Меню

Главная категория

Методичні рекомендації з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в оздоровчих таборах

Методичні рекомендації
з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності
в оздоровчих таборах

Посібник для директорів,
(начальників оздоровчих закладів)


Під час роботи використовувалися матеріали:

1. Нормативні документи державної та галузевої чинності з даних питань.
2. Рекомендації кабінету основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та охорони праці Кіровоградського обласного інституту післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського ( завідувач Железнова Т.П., методист Бурлака Л.Г.)

Методист з питань охорони праці відділу освіти Олександрійської
райдержадміністраці
Федоренко Ірина Вікторівна

2010 рік
З М І С Т
Охорона праці та безпека життєдіяльності
в позашкільних оздоровчих закладах (таборах)

Організація літнього оздоровлення дітей у ДОЗ
Підготовка приміщень
Загальні гігієнічні вимоги до улаштування табору
Земельна ділянка табору
Обладнання приміщень
Спальні кімнати
Кімнати для гурткової роботи та ігрові
Повітряно-тепловий режим
Освітлення
Вимоги до санітарно-технічного обладнання
Заняття в гуртках (секціях)
Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання та оздоровчих заходів
Співпраця з територіальним медичним закладом

Безпека перебування дітей у шкільному таборі
Проведення інструктажів з питань охорони праці та безпеки
життєдіяльності для дітей
Вимоги до організації походів та організації перевезення
організованих груп дітей
Правила поведінки у таборі для дітей
План заходів роботи оздоровчого закладу
Оформлення працівників на роботу
Складання та оформлення Посадової інструкції
Навчання з питань охорони праці, проведення інструктажів з ОП
Складання та оформлення інструкції з ОП

Розслідування та облік нещасних випадків з дітьми під час перебування
в оздоровчому закладі (ДОЗ)
Вибір порядку розслідування нещасного випадку з дитиною під час
перебування в оздоровчому таборі
Послідовність дій керівника оздоровчого табору при організації
«звичайного» розслідування нещасного випадку з дитиною
Акт про нещасний випадок, що стався з дитиною, форма Н-Н

Документація оздоровчого табору
1.Нормативні документи
2.Положення (статут) про літній оздоровчий табір
3.Книга наказів оздоровчого табору
4.Медичні документи
5.Організаційні документи
6.Документи з питань профілактики травматизму та охорони здоров'я

ДОДАТКИ
Рекомендований режим дня у ДОЗ
ПРОГРАМА вступного інструктажу з охорони праці для працівників
шкільного оздоровчого табору
ПРОГРАМА вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для дітей,
які перебувають в оздоровчому таборі
План роботи табору з ОП та БЖД;
Порядок оформлення документів на екскурсію
Охорона праці та безпека життєдіяльності
в позашкільних оздоровчих таборах

Організація літнього оздоровлення дітей
З кожним роком зростає популярність оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих закладах. Батьки визнають практичність і зручність такого відпочинку для своїх дітей. По-перше, діти ввесь час знаходяться в полі зору дорослих, в той час коли батьки зайняті на роботі, і діти належать вулиці. По-друге, протягом зміни дитина має змогу відвідувати музеї міста, всілякі гуртки, що працюють на базі табору, брати участь у масових заходах разом з однолітками, гуляти на свіжому повітрі під наглядом вихователів, займатися у спортивних секціях, отримувати повноцінне харчування тощо.
Завданням адміністрації оздоровчих таборів є не тільки створити умови для змістовного та цікавого дитячого відпочинку, а й зробити перебування дітей та працівників у таборі безпечним.
Адже чітко спланована та проведена робота з охорони праці та безпеки життєдіяльності є запорукою організованого початку роботи оздоровчого закладу, а також збереження життя та здоров'я вихованців та працівників протягом табірної зміни.
Основні організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов'язки та відповідальність усіх учасників процесу викладені у Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 21 травня 2009 року №1401-VI.

Закон України від 21.05.2009 р. N 1401-VI (Витяг)
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
відпочинкова зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 14 днів;
оздоровча зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 21 дня, протягом якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочинку;
Стаття 14. Типи дитячих закладів оздоровлення та відпочинку
1. До дитячих закладів оздоровлення належать:
дитячий заклад санаторного типу - заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров'я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими;
дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально-технічну базу, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для організації оздоровлення, відпочинку та навчання дітей;
позаміський заклад оздоровлення та відпочинку - заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку.
2. До дитячих закладів відпочинку належать:
табір з денним перебуванням - табір, тимчасово утворений у навчальному закладі, закладі культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, в якому забезпечується належний догляд за дітьми, виховний процес, їх повноцінне дозвілля, розвиток творчих здібностей та інтересів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин;
дитячий заклад праці та відпочинку - заклад з денним або цілодобовим перебуванням, у якому поряд з відпочинком організовується трудова діяльність з метою формування у дітей трудових інтересів і навичок;
наметове містечко - тимчасово діючий заклад з денним або цілодобовим перебуванням, облаштований на спеціально відведеній території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормам, у якому здійснюється комплекс заходів, спрямованих на формування у дітей навичок безпечної життєдіяльності, самообслуговування, колективізму.
3. Оздоровчі, відпочинкові та профільні зміни можуть комплектуватися одночасно дітьми всіх вікових груп. Перерва між змінами не має бути менше двох днів.
Стаття 28. Вимоги щодо прийняття дітей на оздоровлення та відпочинок
1. До дитячого закладу оздоровлення та відпочинку діти можуть прибувати з батьками, іншими законними представниками або у складі груп з особами, які їх супровід
2. Формування груп дітей та призначення особи, яка їх супроводжує до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, здійснюється юридичними особами, якщо їх установчими документами передбачено провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.
3. Група дітей для направлення до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку формується і склад її затверджується не пізніш як за два дні до від'їзду.
4. Кожна група до 15 дітей забезпечується особою, яка їх супроводжує. На кожну групу від 30 до 45 дітей додатково призначається один медичний працівник. Особи, які супроводжують дітей під час їх перевезення до або з місця оздоровлення та відпочинку, перебувають у відрядженні та несуть персональну відповідальність за життя і здоров'я дітей до передачі їх працівникам відповідного дитячого закладу оздоровлення та відпочинку чи батькам або іншим законним представникам.
Витрати на відрядження осіб, які супроводжують дітей, можуть відшкодовуватися за рахунок юридичних осіб, що їх призначили відповідно до частини другої цієї статті, та інших джерел, не заборонених законодавством.
5. Перед відправленням груп дітей на оздоровлення та відпочинок з особами, які супроводжують дітей під час їх перевезення, проводиться інструктаж з питань безпеки.
6. Відповідальність дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за життя і здоров'я дітей настає з моменту передачі дітей за списком особами, які їх супроводжували, керівникам цих закладів.
7. Супроводження груп дітей до або з місць оздоровлення та відпочинку здійснюється безоплатно працівниками органів внутрішніх справ.

Увага! Працівники оздоровчого табору несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров'я вихованців.

Підготовка приміщень
Відповідно до Типового положення про дитячий оздоровчий заклад, затвердженого наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 28 квітня 2009 р. №422, споруди, будівлі та інші приміщення, у яких буде працювати оздоровчій табір, повинні відповідати санітарним нормам, технічним вимогам та вимогам пожежної безпеки.
З цією метою перед початком оздоровчої кампанії спеціалісти районної (міської) санітарно-епідеміологічної, пожежної служби відвідують кожен заклад з метою перевірки його готовності до роботи, на підставі чого складається акт-дозвіл на відкриття оздоровчого табору.
Щоб перебування дітей у таборі не понесло за собою неприємних наслідків обов'язково треба дотримуватися вимог гігієни у спальних та ігрових кімнатах, туалетах, інших приміщеннях, правил пожежної безпеки тощо.

Земельна ділянка табору.
Земельна ділянка табору повинна бути впорядкованою, озелененою, зручною для під'їзду транспорту та розподіленою на зони з обладнаними майданчиками для відпочинку, занять спортом та ігор.
На території табору обов'язково повинні бути засоби захисту від сонця (тенти, навіси тощо).
Спортивне та ігрове обладнання, що знаходиться на території табору, повинно бути безпечним, справним, надійно закріпленим, а також відповідати зросту та віку дітей. Дозвіл на його використання закріплюється актом перевірки обладнання, який складає спеціально утворена комісія закладу.
Слід пам'ятати, що не кожне природне водоймище придатне для купання. Тому необхідно отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної служби та місцевих органів Міністерства з надзвичайних ситуацій щодо можливості використання водоймища та прилеглих до нього територій для оздоровчих цілей.

Обладнання приміщень
У таборі мають бути ігрові та спальні кімнати, кімнати для гурткової роботи, медичний кабінет, спортивний зал, харчоблок, комора для спортивного, ігрового та гурткового інвентарю, бібліотека, приміщення санітарної кімнати, санітарні вузли та умивальники.

Спальні кімнати
Спальні кімнати повинні бути окремими для хлопчиків та дівчаток незалежно від віку дітей (з розрахунку не менше 3 кв.м. на одну особу та не більше 16 осіб в одному приміщенні). Їх обладнують стаціонарними одноярусними ліжками або одноярусними роз-кладними ліжками з твердим покриттям (без панцирної сітки).
Увага!
Для обладнання спалень не дозволяється використовувати дво- і триярусні ліжка.
Кожне спальне місце повинно бути забезпечено матрацом з наматрацником, подушкою, бавовняною чи вовняною ковдрою, а також 1-2 комплектами постільної білизни (простирадло, підковдра, наволочка, 2 рушники).
Постільна білизна замінюється по мірі забруднення, але не рідше ніж один раз на тиждень. За погодженням з установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби дозволяється прати постільну білизну вдома індивідуально батьками відпочиваючих у пришкільному таборі дітей.

Кімнати для гурткової роботи та ігрові
Кімнати для гурткової роботи та ігрові обладнуються столами та стільцями з урахуванням видів діяльності та у відповідності до зросту дітей.
Увага!
Для обладнання кімнат для гурткової роботи забороняється використовувати табуретки та лавки замість стільців.
Ігрові кімнати (з розрахунку не менше 1 кв.м. на 1 особу) та гурткові кімнати (з розрахунку 1 кімната площею не менше 36 кв.м. на 50 осіб) повинні розміщатися у приміщеннях, площа і конфігурація яких можуть забезпечити правильне розташування меблів, сприятливі умови для зорової роботи школярів.
В ігровій кімнаті дозволяється встановлення телевізора та стільців для глядачів для перегляду телевізійних передач. Відстань від екрану телевізора до перших рядів стільців має бути не менше 2 м.
Увага!
Рекомендується сумарна тривалість перегляду телепередач на день: для учнів 1-4-х класів не більше 1,5 години, для учнів 5-9-х класів не більше 2,5 години.
У кімнатах для гурткової роботи повинні бути створені умови, що повністю виключають можливість ураження дітей електричним струмом, хімікатами, вибуховими речовинами та іншими небезпечними для життя факторами.

