (з розрахунку не менше 3 кв.м. на одну особу та не більше 16 осіб в одному приміщенні). Їх обладнують стаціонарними одноярусними ліжками або одноярусними роз-кладними ліжками з твердим покриттям (без панцирної сітки).
Увага!
Для обладнання спалень не дозволяється використовувати дво- і триярусні ліжка.
Кожне спальне місце повинно бути забезпечено матрацом з наматрацником, подушкою, бавовняною чи вовняною ковдрою, а також 1-2 комплектами постільної білизни (простирадло, підковдра, наволочка, 2 рушники).
Постільна білизна замінюється по мірі забруднення, але не рідше ніж один раз на тиждень. За погодженням з установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби дозволяється прати постільну білизну вдома індивідуально батьками відпочиваючих у пришкільному таборі дітей.

Кімнати для гурткової роботи та ігрові
Кімнати для гурткової роботи та ігрові обладнуються столами та стільцями з урахуванням видів діяльності та у відповідності до зросту дітей.
Увага!
Для обладнання кімнат для гурткової роботи забороняється використовувати табуретки та лавки замість стільців.
Ігрові кімнати (з розрахунку не менше 1 кв.м. на 1 особу) та гурткові кімнати (з розрахунку 1 кімната площею не менше 36 кв.м. на 50 осіб) повинні розміщатися у приміщеннях, площа і конфігурація яких можуть забезпечити правильне розташування меблів, сприятливі умови для зорової роботи школярів.
В ігровій кімнаті дозволяється встановлення телевізора та стільців для глядачів для перегляду телевізійних передач. Відстань від екрану телевізора до перших рядів стільців має бути не менше 2 м.
Увага!
Рекомендується сумарна тривалість перегляду телепередач на день: для учнів 1-4-х класів не більше 1,5 години, для учнів 5-9-х класів не більше 2,5 години.
У кімнатах для гурткової роботи повинні бути створені умови, що повністю виключають можливість ураження дітей електричним струмом, хімікатами, вибуховими речовинами та іншими небезпечними для життя факторами.

Повітряно-тепловий режим.
Ігрові кімнати, кімнати для гурткової роботи, спальні кімнати слід постійно провітрювати. Наскрізне провітрювання у цих приміщеннях обов'язково проводиться за відсутності дітей, однобічне можна проводити і під час занять чи сну. Тривалість провітрю-вання залежить від пори року, температури повітря надворі та всередині приміщення.
Температура повітря в ігрових, спальних кімнатах, кімнатах для гурткової роботи повинна бути не нижче 18 °С (при стрічковому заскленні — 20 °С); у спортивному залі — не нижче 17 °С.
Відносна вологість повітря в основних приміщеннях табору нормується в межах 40-60%.
Вікна приміщень у будівлі табору, що не орієнтовані на північ, повинні мати сонцезахисні пристрої або штори.

Освітлення.
Усі основні приміщення табору повинні мати штучне та природне освітлення.
Для загального освітлення кімнат для гурткової роботи та інших приміщень рекомендується використовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ (білий колір) та ЛЕ (природний колір).
При використанні в якості джерела світла ламп накалювання обов'язкова наявність плафонів для них. У спальних кімнатах допускається використання плафонів закритого типу.
Увага!
Перед початком роботи табору світильники необхідно очистити. Не дозволяється до цієї роботи залучати дітей та підлітків віком до 18 років. Несправні люмінісцентні лампи повинні зберігатися у недоступних для дітей місцях.

Вимоги до санітарно-технічного обладнання
Будівля табору повинна бути обладнана функціонуючим водогоном,, каналізацією, забезпечена гарячим водопостачанням. У випадку їх відсутності вибір джерела водо-постачання та системи каналізації узгоджується з державною санітарно-епідеміологічною службою. Необхідно передбачити наявність резервних джерел гарячої води на харчоблоці
табору.
Обідній зал їдальні обов'язково повинен бути обладнаним умивальниками з підведеною гарячою та холодною водою (з розрахунку 1 умивальник на 20 посадкових місць). Біля кожного умивальника має бути мило, електрорушник та/або паперові серветки (індивідуальні рушники).
Санітарні кімнати (для миття ніг перед сном влітку) повинні бути обладнанні: лавками, ємностями для теплої води, мисками, ківшиками, дерев'яними решітками.
Санітарні вузли організовуються окремо для хлопчиків та дівчаток (із розрахунку 1 унітаз на 15-20 осіб).
Увага!
Категорично заборонено залучати дітей та підлітків до прибирання санітарних вузлів, місць загального користування (сходових кліток, прольотів та коридорів), миття вікон.


Заняття в гуртках (секціях)
Усі гурткові, секційні, клубні, екскурсійні, ігрові, комунікативно-пізнавальні, фізкультурно-оздоровчі та спортивні заняття бажано проводити на свіжому повітрі, використовуючи за поганої погоди тенти, навіси та веранди.
Одним з розповсюджених видів діяльності дітей є участь у роботі гуртків. Треба пам'ятати, що дітям не рекомендується відвідувати заняття двох гуртків протягом одного дня. Якщо ж це відбувається, то бажано суміщати спортивний і неспортивний профілі гуртків. Заняття в одному гуртку проводяться для дітей одного загону не частіше двох разів на тиждень.
Тривалість занять у гуртках та спортивних секціях має бути для дітей 7 років не більше 35 хвилин, для старших дітей — не більше 45 хвилин. Проте тривалість занять у гуртках «Юні натуралісти», туристичний, краєзнавчий тощо дозволяється продовжити до 1,5 години.
Оптимальна наповнюваність груп при організації гурткової, секційної, клубної роботи повинна складати не більше 15-20 осіб (за виключенням хорових, хореографічних, оркестрових тощо гуртків).
Після занять у гуртках, що обмежують рухову активність (образотворча діяльність, моделювання, шахи, рукоділля тощо) необхідно організувати для дітей активний відпочинок, фізичні вправи, спортивні розваги на свіжому повітрі.
Організація занять з використанням комп'ютерної техніки повинна відповідати гігієнічним вимогам у відповідності до діючого санітарного законодавства

Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання та оздоровчих заходів
Заходи з фізичного виховання, що проводяться у птаборі, повинні відповідати віку дітей, стану їхнього здоров'я, рівню фізичного розвитку та фізичної підготовки.
Фізкультурно-оздоровча робота передбачає такі заходи:
• ранкова гімнастика;
• заняття фізкультурою в гуртках, секціях, навчання плаванню;
• загальнотабірні прогулянки, екскурсії та походи з іграми на місцевості;
• спортивні змагання, чемпіонати, розваги та свята.
Спортивно-оздоровчі заходи можуть проводитися на стадіоні та/або у спортивному залі, або на базі спортивних споруд районного, місцевого або міського значення, спортивних шкіл або інших об'єктів, що визначені як оздоровчі заклади.
Розподіл дітей для занять фізкультурою на групи за станом здоров'я проводиться медичним працівником табору. Дітям основної медичної групи дозволяється приймати участь в усіх фізкультурно-оздоровчих заходах без обмежень. З дітьми підготовчої групи проводяться фізкультурно-оздоровчі заходи з урахуванням стану їхнього здоров'я та індивідуальної можливості перенесення фізичних навантажень.

Співпраця з територіальним медичним закладом.
Оздоровчий табір закріплюється за територіальною лікувально-профілактичною установою, яка у разі необхідності надає дітям і працівникам табору невідкладну медичну допомогу, інші медичні послуги.
Протягом оздоровчого періоду в ДОЗ працює лікар медичні сестри, які:
• проводять прийом дітей згідно з медичними довідками, що засвідчують проведення профілактичних щеплень та відсутність інфекційних захворювань;
• надають необхідну медичну допомогу;
• слідкують за дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм;
• контролюють організацію якісного харчування;
• проводять бесіди з дітьми про профілактику травматизму, кишкових захворювань, особисту гігієну;
• здійснюють профілактичний огляд на педикульоз;
• здійснюють контроль за антропометричними даними вихованців.

Безпека перебування дітей в позашкільному оздоровчому закладі

Позашкільний оздоровчий заклад, далі – табір, повинен вести пропаганду здорового способу життя, забезпечувати дітям, які перебувають у ньому, захист життя та здоров'я, створювати належні умови для повноцінного оздоровлення та відпочинку, розвитку їхніх творчих здібностей, занять фізичною культурою, туризмом, природоохоронною та краєзнавчою роботою.
Безпека життєдіяльності працівників оздоровчого табору та дітей грунтується на свідомому та сумлінному виконанні встановлених правил. Тому адміністрацією ДОЗ розробляються та затверджуються :
- накази «Про організацію роботи з питань збереження життя і здоров’я дітей», «Про організацію роботи з охорони праці», «Про затвердження інструкцій з охорони праці та безпеки життєдіяльності», тощо ;
- правила поведінки дітей у таборі;
- інструкції з охорони праці та з безпеки життєдіяльності для дітей;
- інші документи.

Проведення інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності для учнів що перебувають в оздоровчих таборах здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» від 1 серпня 2001 р. № 563 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 № 782)
Згідно із затвердженими інструкціями вступний інструктаж проводять:
• з вихователями — відповідальний за організацію роботи з охорони праці в оздоровчому закладі перед початком роботи ДОЗ;
• з дітьми — вихователі, у перший день прибуття дітей до оздоровчого табору.
Первинний інструктаж з дітьми проводять керівники гуртків, інструктор з фізичної культури, плав рук на першому занятті. Первинний інструктаж проводиться перед виконанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку заняття, практичної роботи тощо.
Цільові інструктажі з дітьми проводяться вихователями перед кожною розважальною програмою, екскурсією, походом, суспільно корисною працею тощо. З дітьми необхідно проводити інструктажі з правил дорожнього руху та правил поведінки в громадських містах
Позапланові інструктажі з працівниками і з дітьми проводяться у разі необхідності (як правило, при порушенні вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій тощо).
Результати проведення інструктажів оформлюються в спеціальному журналі за встановленою формою (додаток 2 до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах).
Вимоги до організації походів та організації перевезення організованих груп дітей.
Кожний вихід груп (загонів) табору на екскурсії (туристську подорож, експедицію) повинен супроводжуватися відповідним наказом начальника табору.

Вимоги до організації походів:
1. Адміністрація ДОЗ повинна видати наказ про проведення туристичної подорожі (екскурсії, експедиції), в якому визначити мету, район і термін проведення; призначити керівника і помічника заходу, обумовити відповідальність керівника і помічника за збереження життя та здоров’я учасників на весь час заходу, затвердити персональний склад учасників, маршрут та план проведення заходу.
2. При підготовці до походу необхідно:
• Провести медичний огляд дітей (до участі у поході допускаються фізично здорові учасники). Скласти списки дітей по групах з результатами медичного огляду;
• Провести інструктаж з дітьми з безпеки на маршруті, в лісі, на дорозі, біля вогнища, а також ознайомити їх з протипожежними та санітарними нормами і правилами гігієни.
3. Провести реєстрацію виходу дітей з території табору.
4.В зв’язку з відсутністю спеціально обладнаних місць для організованого купання, заборонити купання дітей у відкритих водоймах під час роботи табору (майданчика). У разі можливості організації купання дітей, наказом передбачається порядок та місце купання, відповідальні за правила безпеки під час купання тощо.