Повітряно-тепловий режим.
Ігрові кімнати, кімнати для гурткової роботи, спальні кімнати слід постійно провітрювати. Наскрізне провітрювання у цих приміщеннях обов'язково проводиться за відсутності дітей, однобічне можна проводити і під час занять чи сну. Тривалість провітрю-вання залежить від пори року, температури повітря надворі та всередині приміщення.
Температура повітря в ігрових, спальних кімнатах, кімнатах для гурткової роботи повинна бути не нижче 18 °С (при стрічковому заскленні — 20 °С); у спортивному залі — не нижче 17 °С.
Відносна вологість повітря в основних приміщеннях табору нормується в межах 40-60%.
Вікна приміщень у будівлі табору, що не орієнтовані на північ, повинні мати сонцезахисні пристрої або штори.

Освітлення.
Усі основні приміщення табору повинні мати штучне та природне освітлення.
Для загального освітлення кімнат для гурткової роботи та інших приміщень рекомендується використовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ (білий колір) та ЛЕ (природний колір).
При використанні в якості джерела світла ламп накалювання обов'язкова наявність плафонів для них. У спальних кімнатах допускається використання плафонів закритого типу.
Увага!
Перед початком роботи табору світильники необхідно очистити. Не дозволяється до цієї роботи залучати дітей та підлітків віком до 18 років. Несправні люмінісцентні лампи повинні зберігатися у недоступних для дітей місцях.

Вимоги до санітарно-технічного обладнання
Будівля табору повинна бути обладнана функціонуючим водогоном,, каналізацією, забезпечена гарячим водопостачанням. У випадку їх відсутності вибір джерела водо-постачання та системи каналізації узгоджується з державною санітарно-епідеміологічною службою. Необхідно передбачити наявність резервних джерел гарячої води на харчоблоці
табору.
Обідній зал їдальні обов'язково повинен бути обладнаним умивальниками з підведеною гарячою та холодною водою (з розрахунку 1 умивальник на 20 посадкових місць). Біля кожного умивальника має бути мило, електрорушник та/або паперові серветки (індивідуальні рушники).
Санітарні кімнати (для миття ніг перед сном влітку) повинні бути обладнанні: лавками, ємностями для теплої води, мисками, ківшиками, дерев'яними решітками.
Санітарні вузли організовуються окремо для хлопчиків та дівчаток (із розрахунку 1 унітаз на 15-20 осіб).
Увага!
Категорично заборонено залучати дітей та підлітків до прибирання санітарних вузлів, місць загального користування (сходових кліток, прольотів та коридорів), миття вікон.


Заняття в гуртках (секціях)
Усі гурткові, секційні, клубні, екскурсійні, ігрові, комунікативно-пізнавальні, фізкультурно-оздоровчі та спортивні заняття бажано проводити на свіжому повітрі, використовуючи за поганої погоди тенти, навіси та веранди.
Одним з розповсюджених видів діяльності дітей є участь у роботі гуртків. Треба пам'ятати, що дітям не рекомендується відвідувати заняття двох гуртків протягом одного дня. Якщо ж це відбувається, то бажано суміщати спортивний і неспортивний профілі гуртків. Заняття в одному гуртку проводяться для дітей одного загону не частіше двох разів на тиждень.
Тривалість занять у гуртках та спортивних секціях має бути для дітей 7 років не більше 35 хвилин, для старших дітей — не більше 45 хвилин. Проте тривалість занять у гуртках «Юні натуралісти», туристичний, краєзнавчий тощо дозволяється продовжити до 1,5 години.
Оптимальна наповнюваність груп при організації гурткової, секційної, клубної роботи повинна складати не більше 15-20 осіб (за виключенням хорових, хореографічних, оркестрових тощо гуртків).
Після занять у гуртках, що обмежують рухову активність (образотворча діяльність, моделювання, шахи, рукоділля тощо) необхідно організувати для дітей активний відпочинок, фізичні вправи, спортивні розваги на свіжому повітрі.
Організація занять з використанням комп'ютерної техніки повинна відповідати гігієнічним вимогам у відповідності до діючого санітарного законодавства

Гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання та оздоровчих заходів
Заходи з фізичного виховання, що проводяться у птаборі, повинні відповідати віку дітей, стану їхнього здоров'я, рівню фізичного розвитку та фізичної підготовки.
Фізкультурно-оздоровча робота передбачає такі заходи:
• ранкова гімнастика;
• заняття фізкультурою в гуртках, секціях, навчання плаванню;
• загальнотабірні прогулянки, екскурсії та походи з іграми на місцевості;
• спортивні змагання, чемпіонати, розваги та свята.
Спортивно-оздоровчі заходи можуть проводитися на стадіоні та/або у спортивному залі, або на базі спортивних споруд районного, місцевого або міського значення, спортивних шкіл або інших об'єктів, що визначені як оздоровчі заклади.
Розподіл дітей для занять фізкультурою на групи за станом здоров'я проводиться медичним працівником табору. Дітям основної медичної групи дозволяється приймати участь в усіх фізкультурно-оздоровчих заходах без обмежень. З дітьми підготовчої групи проводяться фізкультурно-оздоровчі заходи з урахуванням стану їхнього здоров'я та індивідуальної можливості перенесення фізичних навантажень.

Співпраця з територіальним медичним закладом.
Оздоровчий табір закріплюється за територіальною лікувально-профілактичною установою, яка у разі необхідності надає дітям і працівникам табору невідкладну медичну допомогу, інші медичні послуги.
Протягом оздоровчого періоду в ДОЗ працює лікар медичні сестри, які:
• проводять прийом дітей згідно з медичними довідками, що засвідчують проведення профілактичних щеплень та відсутність інфекційних захворювань;
• надають необхідну медичну допомогу;
• слідкують за дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм;
• контролюють організацію якісного харчування;
• проводять бесіди з дітьми про профілактику травматизму, кишкових захворювань, особисту гігієну;
• здійснюють профілактичний огляд на педикульоз;
• здійснюють контроль за антропометричними даними вихованців.

Безпека перебування дітей в позашкільному оздоровчому закладі

Позашкільний оздоровчий заклад, далі – табір, повинен вести пропаганду здорового способу життя, забезпечувати дітям, які перебувають у ньому, захист життя та здоров'я, створювати належні умови для повноцінного оздоровлення та відпочинку, розвитку їхніх творчих здібностей, занять фізичною культурою, туризмом, природоохоронною та краєзнавчою роботою.
Безпека життєдіяльності працівників оздоровчого табору та дітей грунтується на свідомому та сумлінному виконанні встановлених правил. Тому адміністрацією ДОЗ розробляються та затверджуються :
- накази «Про організацію роботи з питань збереження життя і здоров’я дітей», «Про організацію роботи з охорони праці», «Про затвердження інструкцій з охорони праці та безпеки життєдіяльності», тощо ;
- правила поведінки дітей у таборі;
- інструкції з охорони праці та з безпеки життєдіяльності для дітей;
- інші документи.

Проведення інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності для учнів що перебувають в оздоровчих таборах здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» від 1 серпня 2001 р. № 563 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 № 782)
Згідно із затвердженими інструкціями вступний інструктаж проводять:
• з вихователями — відповідальний за організацію роботи з охорони праці в оздоровчому закладі перед початком роботи ДОЗ;
• з дітьми — вихователі, у перший день прибуття дітей до оздоровчого табору.
Первинний інструктаж з дітьми проводять керівники гуртків, інструктор з фізичної культури, плав рук на першому занятті. Первинний інструктаж проводиться перед виконанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку заняття, практичної роботи тощо.
Цільові інструктажі з дітьми проводяться вихователями перед кожною розважальною програмою, екскурсією, походом, суспільно корисною працею тощо. З дітьми необхідно проводити інструктажі з правил дорожнього руху та правил поведінки в громадських містах
Позапланові інструктажі з працівниками і з дітьми проводяться у разі необхідності (як правило, при порушенні вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій тощо).
Результати проведення інструктажів оформлюються в спеціальному журналі за встановленою формою (додаток 2 до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах).
Вимоги до організації походів та організації перевезення організованих груп дітей.
Кожний вихід груп (загонів) табору на екскурсії (туристську подорож, експедицію) повинен супроводжуватися відповідним наказом начальника табору.

Вимоги до організації походів:
1. Адміністрація ДОЗ повинна видати наказ про проведення туристичної подорожі (екскурсії, експедиції), в якому визначити мету, район і термін проведення; призначити керівника і помічника заходу, обумовити відповідальність керівника і помічника за збереження життя та здоров’я учасників на весь час заходу, затвердити персональний склад учасників, маршрут та план проведення заходу.
2. При підготовці до походу необхідно:
• Провести медичний огляд дітей (до участі у поході допускаються фізично здорові учасники). Скласти списки дітей по групах з результатами медичного огляду;
• Провести інструктаж з дітьми з безпеки на маршруті, в лісі, на дорозі, біля вогнища, а також ознайомити їх з протипожежними та санітарними нормами і правилами гігієни.
3. Провести реєстрацію виходу дітей з території табору.
4.В зв’язку з відсутністю спеціально обладнаних місць для організованого купання, заборонити купання дітей у відкритих водоймах під час роботи табору (майданчика). У разі можливості організації купання дітей, наказом передбачається порядок та місце купання, відповідальні за правила безпеки під час купання тощо.

Вимоги до організації перевезення організованих груп дітей викладені в листі
Управління освіти і науки облдержадміністрації від 10 жовтня 2008 року № 12-368/3-23 (лист додається)

Правила поведінки у таборі для дітей (орієнтовні – розробляються та затверждуються в кожному оздоровчому закладі. Правила базуються на законах України, постановах МОіНУ та органів місцевого самоврядування, Статуту закладу)

Діти, які перебувають в позашкільному оздоровчому закладі, повинні:
дотримуватися правил поведінки у таборі та режиму дня;
підвищувати загальний культурний рівень, оволодівати знаннями, уміннями, практичними навичками здорового способу життя, дотримуватися морально-етичних норм;
ощадливо ставитися до державної комунальної та приватної власності;
брати посильну участь у суспільно корисній праці;
діти зобов’язані знати і дотримуватись правил безпеки під час занять, під час проведення спортивних та культурно-масових заходів
Дітям заборонено:
приносити до табору речі, які можуть шкодити здоров’ю, та безпеки оточуючих, або зававжати проведенню навчального процесу;
паління та вживання алкогольних напоїв на території закладу категорично забороняється;
брати без дозволу чужі речі. За пошкодження майна ДОЗ батьки дитини повинні відшкодувати збитки;
залишати територію ДОЗ без дозволу вихователя, або чергового адміністратора;
бігати сходами, коридорами та в спальних та ігрових приміщеннях;
штовхатися або грати у м’яча у приміщеннях не пристосованих для цього;
сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися;

План заходів роботи оздоровчого табору
Начальник табору затверджує План роботи оздоровчого табору. Він повинен бути яскраво оформлений, знаходитися на видному місці і бути доступним для дітей та їхніх батьків.
Звертаємо вашу увагу, що у план роботи табору варто включати оздоровчі заходи, культпоходи та екскурсії, добре продумати роботу табору у другу половину дня.
У інформаційному куточку для батьків та вихованців має бути розміщена путівка дня, режим роботи табору, а при вході в їдальню - щоденне меню.

Оформлення працівників на роботу

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
При оформленні на роботу працівники ДОЗ обов'язково проходять медичний огляд, результати якого повинні бути відображені у спеціальних медичних книжках.

Адміністрацією ДОЗ розробляються та доводяться до кожного працівника під розпис його посадові обов'язки. Кількість працівників у таборі визначається штатним розписом.

Складання та оформлення Посадової інструкції
В процесі виконання умов трудового договору кожен працівник повинен виконувати конкретні обов’язки покладені на нього трудовим договором у відповідності до займаної посади. Відповідно до ст. 159 Кодексу про працю (КЗпП). України та ст. 18 Закону України «Про охорону праці» працівник закладу (установи) крім обов’язків по займаній посаді (професії) обов’язково повинен виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці.
Всі вимоги до працівника які він повинен виконувати визначаються Посадовою інструкцією. Такі інструкції розробляються на кожного працівника, з обов’язковим дотриманням, встановленої Міністерством праці та соціальної політики України , форми.
Посадові інструкції складаються на основі кваліфікаційних характеристик відповідних професій для працівників усіх посад, зазначених у штатному розписі.
Згідно із Загальним положенням Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП) (Затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. N 336) посадова інструкція складається з семи розділів:
1. «Загальні положення»;
2. «Завдання та обов'язки»;
3. «Права»;
4. «Відповідальність»;
5. «Повинен знати»;
6. «Кваліфікаційні вимоги»;
7. «Взаємовідносини (зв'язки) за посадою».
У правому куті першої сторінки посадової інструкції розташовується слово "Затверджено", підпис керівника про її затвердження, вказано посаду, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження.
У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади в давальному відмінку (повинна відповідати професійній назві роботи, передбаченій Класифікатором професій ДК 003-95 зі змінами та доповненнями) та повна назва структурного підрозділу.
Підписує посадову інструкцію розробник. Візують посадову інструкцію зацікавлені посадові особи (заступник керівника навчального закладу, який відповідає на напрям діяльності працівника, якого стосується відповідна посадова інструкція).
Після затвердження посадової інструкції керівником оздоровчого закладу її доводять до відома працівника, про що на останньому аркуші першого примірника інструкції роблять відповідний запис.
До посадових інструкцій може бути внесено зміни та доповнення лише на підставі наказу директора закладу за згодою працівника. Наказ про внесення змін і доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку із скороченням чисельності, раціональним розподілом праці.
У Розділі "Загальні положення" посадової інструкції містяться основні дані про посаду, сферу діяльності працівника, найменування підрозділу, де працює працівник, порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов'язків, безпосередню підпорядкованість, кваліфікаційні вимоги до працівника (рівень освітньої підготовки, рівень кваліфікації, фах, необхідний стаж роботи за фахом, інші вимоги), наявність підлеглих, перелік основних законодавчих актів, інших матеріалів, якими керується в роботі працівник, порядок заміщення інших працівників на період їхньої тимчасової відсутності (відпустка, хвороба, інші поважні причини), а також хто заміщує його.
Розділ "Завдання та обов'язки" характеризує зміст діяльності працівника.
Визначається самостійна ділянка роботи відповідно до Положення про підрозділ. Ділянка роботи може визначатися шляхом виділення групи питань з відповідних напрямів або закріпленням за працівником переліку об'єктів управління, або як перелік відносно самостійних питань. Визначається перелік видів робіт, з яких складаються функції, що виконуються.
Під час встановлення видів робіт слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками (керує, затверджує, здійснює, організовує, розглядає, виконує, забезпечує, контролює, бере участь, готує тощо).
Завдання та обов'язки працівника мають відповідати завданням і функціям підрозділу та вимогам кваліфікаційної характеристики відповідної посади.
У Розділі "Права" визначаються і наводяться делеговані працівникові повноваження, за допомогою яких працівник має забезпечувати в процесі своєї діяльності виконання покладених на нього завдань та обов'язків. Наприклад, вносити пропозиції з відповідних питань, приймати певні рішення, узгоджувати проекти документів, виконувати обов'язки представництва підрозділу з певних питань, брати участь у нарадах, отримувати необхідну для виконання своїх завдань інформацію від відповідних підрозділів тощо.
Розділ "Відповідальність" містить показники оцінки роботи працівника та межі його особистої відповідальності за результати діяльності та виконання робіт. Показниками оцінки роботи є якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов'язків. Наприклад, зазначається, що працівник несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та правил з охорони праці тощо.
У Розділі "Повинен знати" містяться вимоги до спеціальних знань, а також знань законодавчих актів та нормативних документів, необхідних для виконання посадових обов'язків.
Розділ "Кваліфікаційні вимоги" містить норми, які стосуються освіти, освітньо-кваліфікаційних рівнів та досвіду, достатніх для повного і якісного виконання робіт за посадою.
У розділі "Взаємовідносини (зв'язки) за посадою" визначається коло основних взаємозв'язків працівника із співробітниками свого та інших структурних підрозділів, а також зі сторонніми підприємствами, організаціями, установами, з якими працівник має службові взаємовідносини, терміни отримання та надання взаємної інформації (за наявності), порядок погодження та затвердження відповідних документів тощо.
Для посадових осіб - службовців, розробляється посадова інструкція.
Для працівників робітничих професій - робоча інструкція.
Посадова (робоча) інструкція затверджується в двох примірниках керівником закладу. Один примірник залишається в закладі (в особовій справі ), другий видається на руки працівникові під розпис у журналі обліку посадових інструкцій (форма журналу довільна).
Всі обов’язки працівника визначені посадовою (робочою) інструкцією є обов’язкові для виконання. Невиконання обов’язків, визначених посадовою (робочою) інструкцією, тягне за собою відповідальність згідно чинному законодавству. Наявність в закладі посадових (робочих) інструкцій на кожного працівника обов’язкова. Відповідальність за розробку та введення, у встановленому порядку в дію посадових (робочих) інструкцій покладається на керівника закладу. (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»)

Посадова інструкція

* В кожному розділі Посадової інструкції обов’язково передбачити питання охорони праці відповідно до вимог «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.01 року №563,.

Орієнтовно для зразка

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

Затвержено:
Директором дитячого
оздоровчого табору
«__________»____________
(назва закладу, ПІП, підпис)
«___» ________ 200_ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
медичної сестри дитячого оздоровчого табору

_______________________________________________________________

1.Загальні положення
1.1.Медична сестра дитячого оздоровчого закладу (ДОЗ) призначається на посаду та звільняється директором закладу.
1.2.Медична сестра дитячого оздоровчого закладу підпорядковується безпосередньо директору ДОЗ і головному лікарю місцевого закладу охорони здоров'я.
1.3.У своїй діяльності медична сестра дитячого оздоровчого закладу керується наказами, розпорядженнями по оздоровчому закладу, закладу охорони здоров'я, наказами, розпорядженнями, приписами Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, іншими нормативними документами, а також статутом та правилами внутрішнього трудового розпорядку оздоровчого закладу.

2. Завдання та обов'язки
Медична сестра дитячого оздоровчого закладу:
2.1. Проводить організаційно-підготовчу роботи перед виїздом дітей у табір:
- попередній огляд і перевірка готовності до прийому дітей, приміщень, території табору, місць купання і занять спортом, огляд оточуючої місцевості;
- обов’язкова участь у прийомі табору перед виїздом (сумісно з представниками СЕС, профспілкової організації і начальником дитячого оздоровчого табору);
- обладнання медичного кабінету і ізолятора, оснащення їх необхідним набором медикаментів і перев’язуючого матеріалу, медичною документацією (регламентований перелік у додатку 11);
- перевірка медичних документів кожного співробітника дитячого оздоровчого табору;
- проведення медичного огляду дітей перед виїздом їх у дитячий оздоровчий табір з метою виявлення хворих; перевірка наявності і правильності заповнення ф. 079у «Медична довідка на школяра, що виїздить у дитячий оздоровчий табір»;
- супроводження дітей у дитячий оздоровчий табір і із табору.
2.2. Здійснює лікувально-профілактичну роботу у таборі:
- систематичний нагляд за станом здоров’я дітей, особливо за дітьми з відхиленнями у стані здоров’я (група щадного режиму);
- розподіл дітей на медичні групи для занять фізкультурою;
- інформація педагогічного персоналу про стан здоров’я дітей, рекомендований режим для дітей з відхиленнями у стані здоров’я;
- проведення щоденного амбулаторного прийому з метою медичної допомоги захворілим; активне виявлення захворілих дітей, своєчасна їх ізоляція, організація лікування та догляду за дітьми, що знаходяться в ізоляторі; здійснення (за показниками) госпіталізації дітей у лікувально-профілактичні заклади, закріплені за дитячими оздоровчими таборами, згідно територіальній приналежності; при виникненні нещасних випадків надання першої медичної допомоги, транспортування у найближчий стаціонар;
- негайна сигналізація у відповідний відділ охорони здоров’я і СЕС про випадки інфекційних захворювань, організація сумісно з директором (начальником) дитячого оздоровчого табору госпіталізації і транспортування хворих у лікарню;
- здійснення контролю за організацією харчування дітей, якістю поступаючих продуктів, умовами їх зберігання, дотримання строків реалізації, технологією приготування, якістю готової їжі, санітарним станом і утриманням харчоблоку, миттям посуду, проведення C-вітамінізації їжі, щоденних оглядів персоналу харчоблоку і дітей-чергових на гнійничкові захворювання; відбір добової проби їжі;
- систематичний контроль за санітарним станом і утриманням всіх приміщень і території табору, джерел водопостачання, за дотриманням правил особистої гігієни дітьми і персоналом;
- організація і проведення санітарно-епідеміологічних заходів;
- проведення санітарно-просвітницької роботи з персоналом і дітьми. Проведення ігор, вікторин, днів здоров’я, вечорів питань і відповідей, організація санітарних постів і керівництво їх роботою;
- медичний контроль: за організацією фізичного виховання дітей, за станом і утриманням місць занять фізичною культурою; спостереження за правильним проведенням заходів по фізичній культурі у залежності від статі, віку й стану здоров’я дітей (ранкова гімнастика, плавання, змагання, спортивні ігри, підготовка по здачі норм ГПО, заняття спортивних секцій, туризм, екскурсії, прогулянки та інш.);
- систематичний контроль за проведенням оздоровчих заходів, у тому числі: загартовуючих процедур — повітряні та сонячні ванни, купання та ін.;
- участь у підготовці туристських походів і прогулянок (огляд дітей, ознайомлення з маршрутом, місцями відпочинку, перевірка одягу, взуття, наявність головних уборів, санітарної сумки), проведення бесід про режим у поході;
- ведення медичної документації, складання звітів з проведенням аналізу ефективності перебування дітей у таборі.
2.3.Медична сестра здійснює контроль за:
- якістю продуктів, що поступають на харчоблок, з реєстрацією у спеціальному журналі ;
- умовами зберігання продуктів з дотриманням строків реалізації;
- якістю виготовленої їжі;
-дотриманням натуральних норм продуктів харчування (за накопичувальною бухгалтерською відомістю кожні 10 днів;
- правильністю відбору і зберігання добової проби;
- дотриманням правил особистої гігієни працівниками харчоблоку і черговими по їдальні

3. Права
Медична сестра дитячого оздоровчого табору має право:
3.1. Брати участь в управлінні навчальним закладом у порядку, визначеному його статутом.
3.2. Захищати свою професійну честь та гідність усіма засобами в межах чинного законодавства.
3.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку її роботи, давати пояснення стосовно змісту цих документів.
3.4. У межах своєї компетенції повідомляти адміністрацію дитячого оздоровчого табору про всі виявлені недоліки в діяльності закладу та вносити пропозиції щодо їх усунення.
3.5. Вимагати від адміністрації дитячого оздоровчого табору сприяння у виконанні обов'язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.
3.6. Підвищувати свою професійну кваліфікацію.
3.7. Проходити в установленому порядку атестацію на отримання чергової кваліфікаційної категорії.
3.8. Висувати вимоги до адміністрації дитячого оздоровчого табору (письмово та усно) щодо дотримання положень нормативних документів з охорони здоров'я дітей та дотримання санітарно-гігієнічного режиму.
3.9. Отримувати від адміністрації дитячого оздоровчого табору інформацію нормативно-правового й організаційного характеру, ознайомлюватися з відповідними документами.