Вимоги до організації перевезення організованих груп дітей викладені в листі
Управління освіти і науки облдержадміністрації від 10 жовтня 2008 року № 12-368/3-23 (лист додається)

Правила поведінки у таборі для дітей (орієнтовні – розробляються та затверждуються в кожному оздоровчому закладі. Правила базуються на законах України, постановах МОіНУ та органів місцевого самоврядування, Статуту закладу)

Діти, які перебувають в позашкільному оздоровчому закладі, повинні:
дотримуватися правил поведінки у таборі та режиму дня;
підвищувати загальний культурний рівень, оволодівати знаннями, уміннями, практичними навичками здорового способу життя, дотримуватися морально-етичних норм;
ощадливо ставитися до державної комунальної та приватної власності;
брати посильну участь у суспільно корисній праці;
діти зобов’язані знати і дотримуватись правил безпеки під час занять, під час проведення спортивних та культурно-масових заходів
Дітям заборонено:
приносити до табору речі, які можуть шкодити здоров’ю, та безпеки оточуючих, або зававжати проведенню навчального процесу;
паління та вживання алкогольних напоїв на території закладу категорично забороняється;
брати без дозволу чужі речі. За пошкодження майна ДОЗ батьки дитини повинні відшкодувати збитки;
залишати територію ДОЗ без дозволу вихователя, або чергового адміністратора;
бігати сходами, коридорами та в спальних та ігрових приміщеннях;
штовхатися або грати у м’яча у приміщеннях не пристосованих для цього;
сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися;

План заходів роботи оздоровчого табору
Начальник табору затверджує План роботи оздоровчого табору. Він повинен бути яскраво оформлений, знаходитися на видному місці і бути доступним для дітей та їхніх батьків.
Звертаємо вашу увагу, що у план роботи табору варто включати оздоровчі заходи, культпоходи та екскурсії, добре продумати роботу табору у другу половину дня.
У інформаційному куточку для батьків та вихованців має бути розміщена путівка дня, режим роботи табору, а при вході в їдальню - щоденне меню.

Оформлення працівників на роботу

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
При оформленні на роботу працівники ДОЗ обов'язково проходять медичний огляд, результати якого повинні бути відображені у спеціальних медичних книжках.

Адміністрацією ДОЗ розробляються та доводяться до кожного працівника під розпис його посадові обов'язки. Кількість працівників у таборі визначається штатним розписом.

Складання та оформлення Посадової інструкції
В процесі виконання умов трудового договору кожен працівник повинен виконувати конкретні обов’язки покладені на нього трудовим договором у відповідності до займаної посади. Відповідно до ст. 159 Кодексу про працю (КЗпП). України та ст. 18 Закону України «Про охорону праці» працівник закладу (установи) крім обов’язків по займаній посаді (професії) обов’язково повинен виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці.
Всі вимоги до працівника які він повинен виконувати визначаються Посадовою інструкцією. Такі інструкції розробляються на кожного працівника, з обов’язковим дотриманням, встановленої Міністерством праці та соціальної політики України , форми.
Посадові інструкції складаються на основі кваліфікаційних характеристик відповідних професій для працівників усіх посад, зазначених у штатному розписі.
Згідно із Загальним положенням Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП) (Затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. N 336) посадова інструкція складається з семи розділів:
1. «Загальні положення»;
2. «Завдання та обов'язки»;
3. «Права»;
4. «Відповідальність»;
5. «Повинен знати»;
6. «Кваліфікаційні вимоги»;
7. «Взаємовідносини (зв'язки) за посадою».
У правому куті першої сторінки посадової інструкції розташовується слово "Затверджено", підпис керівника про її затвердження, вказано посаду, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження.
У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади в давальному відмінку (повинна відповідати професійній назві роботи, передбаченій Класифікатором професій ДК 003-95 зі змінами та доповненнями) та повна назва структурного підрозділу.
Підписує посадову інструкцію розробник. Візують посадову інструкцію зацікавлені посадові особи (заступник керівника навчального закладу, який відповідає на напрям діяльності працівника, якого стосується відповідна посадова інструкція).
Після затвердження посадової інструкції керівником оздоровчого закладу її доводять до відома працівника, про що на останньому аркуші першого примірника інструкції роблять відповідний запис.
До посадових інструкцій може бути внесено зміни та доповнення лише на підставі наказу директора закладу за згодою працівника. Наказ про внесення змін і доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку із скороченням чисельності, раціональним розподілом праці.
У Розділі "Загальні положення" посадової інструкції містяться основні дані про посаду, сферу діяльності працівника, найменування підрозділу, де працює працівник, порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов'язків, безпосередню підпорядкованість, кваліфікаційні вимоги до працівника (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, інші вимоги), наявність підлеглих, перелік основних законодавчих актів, інших матеріалів, якими керується в роботі працівник, порядок заміщення інших працівників на період їхньої тимчасової відсутності (відпустка, хвороба, інші поважні причини), а також хто заміщує його.
Розділ "Завдання та обов'язки" характеризує зміст діяльності працівника.
Визначається самостійна ділянка роботи відповідно до Положення про підрозділ. Ділянка роботи може визначатися шляхом виділення групи питань з відповідних напрямів або закріпленням за працівником переліку об'єктів управління, або як перелік відносно самостійних питань. Визначається перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються.
Під час встановлення видів робіт слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками (керує, затверджує, здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо).
Завдання та обов'язки працівника мають відповідати завданням і функціям підрозділу та вимогам кваліфікаційної характеристики відповідної посади.
У Розділі "Права" визначаються і наводяться делеговані працівникові повноваження, за допомогою яких працівник має забезпечувати в процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов'язків. Наприклад, вносити пропозиції з відповідних питань, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах, отримувати необхідну для виконання своїх завдань інформацію від відповідних підрозділів тощо.
Розділ "Відповідальність" містить показники оцінки роботи працівника та межі його особистої відповідальності за результати діяльності та виконання робіт. Показниками оцінки роботи є якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків. Наприклад, зазначається, що працівник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та правил з охорони праці тощо.
У Розділі "Повинен знати" містяться вимоги до спеціальних знань, а також знань законодавчих актів та нормативних документів, необхідних для виконання посадових обов'язків.
Розділ "Кваліфікаційні вимоги" містить норми, які стосуються освіти, освітньо-кваліфікаційних рівнів та досвіду, достатніх для повного і якісного виконання робіт за посадою.
У розділі "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою" визначається коло основних взаємозв'язків працівника із співробітниками свого та інших структурних підрозділів, а також зі сторонніми підприємствами, організаціями, установами, з якими працівник має службові взаємовідносини, терміни отримання та надання взаємної інформації (за наявності), порядок погодження та затвердження відповідних документів тощо.
Для посадових осіб - службовців, розробляється посадова інструкція.
Для працівників робітничих професій - робоча інструкція.
Посадова (робоча) інструкція затверджується в двох примірниках керівником закладу. Один примірник залишається в закладі (в особовій справі ), другий видається на руки працівникові під розпис у журналі обліку посадових інструкцій (форма журналу довільна).
Всі обов’язки працівника визначені посадовою (робочою) інструкцією є обов’язкові для виконання. Невиконання обов’язків, визначених посадовою (робочою) інструкцією, тягне за собою відповідальність згідно чинному законодавству. Наявність в закладі посадових (робочих) інструкцій на кожного працівника обов’язкова. Відповідальність за розробку та введення, у встановленому порядку в дію посадових (робочих) інструкцій покладається на керівника закладу. (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»)