4. Відповідальність
Медична сестра загальноосвітнього навчального закладу несе відповідальність:
4.1. За охорону здоров'я дітей дитячого оздоровчого табору, виконання належних санітарно-гігієнічних вимог щодо організації оздоровчого процесу.
4.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією (у межах, визначених чинним законодавством про працю України).
4.3. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності (у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України).
4.4. За завдання матеріальної шкоди (у межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України).
4.5. За неналежне виконання вимог, визначених статутом та правилами внутрішнього розпорядку дитячого оздоровчого табору (у межах, визначених чинним адміністративним законодавством України).

5. Медична сестра загальноосвітнього навчального закладу повинна знати:
5.1. Вимоги чинного законодавства.
5.2. Статут та правила внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу.
5.3. Порядок і строки складання звітності.
5.4. Порядок проведення обліку витрачених матеріалів.

6. Кваліфікаційні вимоги
Медична сестра дитячого оздоровчого табору має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Без ви-мог до стажу роботи.
6.1. Медична сестра дитячого оздоровчого табору II кваліфікаційної категорії має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Підвищення кваліфікації (курси підвищення кваліфікації тощо). Наяв-ність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеці-альності. Стаж роботи за фахом понад п'ять років.
6.2. Медична сестра дитячого оздоровчого табору І кваліфікаційної категорії має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Підвищення кваліфікації (курси підвищення кваліфікації тощо). Наяв-ність посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціаль-ності. Стаж роботи за фахом понад сім років.
6.3. Медична сестра дитячого оздоровчого табору вищої кваліфікаційної категорії має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Сестринська справа», «Лікувальна справа» або «Акушерська справа». Підвищення кваліфікації (курси підвищення кваліфікації тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

7. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою, професією
Медична сестра дитячого оздоровчого табору взаємодіє з:
- працівниками дитячого оздоровчого табору ;
- вихователями, дітьми, їхніми батьками;
- адміністрацією ДОЗ;
- місцевими закладами охорони здоров'я та органами їх управління.

Інструкцію розробив _________________________________________
(підпис)
Погоджено (керівник структурного підрозділу) ___________________ (підпис)
Посадову інструкцію отримав ______________________________
(підпис)

З інструкцією ознайомлений(-а)__________________________________________
(дата,. особистий підпис ініціал(и), прізвище)

Навчання з питань охорони праці, проведення інструктажів з працівниками оздоровчого закладу (ДОЗ)
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
На підприємствах на основі Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року №15, з урахуванням специфіки виробництва та вимог міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці розробляються і затверджуються наказом відповідні Положення про навчання з питань охорони праці, що діють в межах підприємства, щорічні плани-графіки навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, з якими вони всі повинні бути ознайомлені. Відповідальність за організацію цієї роботи на підприємстві несе роботодавець, а в струк-турних підрозділах — посадові особи, визначені наказом відповідно до розподілу обов'язків.
Положення про навчання з питань охорони праці визначає порядок:
• організації та проведення інструктажів;
• навчання (спеціального навчання);
• перевірки знань з питань охорони праці працюючих (у тому числі посадових осіб);
• впровадження чіткої системи допуску до робіт з підвищеною небезпекою (стажування, дублювання).

До Положення про навчання з питань охорони праці, що діє у межах підприємства, додаються:
1. Наказ про створення постійно діючої комісії з перевірки знань з охорони праці.
2. Наказ щодо визначення особи, відповідальної за проведення вступного інструктажу.
3. Накази про допуски до самостійної роботи (при потребі).
4. Плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.
5. Тематичні плани та програми навчання з урахуванням вимог охорони праці для конкретної галузі і виробництва, видів робіт.
8. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва.
9. Екзаменаційні білети з перевірки знань з питань охорони праці.
10. Форми протоколу засідань ПДК з перевірки знань з питань охорони праці.
11. Бланки посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці.
12. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.
13. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для працівників.
14. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (первинного, повторного, позапланового, цільового).
15. Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу для працівників.

Порядок проведення інструктажів з охорони праці з працівниками в установах та закладах освіти визначається Типовим положенням :
Вступний інструктаж з охорони праці проводиться з працівниками:
які приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
які прибули до установи чи закладу освіти і беруть безпосередню участь у навчально-виховному та виробничому процесі або виконують інші роботи для цієї установи чи закладу .
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншою особою відповідно до наказу (розпорядження) керівника, на яку покладається цей обов’язок і яка в установленому цим Положенням порядку пройшла навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, за програмою, розробленою службою охорони праці. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником установи чи закладу (орієнтовно 2,5 години). Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Наступне ознайомлення працівника з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці відбувається безпосередньо на робочому місці під час первинного інструктажу
Первинний інструктаж з охорони праці проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
новоприйнятим (постійно чи тимчасово) до оздоровчого закладу;
який переводиться з одного структурного підрозділу установи чи закладу до іншого;
який виконуватиме нову для нього роботу;
відрядженим працівником іншої установи чи закладу який бере безпосередню участь у навчально-виховному або виробничому процесі.
Повторний інструктаж з охорони праці проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником, з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Повторний інструктаж проводиться на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці, для решти робіт — 1 раз на 6 місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
при перерві в роботі виконавця більше ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.
Цільовий інструктаж з охорони праці проводиться:
у разі ліквідації аварії або стихійного лиха;
при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження ( супровід дітей)
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Складання та оформлення інструкцій з охорони праці, БЖД
Інструкції з безпеки (інструкція з безпеки — порядок виконання вимог безпеки навчання і праці для учасників навчально-виховного процесу в навчальному закладі) для учнів, розробляються відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах»; перегляд цих інструкцій здійснюється один раз на 5 років;

Інструктажі з безпеки містять питання: безпеки праці, охорони здоров'я, пожежної безпеки, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, правила поведінки в громадських містах, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.

Інструкції з охорони праці розробляються відповідно до «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» НПАОП 00.0-4.15-98 ( в и т я г )

2. ЗМІСТ І ПОБУДОВА ІНСТРУКЦІЙ
2.1. Кожній інструкції присвоюється назва і скорочене позначення (код, порядковий номер).
Інструкціям, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів, при їх включенні до Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці присвоюються скорочені позначення, прийняті Держнаглядохоронпраці.
Примірним інструкціям, що затверджуються міністерствами чи іншими органами виконавчої влади та об’єднаннями підприємств, присвоюються скорочені позначення, прийняті Національним НДІ охорони праці.
Інструкціям, що розробляються і затверджуються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств.
У назві інструкції стисло вказується для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: “Інструкція з охорони праці для електрозварника”, “Примірна інструкція з охорони праці при роботі з ручним електроінструментом”.
2.2. Включенню до інструкцій підлягають загальні положення щодо охорони праці та організаційні і технічні вимоги безпеки, що визначаються на основі:
чинного законодавства України про працю та охорону праці, стандартів, правил, норм та інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці;
аналізу документів з охорони праці стосовно відповідного виробництва, професії (виду робіт);
характеристики робіт, що підлягають виконанню працівником конкретної професії у відповідності з її кваліфікаційною характеристикою;
вимог безпеки до технологічного процесу, виробничого обладнання, інструментів і пристроїв, що застосовуються при виконанні відповідних робіт, а також вимог безпеки, що містяться в експлуатаційній та ремонтній документації і в технологічному регламенті;
виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для даної професії (виду робіт) як при нормальному протіканні процесу, так і при відхиленнях від оптимального режиму, визначення заходів та засобів захисту від них, вивчення конструктивних та експлуатаційних особливостей і ефективності використання цих засобів;
аналізу обставин та причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків та професійних захворювань, характерних для даної професії (виду робіт);
вивчення передового досвіду безпечної організації праці та виконання відповідних робіт, визначення найбезпечніших методів та прийомів їх виконання.
2.3. Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу і з урахуванням умов, у яких виконується даний вид робіт.
2.4. Інструкції повинні містити такі розділи :
загальні положення;
вимоги безпеки перед початком роботи;
вимоги безпеки під час виконання роботи;
вимоги безпеки після закінчення роботи;
вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
За необхідності в інструкції можна включити й інші розділи. Наприклад, у примірних інструкціях може бути передбачений розділ “Вступ”, у якому відображаються відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці, вказівки щодо порядку внесення змін і доповнень до цих інструкцій тощо.
Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, може бути включений розділ “Додатки”. У цьому ж розділі може бути наведений перелік нормативних актів, на підставі яких розроблена інструкція.
2.5. Розділ “Загальні положення” повинен містити:
відомості про сферу застосування інструкції;
загальні відомості про об’єкт розробки: визначення робочого місця працівника даної професії (виду робіт) в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни (постійне чи непостійне); коротка характеристика технологічного процесу та обладнання, що застосовується на цьому робочому місці, виробничій дільниці, в цеху;
умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу роботи, статі, стану здоров’я, проходження медоглядів, професійної освіти та спеціального навчання з питань охорони праці, інструктажів, перевірки знань тощо);
вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, що стосуються питань охорони праці для даного виду робіт або професії, а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов’язків працівників даної професії (що виконують даний вид робіт);
характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника;
перелік видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до видачі працівникам даної професії (виду робіт) згідно з чинними нормами, із зазначенням стандартів або технічних умов на них;
вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник під час виконання роботи.
2.6. Розділ “Вимоги безпеки перед початком роботи” повинен містити:
порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого обладнання або технологічного процесу;
порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту;
порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, пускових, запобіжних, гальмових і очисних пристроїв, систем блокування та сигналізації, вентиляції та освітлення, знаків безпеки, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення (занулення) тощо;
порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів);
порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання, пристроїв, пристосувань, інструменту, засобів захисту тощо.
2.7. Розділ “Вимоги безпеки під час роботи” повинен містити:
відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати;
правила безпечного поводження з вихідними матеріалами (сировиною, заготовками, напівфабрикатами), з готовою продукцією, допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що являють небезпеку для працівників;
правила безпечної експлуатації внутрішньо цехових транспортних і вантажопідіймальних засобів і механізмів, тари; вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні вантажу;
вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані;
можливі види небезпечних відхилень від нормального режиму роботи обладнання та технологічного регламенту і способи їх усунення;
вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів;
умови, за яких робота повинна бути припинена (технічні, метеорологічні, санітарно-гігієнічні тощо);
вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки;
порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту та про інші небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що загрожують життю і здоров’ю працівників.
2.8. Розділ “Вимоги безпеки після закінчення роботи” повинен містити:
порядок безпечного вимикання, зупинення, розбирання, очищення і змащення обладнання, пристроїв, машин, механізмів та апаратури, а при безперервному процесі - порядок передачі їх черговій зміні;
порядок здавання робочого місця;
порядок прибирання відходів виробництва;
вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватись працівник після закінчення роботи;
порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, що виявились у процесі роботи.
2.9. Розділ “Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях” повинен містити:
відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо);
відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям;
порядок дій, особисті обов’язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії згідно з планом її ліквідації, в тому числі у випадку її виникнення під час передачі-приймання зміни при безперервній роботі;
порядок повідомлення роботодавця про аварії та ситуації, що можуть до них призвести;
відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації;
порядок дій щодо подання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії.

Орієнтовно для зразка

Н А К А З Про організацію роботи з питань збереження життя і здоров’я дітей

(орієнтовний)

___________________________________________________________
(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

Н А К А З

від “___” _______________ 200___р. № ______________


Про організацію роботи з питань
збереження життя і здоров’я дітей

З метою створення безпечних умов праці, відпочинку та оздоровлення в пришкільному майданчику (таборі)___________________________________ , на виконання наказу МОіНУ від 01.08.2001 р. № 563 та наказу відділу (управління) освіти від _________________ №_____

НАКАЗУЮ:
1. Роботу оздоровчого табору організувати згідно діючих вимог .
2. Начальник оздоровчого табору (або Старший вихователь):
2.1 Організовує роботу і збереження життя і здоров’я вихованців пришкільного оздоровчого табору;
2.2 Координує роботу педагогічних працівників табору з питань ЗЖЗД;
2.3 . Забезпечує режим дотримання норм і правил безпеки життєдіяльності в процесі роботи табору;
2.4 . Особисто інструктує працівників перед початком проведення загальних організованих заходів у таборі
2.5 . Доповідає керівнику про всі випадки порушень вимог безпеки життєдіяльності як з боку працівників так і з боку дітей.
2.6 Звітує перед педколективом про стан безпеки життєдіяльності у таборі (
2.7 При необхідності готує інформацію з безпеки життєдіяльності;
2.8 Організовує розслідування нещасних випадків з дітьми у відповідності до наказу МОіНУ від 31.08.01. №616;
2.9 . Контролює роботу вихователів з питань збереження життя і здоров’я дітей, планування;
2.10. Контролює роботу харчоблоку щодо своєчасного проведення бракеражу, зберігання добових проб.
2.11. Планує роботу оздоровчого табору

Методичний посібник щодо проведення вступного інструктажу

Методичний посібник

щодо проведення вступного інструктажу
з дітьми та матеріали для проведення бесід з попередження випадків дитячого травматизму

Редакційна колегія:

Федоренко І.В. – начальник ДПОЗ « Дружба »

Літо -2008

Шановні колеги !

Головною цінністю людини є її життя та здоров’я. Працюючи з дітьми, ми повинні пам’ятати про проведення постійної системної роз’яснювальної роботи щодо попередження випадків травматизму та формування навичок безпечної поведінки дітей.
Ця інструкція розроблена у відповідності до вимог Наказу Міністерства освіти і науки України від 01. 08. 02 року №563 і є обов’язковою для проведення вступного інструктажу з дітьми у перший день їхнього перебування в закладі, а саме перший –третій розділи, а надалі усі матеріали можна використовувати для проведення бесід з дітьми щодо попередження нещасних випадків.

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРЯМУВАННЯ НА ЗАПЛАНОВАНИЙ ЗАХІД З ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ ТА В ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ №____

ПІД ЧАС ПРЯМУВАННЯ НА ЗАПЛАНОВАНИЙ ЗАХІД З ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ ТА В ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ

I. Загальні положення

1.1. Дія цієї інструкції поширюється на всіх учасників оздоровлення.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8. 03-93 „Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, „Положення про організацію роботи з охорони праці”, затв. наказом МОіНУ № 563 від 1.08.01.; „Правил проведення туристських походів, експедицій та екскурсій з учнівською та студентською молоддю України”, затв. МОіНУ № 52 від 03.03.1993р.; „Інструкції про порядок перевезення дітей та учнів автобусом за разовими заявками”, затв. МОіНУ у 1981р.
1.3. За даною інструкцією діти, інструктуються перед кожним виходом на запланований захід, що проходить за межами табору. Реєстрація інструктажу здійснюється в журналі встановленого зразка один раз на три місяці. Учні та вихованці, які інструктуються , розписуються в журналі починаючи з 9 класу.
1.4. За невиконання даної інструкції діти несуть дисциплінарну відповідальність.

II. Вимоги безпеки перед початком руху в напрямку запланованого заходу

І Н С Т Р У К Ц І Я з правил безпечного поводження дітей на воді ( при здійснені організованого купання)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

І Н С Т Р У К Ц І Я №
з правил безпечного поводження дітей на воді
( при здійснені організованого купання)

I. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Вибираючи місце для купання в природних водоймищах, тре¬ба керуватися такими вимогами:
? природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повин¬не бути рівним, піщаним або дрібногальковим і очищеним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших предметів, що є небезпечними для дітей;
? глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;
? швидкість течії (руху) води — не більша за 0,3 м/с;
? місця купання повинні бути огороджені на суші;
? огорожа по периметру акваторії виконується за допомогою тросу із закріпленими на ньому прапорцями на поплавцях (піно¬пластові, дерев'яні, коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні із суден, які проходять по водоймищу;
? перше купання починати в безвiтряну сонячну погоду, во¬да прогрiта не нижче 18 град С, повiтря 22-24 град С.
1.2. Здійснювати купання в природних водоймищах дозволяєть¬ся тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, які відпо¬відають санітарним вимогам і Примірним правилам охорони жит¬тя і здоров'я людей на внутрішніх водоймищах і береговій частині морів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.92 №3802/54.
1.3. Під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (рятувальні круги, мотузки, жердини, у необхідних випадках рятувальні човни тощо);
1.4. На групу учнів повинен бути інструктор з плавання, вихователь та один медпрацівник з укомплектованою медичною аптечкою.
1.5. Заборонено самостійно без дозволу заходити у воду.

2. ПЕРЕД КУПАННЯМ

2.1. Пiдготувати свій органiзм до переходу в середовище нижчої температури. Необхідно на повітрі прохолонути, протертись водою.
2.2. Ознайомитися з правилами купання, умовними знаками, які буде подавати керівник з берега.
2.3. При захворюваннях вуха вложiть у вушну раковину кульку вати, змащену вазелiном.
2.4. Передбачте природнє, або влаштуйте штучне мiсце, для захисту вiд сонячного удару, вітру.

3. ПІД ЧАС КУПАННЯ

3.1. Не купайтесь бiльш як 15 хвилин, з тим , щоб уникнути переохолодження, надмірної втоми.
3.2. Входьте в воду швидко, під час купання не стiйте без руху.
3.3. Пірнати слід лише з дозволу відповідальних за купання і не залишайтеся довго пiд водою.
3.4. Вiдчувши втому - спокiйно пливiть до берега, вирiвняйте дихання, не панiкуйте, зберегайте сили.
3.5. При судомах не розгублюйтесь, старайтесь триматись на водi i кличте на допомогу.
3.6. При наданнi вам допомоги не хватайте рятiвника, а допо-могайте йому вiдбуксировати вас до берега.
3.7. Якщо ви потрапили в вир, наберiть в легенi побiльше повiтря, пiрнiть i зробiть сильний ривок в бiк за течiєю.
3.8. В жаркi сонячнi днi купайтесь в купальнiй шапочцi або прикривайте голову бiлою хусткою.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

3.8. Пiдпливати до теплоходiв i катерiв.
3.9. Пірнати з лодок.
3.10. Користуватися для плаваня дошками, надувними автомобільними та іншими шинами, надувними матрасами, особливо коли не вмiєте плавати.
3.11. Запливати за буйки.
3.12. Пустувати на водi.
3.13. Купатись бiля портових споруд, виходу стічних та промислових вод, де є виходи грунтових вод (джерела).
3.14. Купатись поодинцi, навiть якщо умiєте пла¬вать.
3.15. Купатись вiдразу пiсля прийому їжi: великого фiзич¬ного навантаження (гри в футбол, боротьби, бiгу i т.п.). Перерва мiж прийомами їжi i купанням повинна бути не меньше 45-50 хв.
3.16. Кидати в воду банки і другі предмети, що небезпечні для інших.
3.17. Купання вночі.
3.18. Стрибати головою вниз там, де невідома глибина або не перевірили дно на відсутність предметів, каменів.

4. ПІСЛЯ КУПАННЯ

4.1. Пiсля купання зробiть декiлька гiмнастичних вправ.
4.2. Витрiться насухо i відразу ж одягнiться.
4.3. Наглядайте за товарищами, що ще купаються.
4.4. Не допускайте перегрiву свого органiзму на сонцi.
4.5. Вмiйте надавати першу допомогу потерпiлим

5.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У разі судоми не занурюйтесь у воду, намагайте¬ся триматися на воді і кличте на допомогу.
5.2. Якщо потрапите у вир, не лякайтесь, вдихніть побільше повітря у легені і занурюйтесь у воду, зробіть ривок у бік за течією і випливайте на поверхню.
5.3. Якщо зводить судома (корчі), постарайтесь утри¬матись на воді, покличте на допомогу.
5.4. Надаючи допомогу потопаючому, не підпливайте до нього спереду, а допоможіть йому, буксуючи до берега. Якщо вам подають допомогу, не хапайте рятуючого, а допоможіть йому буксирувати .вас до берега.

Способи транспортування і способи звільнення від захватів показано на малюнку.


5.5. У разі отримання травми, слід швидко надати першу медичну допомогу; при важких травмах — ви¬кликати медичну сестру , або швидку медичну допомогу за телефоном 103.

5.6. При утопленні, після витягання людини з води необхідно провести всі заходи щодо її оживлення. Якщо потерпілий при свідомості, то необхідно зняти з нього мокрий одяг,,витерти насухо, одягнути в су¬хий одяг, зігріти гарячим чаєм. У разі критичного стану зробити штучне дихання, закритий масаж серця.