Посадова інструкція

* В кожному розділі Посадової інструкції обов’язково передбачити питання охорони праці відповідно до вимог «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.01 року №563,.

Орієнтовно для зразка

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

Затвержено:
Директором дитячого
оздоровчого табору
«__________»____________
(назва закладу, ПІП, підпис)
«___» ________ 200_ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
медичної сестри дитячого оздоровчого табору

_______________________________________________________________

1.Загальні положення
1.1.Медична сестра дитячого оздоровчого закладу (ДОЗ) призначається на посаду та звільняється директором закладу.
1.2.Медична сестра дитячого оздоровчого закладу підпорядковується безпосередньо директору ДОЗ і головному лікарю місцевого закладу охорони здоров'я.
1.3.У своїй діяльності медична сестра дитячого оздоровчого закладу керується наказами, розпорядженнями по оздоровчому закладу, закладу охорони здоров'я, наказами, розпорядженнями, приписами Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, іншими нормативними документами, а також статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку оздоровчого закладу.

2. Завдання та обов'язки
Медична сестра дитячого оздоровчого закладу:
2.1. Проводить організаційно-підготовчу роботи перед виїздом дітей у табір:
- попередній огляд і перевірка готовності до прийому дітей, приміщень, території табору, місць купання і занять спортом, огляд оточуючої місцевості;
- обов’язкова участь у прийомі табору перед виїздом (сумісно з представниками СЕС, профспілкової організації і начальником дитячого оздоровчого табору);
- обладнання медичного кабінету і ізолятора, оснащення їх необхідним набором медикаментів і перев’язуючого матеріалу, медичною документацією (регламентований перелік у додатку 11);
- перевірка медичних документів кожного співробітника дитячого оздоровчого табору;
- проведення медичного огляду дітей перед виїздом їх у дитячий оздоровчий табір з метою виявлення хворих; перевірка наявності і правильності заповнення ф. 079у «Медична довідка на школяра, що виїздить у дитячий оздоровчий табір»;
- супроводження дітей у дитячий оздоровчий табір і із табору.
2.2. Здійснює лікувально-профілактичну роботу у таборі:
- систематичний нагляд за станом здоров’я дітей, особливо за дітьми з відхиленнями у стані здоров’я (група щадного режиму);
- розподіл дітей на медичні групи для занять фізкультурою;
- інформація педагогічного персоналу про стан здоров’я дітей, рекомендований режим для дітей з відхиленнями у стані здоров’я;
- проведення щоденного амбулаторного прийому з метою медичної допомоги захворілим; активне виявлення захворілих дітей, своєчасна їх ізоляція, організація лікування та догляду за дітьми, що знаходяться в ізоляторі; здійснення (за показниками) госпіталізації дітей у лікувально-профілактичні заклади, закріплені за дитячими оздоровчими таборами, згідно територіальній приналежності; при виникненні нещасних випадків надання першої медичної допомоги, транспортування у найближчий стаціонар;
- негайна сигналізація у відповідний відділ охорони здоров’я і СЕС про випадки інфекційних захворювань, організація сумісно з директором (начальником) дитячого оздоровчого табору госпіталізації і транспортування хворих у лікарню;
- здійснення контролю за організацією харчування дітей, якістю поступаючих продуктів, умовами їх зберігання, дотримання строків реалізації, технологією приготування, якістю готової їжі, санітарним станом і утриманням харчоблоку, миттям посуду, проведення C-вітамінізації їжі, щоденних оглядів персоналу харчоблоку і дітей-чергових на гнійничкові захворювання; відбір добової проби їжі;
- систематичний контроль за санітарним станом і утриманням всіх приміщень і території табору, джерел водопостачання, за дотриманням правил особистої гігієни дітьми і персоналом;
- організація і проведення санітарно-епідеміологічних заходів;
- проведення санітарно-просвітницької роботи з персоналом і дітьми. Проведення ігор, вікторин, днів здоров’я, вечорів питань і відповідей, організація санітарних постів і керівництво їх роботою;
- медичний контроль: за організацією фізичного виховання дітей, за станом і утриманням місць занять фізичною культурою; спостереження за правильним проведенням заходів по фізичній культурі у залежності від статі, віку й стану здоров’я дітей (ранкова гімнастика, плавання, змагання, спортивні ігри, підготовка по здачі норм ГПО, заняття спортивних секцій, туризм, екскурсії, прогулянки та інш.);
- систематичний контроль за проведенням оздоровчих заходів, у тому числі: загартовуючих процедур — повітряні та сонячні ванни, купання та ін.;
- участь у підготовці туристських походів і прогулянок (огляд дітей, ознайомлення з маршрутом, місцями відпочинку, перевірка одягу, взуття, наявність головних уборів, санітарної сумки), проведення бесід про режим у поході;
- ведення медичної документації, складання звітів з проведенням аналізу ефективності перебування дітей у таборі.
2.3.Медична сестра здійснює контроль за:
- якістю продуктів, що поступають на харчоблок, з реєстрацією у спеціальному журналі ;
- умовами зберігання продуктів з дотриманням строків реалізації;
- якістю виготовленої їжі;
-дотриманням натуральних норм продуктів харчування (за накопичувальною бухгалтерською відомістю кожні 10 днів;
- правильністю відбору і зберігання добової проби;
- дотриманням правил особистої гігієни працівниками харчоблоку і черговими по їдальні