Розроблено:
Начальник табору _______________________

Погоджено:
Директор «ДПОЗ ДРУЖБА» ________________________

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ №_____

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Учасники та організатори туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю під час підготовки та проведень туристських подорожей керуються Законом України "Про освіту", Законом України "Про туризм", іншими законодавчими підзаконними актами України, Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України.
1.2.Інструкція з безпеки під час проведення пішохідної екскурсії поширюється на дітей, які беруть участь в екскурсії.
1.3.Інструкція розроблена згідно з Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України та Правилами дорожнього руху.
1.4.Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ З БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ІГРАМИ ( футбол, баскетбол, волейбол, піонербол,рухливі ігри)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ № _

ДЛЯ ДІТЕЙ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ З БЕЗПЕКИ
ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ СПОРТИВНИМИ ІГРАМИ
( футбол, баскетбол, волейбол,
піонербол,рухливі ігри)


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 25 м від навчальних та навчально-допоміжних приміщень і відповідати вимогам ВСН 46-86 «Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения. Нор¬мы проектирования», СП 1567-76 «Санитарные правила устрой¬ства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту» та ДБН В 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
1.2. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встанов¬лених розмірів, які визначаються правилами проведення змагань з різних видів спорту, затвердженими національними федераціями.
1.3. Відповідно до СП 1567-76 «Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту» відкриті майданчики повинні мати покриття із рівною і неслизькою поверхнею, яка не має механічних включень, що приводять до травмування.

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АВТОБУСНИХ ЕКСКУРСІЙ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом _______________________
(посада керівника і
_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ №____

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АВТОБУСНИХ ЕКСКУРСІЙ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Учасники та організатори туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю під час підготовки та проведення туристських подорожей керуються Законом України "Про освіту", Законом України "Про туризм", іншими законодавчими та підзаконними актами України, Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України.
1.2.Інструкція з безпеки під час проведення автобусної екскурсії поширюється на дітей, які беруть участь у екскурсії.
1.3.Інструкція розроблена згідно з Правилами дорожнього руху та розділом II Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18,02.97 р. N 176,
1.4.Вимоги даної інструкції є обов'язковими для виконання.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ПЕРЕД ПОЧАТКОМ АВТОБУСНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ГРУП ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


ІНСТРУКЦІЯ №_____

ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ГРУП ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Учасники та організатори туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю під час підготовки та проведення туристських подорожей керуються Законом України "Про освіту", Законом України "Про туризм", іншими законодавчими та підзаконними актами України, Правилами проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України.
1.2.Інструкція з безпеки під час проведення пішохідних екскурсій поширюється на керівників позашкільних оздоровчих закладів.
1.3.Інструкція розроблена на основі Закону України "Про освіту", "Правил проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України", "Правил дорожнього руху".
1.4.Інструкція е основою для розробки інструкції з безпеки під час проведення пішохідних екскурсій в оздоровчих закладах, яка розробляється керівником групи, організатором екскурсії та затверджується начальником табору. Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання.


2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПІШОХІДНОЇ ЕКСКУРСІЇ

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ З БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ №
ДЛЯ ДІТЕЙ ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ
З БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вимоги щодо організації безпечного плавання дітей
у відкритих водоймах

1.1. Купання дітей дозволяється організовувати тільки у спеціально відведених місцях, обмежених сигнальними буями або прапорцями, у присутності медичного працівника, інструктора, вихователя.
1.2. Організацію купання і безпосередній контроль за його проведенням здійснює фахівець, призначений керівником оздоровчого закладу, який повинен бути на березі перед заходженням дітей у воду, під час їхнього купання та виходу з неї і контролювати наявність купальників.
1.3. Під час купання потрібно мати рятувальні засоби (човен, мотузку, круги й предмети, що їх замінюють).
1.4. Для тих, хто не вміє плавати, купання організовують у спеціально огороджених місцях, глибиною не більше 1,2 м.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
— купатися у водоймах, не рекомендованих санепідстанцією через небезпеку виникнення інфек-ційних захворювань;
— купатися без відповідного дозволу адміністрації оздоровчого закладу у необладнаних місцях, у години, не передбачені розкладом чи режимом дня;
— використовувати рятувальні засоби, спорядження для підводного плавання для сторонніх цілей;
— запливати за обмежувальні знаки місць, відведених для купання, підпливати до моторних, парусних суден, веслових човнів, барж тощо;
— вилізати на технічні й попереджувальні знаки, буйки та інші споруди;
— стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього.

ІНСТРУКЦІЯ з безпеки життєдіяльності при проведенні організованих виховних заходів в дитячому позашкільному оздоровчому закладі

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і
_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ № ___
з безпеки життєдіяльності при проведенні
організованих виховних заходів в
дитячому позашкільному оздоровчому закладі

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Відповідальність за створення безпечних та здорових умов під час проведення організованих виховних заходів, для всіх учасників заходу, покладається на керівника закладу або на посадових осіб закладу відповідно до наказу по закладу; чинних в закладі Положень.
1.2. Всі види виховної роботи в таборі здійснюються у відповідності та з дотриманням вимог встановлених в нормативних документах галузевої чинності "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчальї Іо-виховІ юго процесу в установах закладах освіти (Наказ МОіН України від 01.08.2001р. №563)" , "Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти (Наказ МОіН України від 31. 08. 2001 р. №616)", вказівок та рекомендацій управління освіти і науки облдержадміністрації, органу управління освітою за підлеглістю.
1.3. Організований виховний захід проводиться тільки в тому випадку якщо порядок, терміни, відповідальна посадова особа за .проведення його передбачено наказом по закладу чи планом роботи виховної роботи відповідно затвердженими начальником табору.

ІНСТРУКЦІЯ вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності для детей під час оздоровлення в дитячому позашкільному оздоровчому закладі


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)


ІНСТРУКЦІЯ №
вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності
для детей під час оздоровлення
в дитячому позашкільному оздоровчому закладі

(інструкція розроблена відповідно до вимог Наказу Міністерства освіти і науки України від 01. 08. 02 року №563)

Фактори ризику або Те, через що ми травмуємося
Це:
- СТИХІЙНІ ЛИХА
- НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ
- НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ
- НЕЩАСНІ ВИПАДКИ
- КРИМІНАЛЬНІ ПОДІЇ
- ХВОРОБИ ТА ЕПІДЕМІЇ
- НЕБЛАГОПОЛУЧНА ЕКОЛОГІЯ
- ПСИХОЛОГІЧНІ СТРЕСИ
- ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ й інше.

ІНСТРУКЦІЯ З БЖД ДЛЯ КЕРІВНИКА ГРУПИ (ВИХОВАТЕЛЯ) ПІД ЧАС СУПРОВОДУ ГРУПИ ДІТЕЙ

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)
_________________________________________________________


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________
(посада керівника і

_____________________________
найменування закладу)

_________________ № _________
(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З БЖД № _____

ДЛЯ КЕРІВНИКА ГРУПИ (ВИХОВАТЕЛЯ) ПІД ЧАС СУПРОВОДУ ГРУПИ ДІТЕЙ У РАЗІ ОРГАНІЗОВАНОГО ПРЯМУВАННЯ ЇХ
НА ЗАПЛАНОВАНИЙ ЗАХІД НА ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ
АБО ПІШКИ ТА В ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМКУ

I. Загальні положення

1.1. Дія цієї інструкції поширюється на всіх учасників оздоровлення.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8. 03-93 „Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, „Положення про організацію роботи з охорони праці”, затв. наказом МОіНУ №563 від 1.08.01.; „Правил проведення туристичних походів, експедицій та екскурсій з учнівською та студентською молоддю України”, затв. МОіНУ №52 від 03.03.1993р.; „Інструкції про порядок перевезення дітей та учнів автобусом за разовими заявками, затв. МОіНУ у 1981р.
1.3. На час проведення організованого руху обов’язково наказом по закладу призначається посадова особа, відповідальна за збереження життя і здоров’я дітей.
1.4. На всі (без винятку) організовані заходи повинні бути розроблені та затверджені в установленому порядку інструкції.
1.5. Інструкція за змістом повинна повністю відповідати змісту запланованого заходу і передбачати правила безпечної поведінки при всіх можливих небезпечних та аварійних ситуаціях.
1.6. На кожен конкретний захід повинна бути окрема юридично оформлена інструкція.
1.7. Організованим заходом вважається захід, який проводиться під керівництвом педагогічного або іншого працівника оздоровчого закладу, який за посадою працює з дітьми.

ІНСТРУКЦІЯ № З НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом _______________________
(посада керівника і
_____________________________
найменування закладу)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)

   ІНСТРУКЦІЯ №
З НАДАННЯ ПЕРШОЇ
ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

   Якщо людина раптово захворіла чи поранилась,
ви надаєте їй першу допомогу з метою:

   •зберегти життя;

   •запобігти погіршенню стану здоров'я;

   •сприяти видужанню.

   У даній інструкції викладені вказівки, як надавати першу допомогу до прибуття бригади швидкої медичної допомоги, чи коли неможливо надати першу медичну допомогу. Медична допомога - це допомога, яку надають медичні працівники при відповідних умовах. Тут охоплено лише найсерйозніші та небезпечні для життя ви-
падки, при яких потерпілому треба надати невідкладну допомогу.
Оволодівши методами першої допомоги, Ви будете знати, що потрібно і що не потрібно робити при раптовому захворюванні чи при нещасних випадках.

   НЕБЕЗПЕКА ПРИ РЯТУВАННІ

   - на воді:

   - намагайтесь рятувати потопаючих лише в тому випадку, якщо Ви досвідчений рятівник на воді.

   - при ураженні електричним струмом

   - переконайтесь, чи потерпілий не контактує з джерелом електричного струму;

   - вимкніть струм або відсуньте електропровід сухою дерев'яною палицею.

при отруєнні чадним газом;

   - •не заходьте одразу в закрите приміщення, щоб допомогти потерпілому, який знепритомнів; припиніть доступ газу;

   - •провітріть приміщення або одягніть респіратор; винесіть потерпілого на свіже повітря; розпочинайте робити штучне дихання;

   УШКОДЖЕННЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

 Ушкодження дихальних шляхів   Ушкодження дихальних шляхів може наступити внаслідок утоплення, ураження електричним струмом, отруєння газами, асфіксії (задушення) тощо. Незалежно від причини, потрібно відновити дихання не пізніше, ніж через три хвилини, щоб уникнути відмирання клітин головного мозку і смерті.
Якщо хтось непритомний, негайно перевірте дихання.

                                           • Прослідкуйте за рухом грудної клітки.

          Ушкодження дихальних шляхів 1           • Перевірте, чи прослуховується дихання.

                                             • Прихилившись щокою до потерпілого,відчуйте подих повітря.

                   Якщо ознаки дихання відсутні, покличте за допомогою і запезпечте прохідність дихальних шляхів.

   • Виведіть нижню щелепу вперед.

   • Охопивши рукою чоло, відведіть голову назад.

   - У результаті цих операцій язик відходить від
задньої стінки гортані, що сприяє самовільному            
проходженню повітря. Ще раз переконайтеся, чи
потерпілий самостійно дихає.

Ушкодження дихальних шляхів 2

   ШТУЧНЕ ДИХАННЯ (ШД)

   Якщо дихання немає, потрібно викликати його штучно, використовуючи способами рот-до-рота або рот-до-носа.