3. Права
Медична сестра дитячого оздоровчого табору має право:
3.1. Брати участь в управлінні навчальним закладом у порядку, визначеному його статутом.
3.2. Захищати свою професійну честь та гідність усіма засобами в межах чинного законодавства.
3.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку її роботи, давати пояснення стосовно змісту цих документів.
3.4. У межах своєї компетенції повідомляти адміністрацію дитячого оздоровчого табору про всі виявлені недоліки в діяльності закладу та вносити пропозиції щодо їх усунення.
3.5. Вимагати від адміністрації дитячого оздоровчого табору сприяння у виконанні обов'язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.
3.6. Підвищувати свою професійну кваліфікацію.
3.7. Проходити в установленому порядку атестацію на отримання чергової кваліфікаційної категорії.
3.8. Висувати вимоги до адміністрації дитячого оздоровчого табору (письмово та усно) щодо дотримання положень нормативних документів з охорони здоров'я дітей та дотримання санітарно-гігієнічного режиму.
3.9. Отримувати від адміністрації дитячого оздоровчого табору інформацію нормативно-правового й організаційного характеру, ознайомлюватися з відповідними документами.

4. Відповідальність
Медична сестра загальноосвітнього навчального закладу несе відповідальність:
4.1. За охорону здоров'я дітей дитячого оздоровчого табору, виконання належних санітарно-гігієнічних вимог щодо організації оздоровчого процесу.
4.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією (у межах, визначених чинним законодавством про працю України).
4.3. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності (у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України).
4.4. За завдання матеріальної шкоди (у межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України).
4.5. За неналежне виконання вимог, визначених статутом та правилами внутрішнього розпорядку дитячого оздоровчого табору (у межах, визначених чинним адміністративним законодавством України).

5. Медична сестра загальноосвітнього навчального закладу повинна знати:
5.1. Вимоги чинного законодавства.
5.2. Статут та правила внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу.
5.3. Порядок і строки складання звітності.
5.4. Порядок проведення обліку витрачених матеріалів.

6. Кваліфікаційні вимоги
Медична сестра дитячого оздоровчого табору має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Без ви-мог до стажу роботи.
6.1. Медична сестра дитячого оздоровчого табору II кваліфікаційної категорії має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Підвищення кваліфікації (курси підвищення кваліфікації тощо). Наяв-ність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеці-альності. Стаж роботи за фахом понад п'ять років.
6.2. Медична сестра дитячого оздоровчого табору І кваліфікаційної категорії має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Підвищення кваліфікації (курси підвищення кваліфікації тощо). Наяв-ність посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціаль-ності. Стаж роботи за фахом понад сім років.
6.3. Медична сестра дитячого оздоровчого табору вищої кваліфікаційної категорії має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Підвищення кваліфікації (курси підвищення кваліфікації тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

7. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою, професією
Медична сестра дитячого оздоровчого табору взаємодіє з:
- працівниками дитячого оздоровчого табору ;
- вихователями, дітьми, їхніми батьками;
- адміністрацією ДОЗ;
- місцевими закладами охорони здоров'я та органами їх управління.

Інструкцію розробив _________________________________________
(підпис)
Погоджено (керівник структурного підрозділу) ___________________ (підпис)
Посадову інструкцію отримав ______________________________
(підпис)

З інструкцією ознайомлений(-а)__________________________________________
(дата,. особистий підпис ініціал(и), прізвище)

Навчання з питань охорони праці, проведення інструктажів з працівниками оздоровчого закладу (ДОЗ)
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
На підприємствах на основі Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року №15, з урахуванням специфіки виробництва та вимог міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці розробляються і затверджуються наказом відповідні Положення про навчання з питань охорони праці, що діють в межах підприємства, щорічні плани-графіки навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, з якими вони всі повинні бути ознайомлені. Відповідальність за організацію цієї роботи на підприємстві несе роботодавець, а в струк-турних підрозділах — посадові особи, визначені наказом відповідно до розподілу обов'язків.
Положення про навчання з питань охорони праці визначає порядок:
• організації та проведення інструктажів;
• навчання (спеціального навчання);
• перевірки знань з питань охорони праці працюючих (у тому числі посадових осіб);
• впровадження чіткої системи допуску до робіт з підвищеною небезпекою (стажування, дублювання).

До Положення про навчання з питань охорони праці, що діє у межах підприємства, додаються:
1. Наказ про створення постійно діючої комісії з перевірки знань з охорони праці.
2. Наказ щодо визначення особи, відповідальної за проведення вступного інструктажу.
3. Накази про допуски до самостійної роботи (при потребі).
4. Плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.
5. Тематичні плани та програми навчання з урахуванням вимог охорони праці для конкретної галузі і виробництва, видів робіт.
8. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва.
9. Екзаменаційні білети з перевірки знань з питань охорони праці.
10. Форми протоколу засідань ПДК з перевірки знань з питань охорони праці.
11. Бланки посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці.
12. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.
13. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для працівників.
14. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (первинного, повторного, позапланового, цільового).
15. Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу для працівників.