   СПОСІБ РОТ-ДО-РОТА-І-НОСА

   Для немовлят і малих дітей можна одночасно щільно охопити своїми губами рот і ніс, акуратно вдуваючи через них повітря кожні три секунди. Не треба відхиляти голову занадто далеко, щоб не заблокувати доступ повітря або самому спричинити ушкодження.

   СПОСІБ РОТ-ДО-РОТА

   - Покрийте рот потерпілого чистим шматком тканини або марлі.

   - Огляньте порожнину рота і очистіть її.

   - Покладіть потерпілого горизонтально на спину.

СПОСІБ РОТ-ДО-РОТА

   - Розщепніть комір, пасок та інший одяг.

   - Розігніть різко голову, - для цього підкладіть, одну руку під шию, другою відтисніть чоло хворого назад.

   - Затисніть ніздрі.

   - Глибоко вдихніть самі.

   - Швидко і щільно притисніть свій рот до відкритого рота потерпілого.

   - Зробіть два вдування.

 - Після кожного вдування підніміть свою голову, щоб потерпілий видихнув повітря. Прослідкуйте за його рухом.

   - Якщо грудна клітка не піднімається, ще більше відведіть голову потерпілого назад, розігнувши шию, і продовжуйте ШД.

   - Забезпечте герметичність вдування повітря.

   - Після проведених двох активних вдувань, перевірте пульсацію сонної артерії на шиї.

   - Попросіть когось викликати медичну допомогу.

   - Якщо пульсація відчутна, продовжуйте ШД з частотою одне вдування кожні 5 секунд - для дорослих; контроль пульсу - через одну хвилину, а потім через кожні 5 хвилин.

СПОСІБ РОТ-ДО-РОТА 1  

 Якщо немає пульсу, то потрібно розпочати зовнішній масаж серця (ЗМС). Незважаючи на велику кількість, причин, які можуть привести до зупинки кровообігу, його прояви однакові у всіх хворих.

   Для раптової зупинки серця характерні такі ознаки:

   • непритомність;

   • відсутність пульсу на великих артеріях (сонна і стегнова);

   • відсупнсть тонів серця;

   • зупинка дихання або раптова поява періодичного дихання;

   • розширення зіниць очей;

   • зміна кольору шкіри: блідо-сірий, сірий з синюшним відтінком.

   ІІри наданні першої долікарської допомоги необхідно зареєструвати час зупинки серця і початок ЗМС і ШД.

   ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ЗМС

   - Хворого треба положити на тверду основу (підлога або низька кушетка) для попередження можливого зміщення його тіла під зусиллям рук масажиста, уникнення неефективності проведення ЗМС.

   - Той, хто робить ЗМС, може перебувати з будь-якого боку від хворого; зона прикладення сили його рук

   розміщена на нижній третині грудини, строго по серединній лінії.

  ЗМС

 - Для проведення масажу кладуть долоні одна на одну навхрест і тиснуть на грудину в зоні, розміщеній на 3-4 поперечних пальці (3-4,5 см) вище під місіїя прикріплення до грудини мечевидного відростка.

   - Випрямлені в ліктьових суглобах руки масажиста розміщують таким чинам, щоб тиск здійснювало тільки зап'ястя.

   - Стиснення грудної клітки потерпілого проводиться за рахунок тиску тулуба масажиста.

   - Зміщення грудини в напрямі до хребта (тобто глибина вгинання грудної клітки) становить 4-6 см.

ЗМС 1

   - Тривалість одного стискання грудної клітки - 0,5-1 с (темп масажу - 60 разів за 1 хв.).

   - В інтервалах руки з грудини не знімають, пальці залишаються припіднятими, руки повністю випрямлені в ліктьових суглобах.

   При проведенні ЗМС і ШД однією людиною після двох швидких нагнітань повітря в легені потерпілого проводиться 10- 12 стискань грудної клітки, співвідношення 2:12
Якщо беруть участь 2 особи, то це співвідношення 15, тобто на одне вдування приходиться 5 стискань грудної клітки.
Обов'язковою умовою проведення ЗМС постійний контроль за його ефективністю.

   Критерії ефективності ЗМС такі:

   • зміна кольору шкірних покривів: вони стають менш блідими, сірими, синюшними;

   • звуження зіниць, якщо вони були розширені з появою реакції на світло (звуження зіниці під впливом світла);

   • поява пульсового поштовху на сонній і стегновій, а інколи і на променевій артеріях потерпілого;

   • поява самостійних дихальних рухів;

   ЗМС проводять до того часу, поки не прибуде бригада швидкої медичної допомоги або не відновиться самостійне стійке дихання і діяльність серця.
При підозрі на ушкодження шийного відділу хребта -

   НЕ МОЖНА ВІДХИЛЯТИ ГОЛОВУ НАЗАД і РУХАТИ ЇЇ 3 БОКУ НА БІК.

   Забезпечте доступ повітря, відвівши нижню щелепу і утримуючи голову в нерухомому положенні.

   • фіксуючи пальцями кут нижньої шелепи, відведіть її вверх;

   • великими пальцями відкрийте рот, щоб повітря вільно проходило в дихальні шляхи;

   • вдуваючи в рот, ніс потерпілого закрийте своєю щокою

ІНСТРУКЦІЯ з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

ЗМІСТ ДОКУМЕНТУ

ІНСТРУКЦІЯ з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

1. Загальні вимоги до раціонального харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

2. Оцінка ефективності харчування

3. Організація дієтичного харчування

4. Санітарно-гігієнічні вимоги до постачання, безпеки, якості, умов зберігання і реалізації продуктів харчування і продовольчої сировини, технології
приготування страв

5. Санітарно-гігієнічний режим на харчоблоці, вимоги до устаткування і інвентарю

ДОДАТКИ

Додаток 1
до пункту 1.13 Інструкції
РОЗПОДІЛ
продуктового набору за основними
групами та видами продуктів (у відсотках)

Додаток 2
до пункту 1.12 Інструкції
ПРИМІРНЕ ДВОТИЖНЕВЕ МЕНЮ

Додаток 3
до пункту 1.15 Інструкції
ЗАЯВКА НА ПРОДУКТИ

Додаток 4
до пункту 1.15 Інструкції
ТЕРМІНИ
реалізації та умови зберігання продуктів,
що швидко та особливо швидко псуються

Додаток 5
до пункту 1.20 Інструкції
КАРТКА-РОЗКЛАД СТРАВИ
(для картотеки страв)

Додаток 6
до пункту 1.21 Інструкції
ПИТОМА ВАГА
неїстівної частини харчових продуктів
(стандартні відходи)*

Додаток 7
до пункту 1.21 Інструкції
ЗОШИТ обліку відходів

Додаток 8
до пункту 1.23 Інструкції
ЖУРНАЛ бракеражу готової продукції

Додаток 9
до пункту 1.30 Інструкції
ЖУРНАЛ обліку виконання норм харчування

Додаток 10
до пункту 1.30 Інструкції
ТАБЛИЦЯ
хімічного складу та енергетичної цінності
деяких продуктів харчування

Додаток 11
до пункту 1.37 Інструкції
ЖУРНАЛ здоров'я працівників харчоблоку

Додаток 12
до пункту 1.38 Інструкції
КНИГА складського обліку

Додаток 13
до пункту 2.2 Інструкції
ЖУРНАЛ АНТРОПОМЕТРІЇ

Додаток 14
до пункту 4.21 Інструкції
НОРМИ
натуральних втрат продуктів харчування при зберіганні у коморах та складських приміщеннях

Додаток 15
до пункту 1.37 Інструкції
ЖУРНАЛ бракеражу сирих продуктів

Додаток 16
до пункту 4.26 Інструкції
ТРИВАЛІСТЬ термічної обробки продуктів

Додаток 17
до пункту 5.3 Інструкції
ПЕРЕЛІК
миючих засобів, дозволених МОЗ України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
17.04.2006 № 298/227
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 2006 року за № 523/12397

Про затвердження Інструкції
з організації харчування дітей
у дошкільних навчальних закладах

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах” з метою підвищення якості та ефективності організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

Н А К А З У Є М О:

1. Затвердити Інструкцію з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, додається.

2. Міністерствам освіти і науки, охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки, охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Республіканській санітарно-епідеміологічній станції Автономної Республіки Крим довести Інструкцію з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах до відома місцевих органів управління освітою, охороною здоров’я, керівників дошкільних навчальних закладів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби і забезпечити її виконання.

3. Опублікувати цей наказ в інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити на сайтах міністерств.

4. Контроль та нагляд за виконанням наказу покласти на заступника Міністра освіти і науки України Огнев’юка В. О. та на першого заступника Міністра охорони здоров’я України, головного державного санітарного лікаря України Бережнова С. П.

ІНСТРУКЦІЯ
з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах


1. Загальні вимоги до раціонального харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

1.1. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільних навчальних закладах.

1.2. Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного навчального закладу і затверджується керівником закладу. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, чотири-п’ять разів на добу, з інтервалами у 3-4 години.
Для груп, які працюють менше шести годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками чи особами, які їх замінюють. Якщо діти перебувають у дошкільному навчальному закладі не більше 4 годин, то їх за бажанням батьків харчуванням можна не забезпечувати. Діти, які перебувають у закладі більше 4 годин, обов’язково забезпечуються харчуванням. При цьому режим харчування може бути одно- або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше 3-4 годин. Це може бути сніданок або обід, а також сніданок і обід.
При 10,5 і 12-годинному перебуванні дітей у закладі режим харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп — сніданок 8.00–8.20, обід 11.30–12.00, вечеря 15.30–16.00; для дошкільних груп — сніданок 8.30–8.50, обід 12.30–13.00, вечеря 16.30–16.50.
При перебуванні дітей у дошкільному навчальному закладі більше 12 годин необхідно організовувати обов’язкове чотириразове харчування, при цьому вечерю передбачити о 19.00–19.30. Для дітей, які перебувають у закладі цілодобово (інтернатна група), перед нічним сном необхідно організувати додатковий п’ятий прийом їжі (склянка кефіру, ряжанки, нарине, йогурту з хлібом або печивом тощо).

1.3. У санаторних дошкільних навчальних закладах (санаторних групах) у залежності від профілю:

а) для дітей, які часто і тривало хворіють;

б) для дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту;

в) для дітей, народжених від батьків, які постраждали під час аварії на Чорнобильській АЕС;

г) для дітей дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу (порушення фізичного та (або) розумового розвитку) режим харчування повинен бути 4 або 5-разовим за призначенням лікаря.

1.4. Під час оздоровчого періоду необхідно організувати додатковий прийом їжі — другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.

1.5. Для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити дітей водою за індивідуальною потребою. Кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж 1 раз на добу.

1.6. Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким: сніданок — 25 %, обід — 35 %, підвечірок і вечеря — по 20 %. Тривалість сніданку, підвечірку і вечері — по 20 хв., обіду — 25–30 хв. Об’єм їжі повинен відповідати віку дитини.

Орієнтовний об’єм готових страв та окремих продуктів для дітей різних вікових груп (у грамах)

страви

Примітка. При розподілі страв на порції враховується вік дитини і індивідуальні особливості: апетит, стан здоров’я, сприймання продуктів (не сприймає молоко, рибу, полуниці, яйця тощо).