Порядок проведення інструктажів з охорони праці з працівниками в установах та закладах освіти визначається Типовим положенням :
Вступний інструктаж з охорони праці проводиться з працівниками:
які приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
які прибули до установи чи закладу освіти і беруть безпосередню участь у навчально-виховному та виробничому процесі або виконують інші роботи для цієї установи чи закладу .
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншою особою відповідно до наказу (розпорядження) керівника, на яку покладається цей обов’язок і яка в установленому цим Положенням порядку пройшла навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, за програмою, розробленою службою охорони праці. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником установи чи закладу (орієнтовно 2,5 години). Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Наступне ознайомлення працівника з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці відбувається безпосередньо на робочому місці під час первинного інструктажу
Первинний інструктаж з охорони праці проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
новоприйнятим (постійно чи тимчасово) до оздоровчого закладу;
який переводиться з одного структурного підрозділу установи чи закладу до іншого;
який виконуватиме нову для нього роботу;
відрядженим працівником іншої установи чи закладу який бере безпосередню участь у навчально-виховному або виробничому процесі.
Повторний інструктаж з охорони праці проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником, з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Повторний інструктаж проводиться на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці, для решти робіт — 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при перерві в роботі виконавця більше ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
Цільовий інструктаж з охорони праці проводиться:
у разі ліквідації аварії або стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження ( супровід дітей)
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Складання та оформлення інструкцій з охорони праці, БЖД
Інструкції з безпеки (інструкція з безпеки — порядок виконання вимог безпеки навчання і праці для учасників навчально-виховного процесу в навчальному закладі) для учнів, розробляються відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах»; перегляд цих інструкцій здійснюється один раз на 5 років;

Інструктажі з безпеки містять питання: безпеки праці, охорони здоров'я, пожежної безпеки, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, правила поведінки в громадських містах, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.

Інструкції з охорони праці розробляються відповідно до «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» НПАОП 00.0-4.15-98 ( в и т я г )

2. ЗМІСТ І ПОБУДОВА ІНСТРУКЦІЙ
2.1. Кожній інструкції присвоюється назва і скорочене позначення (код, порядковий номер).
Інструкціям, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів, при їх включенні до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці присвоюються скорочені позначення, прийняті Держнаглядохоронпраці.
Примірним інструкціям, що затверджуються міністерствами чи іншими органами виконавчої влади та об’єднаннями підприємств, присвоюються скорочені позначення, прийняті Національним НДІ охорони праці.
Інструкціям, що розробляються і затверджуються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств.
У назві інструкції стисло вказується для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: “Інструкція з охорони праці для електрозварника”, “Примірна інструкція з охорони праці при роботі з ручним електроінструментом”.
2.2. Включенню до інструкцій підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки, що визначаються на основі:
чинного законодавства України про працю та охорону праці, стандартів, правил, норм та інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці;
аналізу документів з охорони праці стосовно відповідного виробництва, професії (виду робіт);
характеристики робіт, що підлягають виконанню працівником конкретної професії у відповідності з її кваліфікаційною характеристикою;
вимог безпеки до технологічного процесу, виробничого обладнання, інструментів і пристроїв, що застосовуються при виконанні відповідних робіт, а також вимог безпеки, що містяться в експлуатаційній та ремонтній документації і в технологічному регламенті;
виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для даної професії (виду робіт) як при нормальному протіканні процесу, так і при відхиленнях від оптимального режиму, визначення заходів та засобів захисту від них, вивчення конструктивних та експлуатаційних особливостей і ефективності використання цих засобів;
аналізу обставин та причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків та професійних захворювань, характерних для даної професії (виду робіт);
вивчення передового досвіду безпечної організації праці та виконання відповідних робіт, визначення найбезпечніших методів та прийомів їх виконання.
2.3. Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу і з урахуванням умов, у яких виконується даний вид робіт.
2.4. Інструкції повинні містити такі розділи :
загальні положення;
вимоги безпеки перед початком роботи;
вимоги безпеки під час виконання роботи;
вимоги безпеки після закінчення роботи;
вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
За необхідності в інструкції можна включити й інші розділи. Наприклад, у примірних інструкціях може бути передбачений розділ “Вступ”, у якому відображаються відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці, вказівки щодо порядку внесення змін і доповнень до цих інструкцій тощо.
Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, може бути включений розділ “Додатки”. У цьому ж розділі може бути наведений перелік нормативних актів, на підставі яких розроблена інструкція.
2.5. Розділ “Загальні положення” повинен містити:
відомості про сферу застосування інструкції;
загальні відомості про об’єкт розробки: визначення робочого місця працівника даної професії (виду робіт) в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни (постійне чи непостійне); коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, виробничій дільниці, в цеху;
умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров’я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань тощо);
вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для даного виду робіт або професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов’язків працівників даної професії (що виконують даний вид робіт);
характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника;
перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам даної професії (виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням стандартів або технічних умов на них;
вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи.
2.6. Розділ “Вимоги безпеки перед початком роботи” повинен містити:
порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого обладнання або технологічного процесу;
порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту;
порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових і очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення (занулення) тощо;
порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів);
порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструменту, засобів захисту тощо.
2.7. Розділ “Вимоги безпеки під час роботи” повинен містити:
відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати;
правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), з готовою продукцією, допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що являють небезпеку для працівників;
правила безпечної експлуатації внутрішньо цехових транспортних і вантажопідіймальних засобів і механізмів, тари; вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу;
вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані;
можливі види небезпечних відхилень від нормального режиму роботи обладнання та технологічного регламенту і способи їх усунення;
вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів;
умови, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо);
вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки;
порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров’ю працівників.
2.8. Розділ “Вимоги безпеки після закінчення роботи” повинен містити:
порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі - порядок передачі їх черговій зміні;
порядок здавання робочого місця;
порядок прибирання відходів виробництва;
вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник після закінчення роботи;
порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, що виявились у процесі роботи.
2.9. Розділ “Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях” повинен містити:
відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо);
відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям;
порядок дій, особисті обов’язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у випадку її виникнення під час передачі-приймання зміни при безперервній роботі;
порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести;
відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації;
порядок дій щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії.

Орієнтовно для зразка

Н А К А З Про організацію роботи з питань збереження життя і здоров’я дітей

(орієнтовний)

___________________________________________________________
(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

Н А К А З

від “___” _______________ 200___р. № ______________


Про організацію роботи з питань
збереження життя і здоров’я дітей

З метою створення безпечних умов праці, відпочинку та оздоровлення в пришкільному майданчику (таборі)___________________________________ , на виконання наказу МОіНУ від 01.08.2001 р. № 563 та наказу відділу (управління) освіти від _________________ №_____

НАКАЗУЮ:
1. Роботу оздоровчого табору організувати згідно діючих вимог .
2. Начальник оздоровчого табору (або Старший вихователь):
2.1 Організовує роботу і збереження життя і здоров’я вихованців пришкільного оздоровчого табору;
2.2 Координує роботу педагогічних працівників табору з питань ЗЖЗД;
2.3 . Забезпечує режим дотримання норм і правил безпеки життєдіяльності в процесі роботи табору;
2.4 . Особисто інструктує працівників перед початком проведення загальних організованих заходів у таборі
2.5 . Доповідає керівнику про всі випадки порушень вимог безпеки життєдіяльності як з боку працівників так і з боку дітей.
2.6 Звітує перед педколективом про стан безпеки життєдіяльності у таборі (
2.7 При необхідності готує інформацію з безпеки життєдіяльності;
2.8 Організовує розслідування нещасних випадків з дітьми у відповідності до наказу МОіНУ від 31.08.01. №616;
2.9 . Контролює роботу вихователів з питань збереження життя і здоров’я дітей, планування;
2.10. Контролює роботу харчоблоку щодо своєчасного проведення бракеражу, зберігання добових проб.
2.11. Планує роботу оздоровчого табору

Методичний посібник щодо проведення вступного інструктажу

Методичний посібник

щодо проведення вступного інструктажу
з дітьми та матеріали для проведення бесід з попередження випадків дитячого травматизму

Редакційна колегія:

Федоренко І.В. – начальник ДПОЗ « Дружба »

Літо -2008

Шановні колеги !

Головною цінністю людини є її життя та здоров’я. Працюючи з дітьми, ми повинні пам’ятати про проведення постійної системної роз’яснювальної роботи щодо попередження випадків травматизму та формування навичок безпечної поведінки дітей.
Ця інструкція розроблена у відповідності до вимог Наказу Міністерства освіти і науки України від 01. 08. 02 року №563 і є обов’язковою для проведення вступного інструктажу з дітьми у перший день їхнього перебування в закладі, а саме перший –третій розділи, а надалі усі матеріали можна використовувати для проведення бесід з дітьми щодо попередження нещасних випадків.

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРЯМУВАННЯ НА ЗАПЛАНОВАНИЙ ЗАХІД З ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ ТА В ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ №____

ПІД ЧАС ПРЯМУВАННЯ НА ЗАПЛАНОВАНИЙ ЗАХІД З ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ ТА В ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ

I. Загальні положення

1.1. Дія цієї інструкції поширюється на всіх учасників оздоровлення.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8. 03-93 „Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, „Положення про організацію роботи з охорони праці”, затв. наказом МОіНУ № 563 від 1.08.01.; „Правил проведення туристських походів, експедицій та екскурсій з учнівською та студентською молоддю України”, затв. МОіНУ № 52 від 03.03.1993р.; „Інструкції про порядок перевезення дітей та учнів автобусом за разовими заявками”, затв. МОіНУ у 1981р.
1.3. За даною інструкцією діти, інструктуються перед кожним виходом на запланований захід, що проходить за межами табору. Реєстрація інструктажу здійснюється в журналі встановленого зразка один раз на три місяці. Учні та вихованці, які інструктуються , розписуються в журналі починаючи з 9 класу.
1.4. За невиконання даної інструкції діти несуть дисциплінарну відповідальність.

II. Вимоги безпеки перед початком руху в напрямку запланованого заходу

І Н С Т Р У К Ц І Я з правил безпечного поводження дітей на воді ( при здійснені організованого купання)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

І Н С Т Р У К Ц І Я №
з правил безпечного поводження дітей на воді
( при здійснені організованого купання)

I. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Вибираючи місце для купання в природних водоймищах, тре¬ба керуватися такими вимогами:
? природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повин¬не бути рівним, піщаним або дрібногальковим і очищеним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших предметів, що є небезпечними для дітей;
? глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;
? швидкість течії (руху) води — не більша за 0,3 м/с;
? місця купання повинні бути огороджені на суші;
? огорожа по периметру акваторії виконується за допомогою тросу із закріпленими на ньому прапорцями на поплавцях (піно¬пластові, дерев'яні, коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні із суден, які проходять по водоймищу;
? перше купання починати в безвiтряну сонячну погоду, во¬да прогрiта не нижче 18 град С, повiтря 22-24 град С.
1.2. Здійснювати купання в природних водоймищах дозволяєть¬ся тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, які відпо¬відають санітарним вимогам і Примірним правилам охорони жит¬тя і здоров'я людей на внутрішніх водоймищах і береговій частині морів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.92 №3802/54.
1.3. Під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (рятувальні круги, мотузки, жердини, у необхідних випадках рятувальні човни тощо);
1.4. На групу учнів повинен бути інструктор з плавання, вихователь та один медпрацівник з укомплектованою медичною аптечкою.
1.5. Заборонено самостійно без дозволу заходити у воду.

2. ПЕРЕД КУПАННЯМ

2.1. Пiдготувати свій органiзм до переходу в середовище нижчої температури. Необхідно на повітрі прохолонути, протертись водою.
2.2. Ознайомитися з правилами купання, умовними знаками, які буде подавати керівник з берега.
2.3. При захворюваннях вуха вложiть у вушну раковину кульку вати, змащену вазелiном.
2.4. Передбачте природнє, або влаштуйте штучне мiсце, для захисту вiд сонячного удару, вітру.

3. ПІД ЧАС КУПАННЯ

3.1. Не купайтесь бiльш як 15 хвилин, з тим , щоб уникнути переохолодження, надмірної втоми.
3.2. Входьте в воду швидко, під час купання не стiйте без руху.
3.3. Пірнати слід лише з дозволу відповідальних за купання і не залишайтеся довго пiд водою.
3.4. Вiдчувши втому - спокiйно пливiть до берега, вирiвняйте дихання, не панiкуйте, зберегайте сили.
3.5. При судомах не розгублюйтесь, старайтесь триматись на водi i кличте на допомогу.
3.6. При наданнi вам допомоги не хватайте рятiвника, а допо-могайте йому вiдбуксировати вас до берега.
3.7. Якщо ви потрапили в вир, наберiть в легенi побiльше повiтря, пiрнiть i зробiть сильний ривок в бiк за течiєю.
3.8. В жаркi сонячнi днi купайтесь в купальнiй шапочцi або прикривайте голову бiлою хусткою.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

3.8. Пiдпливати до теплоходiв i катерiв.
3.9. Пірнати з лодок.
3.10. Користуватися для плаваня дошками, надувними автомобільними та іншими шинами, надувними матрасами, особливо коли не вмiєте плавати.
3.11. Запливати за буйки.
3.12. Пустувати на водi.
3.13. Купатись бiля портових споруд, виходу стічних та промислових вод, де є виходи грунтових вод (джерела).
3.14. Купатись поодинцi, навiть якщо умiєте пла¬вать.
3.15. Купатись вiдразу пiсля прийому їжi: великого фiзич¬ного навантаження (гри в футбол, боротьби, бiгу i т.п.). Перерва мiж прийомами їжi i купанням повинна бути не меньше 45-50 хв.
3.16. Кидати в воду банки і другі предмети, що небезпечні для інших.
3.17. Купання вночі.
3.18. Стрибати головою вниз там, де невідома глибина або не перевірили дно на відсутність предметів, каменів.

4. ПІСЛЯ КУПАННЯ

4.1. Пiсля купання зробiть декiлька гiмнастичних вправ.
4.2. Витрiться насухо i відразу ж одягнiться.
4.3. Наглядайте за товарищами, що ще купаються.
4.4. Не допускайте перегрiву свого органiзму на сонцi.
4.5. Вмiйте надавати першу допомогу потерпiлим

5.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі судоми не занурюйтесь у воду, намагайте¬ся триматися на воді і кличте на допомогу.
5.2. Якщо потрапите у вир, не лякайтесь, вдихніть побільше повітря у легені і занурюйтесь у воду, зробіть ривок у бік за течією і випливайте на поверхню.
5.3. Якщо зводить судома (корчі), постарайтесь утри¬матись на воді, покличте на допомогу.
5.4. Надаючи допомогу потопаючому, не підпливайте до нього спереду, а допоможіть йому, буксуючи до берега. Якщо вам подають допомогу, не хапайте рятуючого, а допоможіть йому буксирувати .вас до берега.

Способи транспортування і способи звільнення від захватів показано на малюнку.


5.5. У разі отримання травми, слід швидко надати першу медичну допомогу; при важких травмах — ви¬кликати медичну сестру , або швидку медичну допомогу за телефоном 103.

5.6. При утопленні, після витягання людини з води необхідно провести всі заходи щодо її оживлення. Якщо потерпілий при свідомості, то необхідно зняти з нього мокрий одяг,,витерти насухо, одягнути в су¬хий одяг, зігріти гарячим чаєм. У разі критичного стану зробити штучне дихання, закритий масаж серця.

Розроблено:
Начальник табору _______________________

Погоджено:
Директор «ДПОЗ ДРУЖБА» ________________________

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ №_____

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Учасники та організатори туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю під час підготовки та проведень туристських подорожей керуються Законом України "Про освіту", Законом України "Про туризм", іншими законодавчими підзаконними актами України, Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України.
1.2.Інструкція з безпеки під час проведення пішохідної екскурсії поширюється на дітей, які беруть участь в екскурсії.
1.3.Інструкція розроблена згідно з Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України та Правилами дорожнього руху.
1.4.Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ З БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ІГРАМИ ( футбол, баскетбол, волейбол, піонербол,рухливі ігри)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ № _

ДЛЯ ДІТЕЙ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ З БЕЗПЕКИ
ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ІГРАМИ
( футбол, баскетбол, волейбол,
піонербол,рухливі ігри)


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 25 м від навчальних та навчально-допоміжних приміщень і відповідати вимогам ВСН 46-86 «Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения. Нор¬мы проектирования», СП 1567-76 «Санитарные правила устрой¬ства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту» та ДБН В 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
1.2. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встанов¬лених розмірів, які визначаються правилами проведення змагань з різних видів спорту, затвердженими національними федераціями.
1.3. Відповідно до СП 1567-76 «Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту» відкриті майданчики повинні мати покриття із рівною і неслизькою поверхнею, яка не має механічних включень, що приводять до травмування.

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АВТОБУСНИХ ЕКСКУРСІЙ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом _______________________
(посада керівника і
_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ №____

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АВТОБУСНИХ ЕКСКУРСІЙ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Учасники та організатори туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю під час підготовки та проведення туристських подорожей керуються Законом України "Про освіту", Законом України "Про туризм", іншими законодавчими та підзаконними актами України, Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України.
1.2.Інструкція з безпеки під час проведення автобусної екскурсії поширюється на дітей, які беруть участь у екскурсії.
1.3.Інструкція розроблена згідно з Правилами дорожнього руху та розділом II Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18,02.97 р. N 176,
1.4.Вимоги даної інструкції є обов'язковими для виконання.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ПЕРЕД ПОЧАТКОМ АВТОБУСНОЇ ЕКСКУРСІЇ