1.7. Вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в організації харчування дітей, повинні бути ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей. Починаючи з раннього віку дитини, необхідно приділяти увагу вихованню культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. За дитиною необхідно закріпити постійне місце за столом, при цьому розмір стола та стільця підбирається відповідно до зросту дитини.
Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватися виделкою, а на п’ятому році — негострим ножем.
Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як дітей садять за обідні столи, і після приймання їжі. З чотирьохрічного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки або ковпаки), сервірувати столи і збирати використаний посуд.

1.8. Дітям потрібно давати страви у тому вигляді, що допомагає процесу їх вживання: довгі макаронні вироби перед варінням переламують; мандарин, апельсин надрізають; хліб нарізають невеликими шматочками. Масло дітям молодшого віку намазують на хліб, старші діти роблять це самі.

1.9. При організації харчування необхідно додержуватися принципів наступності, єдності вимог в дошкільному навчальному закладі і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід включати у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлювати у інформаційних куточках. Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні і святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування у дошкільному навчальному закладі. Тому щодня в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

 

1.10. Для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати приготовлені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво (промислового виробництва). З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.

 

1.11. Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці, перед відвідуванням дошкільного навчального закладу. Винятком можуть бути яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50–100 г. Якщо дитина поснідала вдома, її і не слід примушувати снідати вдруге.

 

1.12. Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо-осінній періоди року або на кожен сезон року окремо та погоджується з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби і затверджується керівником навчального закладу (додаток 2). Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками, варенням тощо. Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимона або лимонну кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті. У харчуванні дітей забороняється застосування оцту, натуральної кави, напоїв з неї.

 

1.13. Харчування дітей здійснюється відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”.

 

Розподіл продуктового набору за основними групами та видами продуктів (у відсотках) наведено у додатку 1.

 

1.14. Частота та обсяг завозу продуктів харчування і продовольчої сировини повинні залежати від терміну їх реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад, при цьому частота завозу повинна становити 2–3 рази на тиждень (м’ясні страви готуються — 4 рази, сирні та рибні — 2–3 рази на тиждень). Важливо правильно поєднувати продукти і страви. При видачі на перше розсольнику, овочевого супу, борщу на друге необхідно давати гарнір із крупів, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також овочевий салат або овочі. При видачі на перше круп’яного супу на друге рекомендується гарнір з овочів. Перед обідом дітям слід давати свіжі овочі або соління (морква, цибуля, часник, помідор, огірок тощо) у кількості 10–50 г для підвищення апетиту, засвоєння їжі.

 

1.15. Відповідно до примірного двотижневого меню повинно надаватися попереднє щомісячне замовлення на продукти до суб’єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини (дрібнооптова база, споживча кооперація, плодоовочева база, фірма, приватні підприємці тощо). Регулярно, один раз у 2–3 дні необхідно надавати заявки на продукти (додаток 3), які зберігаються у суб’єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, копії заявок — у керівників дошкільних навчальних закладів з відміткою про їх виконання. Частота завезення продуктів, у тому числі продуктів, що швидко та особливо швидко псуються (м’ясо, риба, сир, сметана тощо), повинна суворо відповідати термінам реалізації та умовам зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються (додаток 4).

1.16. Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб, круп, бобових — 30 діб.

1.17. Консерви м’ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися як виняток при відсутності м’яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту. Із консервованих фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви тільки після розведення та обов’язкового повторного кип’ятіння. У харчуванні дітей, крім свіжих овочів, рекомендується використовувати солоні (огірки, капусту, яблука). Для кожного конкретного дошкільного навчального закладу за погодженням з територіальною санепідстанцією при наявності необхідних умов допускається заготівля овочів, зелені тощо — висушування, соління, квашення овочів без їх герметичного закупорювання.

1.18. Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв необхідно складати меню-розклад. Меню-розклад складається окремо для двох вікових груп — дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 (7) років відповідно до затверджених норм харчування. В меню-розкладі зазначається кількість порцій для дітей віком до 3 років, дітей віком від 3 до 6 (7) років та дітей, на яких поширюються пільги. Кількість продуктів (вага брутто), що використовуються, записується у меню-розкладі у вигляді дробу: у чисельнику — на одну дитину, у знаменнику — на всіх дітей. Обов’язково указується повна назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи.

1.19. У меню-розкладі обов’язково указують кількість працівників дошкільного навчального закладу, які харчуються згідно із заявами на ім’я керівника; для них виписується харчування за нормами для дітей старшої вікової групи. Вартість обіду персонал сплачує щомісяця за окремою відомістю. Меню-розкладка складається медичним працівником, комірником, кухарем, підписується керівником дошкільного навчального закладу.
Харчування дітей віком від 2 місяців до 1 року здійснюється за призначенням лікаря. Для цих дітей медичним працівником складається окрема меню-розкладка.

1.20. У разі, якщо до дошкільного навчального закладу не прийшло 4 і більше дітей, продукти довгострокового зберігання (цукор, олія, цукерки, печиво), які були виписані на обід, підвечірок і вечерю, кухар повинен повернути до комори, а продукти з обмеженим терміном придатності до споживання (молоко, м’ясо, риба, сметана, масло вершкове тощо) розподілити на присутніх у закладі дітей. Якщо прийшло 4 і більше дітей від кількості дітей, на яких було розраховано меню, то для них необхідно додатково виписати продукти, що обов’язково оформляється відповідним актом, накладною та записом у меню-розкладці за підписами медсестри, кухаря, комірника, керівника навчального закладу.
Меню-розкладка складається відповідно до картотеки страв, яка затверджується керівником закладу. Картотека страв — це набір карток-розкладів страв для Картотеки страв (додаток 5) за групами страв: перші, другі, треті страви, салати, гарніри тощо.

1.21. Для встановлення фактичної кількості відходів після завезення у дошкільний навчальний заклад свіжих овочів необхідно провести їх контрольну зачистку. Фактична кількість відходів встановлюється зважуванням продукту до і після холодної обробки. Кількість відходів ділиться на масу продукту до очищення (у г брутто) та помножується на 100 % (наприклад: картопля до очищення — 1000 г, після очищення — 700 г, відходи — 300 г (1000 г – 700 г); питома вага відходів складає (300 г : 1000 г) ґ 100 % = 30 %. У разі надходження продуктів харчування, продовольчої сировини, в якій питома вага відходів перевищує стандартну, здійснюється контрольна кулінарна обробка, під час якої встановлюється фактична кількість відходів. Якщо питома вага неїстівної частини харчових продуктів (додаток 6) перевищує стандартні відходи, то у Зошиті обліку відходів (додаток 7) указується фактична кількість відходів (у відсотках), наприклад: картопля — 32 % відходів, морква — 28 %. За результатами обробки складається акт або робиться відповідний запис у Зошиті обліку відходів за підписом трьох осіб (медсестри, кухаря і незалежної особи), який засвідчується підписом керівника закладу. До Зошиту обліку відходів заноситься також інформація щодо відходів після холодної обробки або до другої термічної обробки риби, м’яса, які використовуються для приготування котлет, биточків та інших страв. При цьому відходи м’яса, риби, яєць тощо зберігаються до вечора, тобто закінчення робочого дня кухарів.

1.22. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або при його відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування (вихователь, методист тощо), призначеною за наказом керівника закладу (кухар не може бути відповідальним за зняття проб). Медпрацівник або особа, відповідальна за організацію харчування дітей, знімає пробу безпосередньо з казана за 30 хвилин до видачі їжі для груп після рівномірного перемішування страви в об’ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, і при тій температурі, при якій уживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви, у тому числі моркви, цибулі тощо, в котлетах — хліба), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).

1.23. Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва — сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди. Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.
Фактичний об’єм перших, третіх страв встановлюється виходячи з місткості каструлі, казана тощо, що вказується зовні на каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлети, птиця, пиріжки тощо) їх зважують у кількості 5–10 порцій і розраховують середню вагу однієї порції.
Результати зняття проби вносяться до Журналу бракеражу готової продукції (додаток 8) особою, яка знімала пробу, під особистий підпис. Видача їжі дозволяється тільки після підпису у наведеному журналі щодо можливості реалізації кожної страви окремо. Журнал бракеражу готової продукції повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою закладу.

1.24. Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу. Тому її відбирає кухар з казана у присутності медпрацівника або при відсутності медпрацівника особи, відповідальної за організацію харчування дітей (визначеною наказом), в чистий посуд з кришкою (попередньо помиті та перекип’ячені) до видачі їжі дітям. Проби відбирають в об’ємі порцій для дітей молодшої вікової групи, зберігають на харчоблоці у холодильнику при температурі +4–+8 °С. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад сніданок до закінчення сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня тощо.
Добові проби, а також проби, які відбираються при здійсненні бракеражу, не оплачуються особою, яка проводила зняття проб.

1.25. Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішується графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником закладу. Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп.

1.26. Казани, каструлі на харчоблоці, а також відра, каструлі, ополоники у групах повинні бути виготовлені із матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України для контакту з продуктами харчування, виміряні і відповідно промарковані. Не рекомендується використовувати емальований та алюмінієвий кухонний посуд. Столовий посуд може бути фаянсовий, порцеляновий або з нержавіючої сталі. Забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання, пощербленого посуду та емальованого з пошкодженою емаллю. Кількість столового посуду у групі повинна відповідати кількості дітей за списком.

1.27. З метою охорони здоров’я і життя дітей видача готових страв здійснюється безпосередньо після закінчення їх приготування та бракеражу готової продукції. Працівники груп у чистому санітарному одязі (халат, фартух, хустка), чистими руками доставляють їжу у групи лише у промаркованих, закритих кришками відрах і каструлях. Час видачі готових страв з харчоблоку повинен збігатися з графіком видачі їжі та режимами дня груп. При наявності у дошкільному навчальному закладі груп подовженого або цілодобового перебування дітей робота харчоблоку повинна бути організована, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались безпосередньо після їх приготування або проміжок часу між закінченням приготування страви та вживанням її дітьми не перевищував 30 хвилин.

1.28. Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3–4 дитини за столом. Після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо.

1.29. Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15 % від об’єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, низьку смакову якість страви, про нераціонально складене меню, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами їжі) тощо.

1.30. Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медсестра веде Журнал обліку виконання норм харчування (додаток 9). На підставі даних цього журналу кожні десять днів проводиться аналіз якості харчування, а при необхідності — його корекція. При повному виконанні норм харчування можна не проводити розрахунок хімічного складу раціонів харчування тому, що затверджені норми харчування мають хімічний склад, що відповідає фізіологічним потребам дітей в основних харчових речовинах та енергії. При невиконанні норм харчування до кінця місяця, з метою подальшої корекції харчування, необхідно проводити розрахунок основних інгредієнтів їжі (білків, жирів і вуглеводів) у раціонах харчування дітей відповідно до Таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування (додаток 10).

1.31. Для забезпечення дітей вітаміном С необхідно проводити обов’язкову С-вітамінізацію страв. За організацію проведення С-вітамінізації відповідають керівник, кухар та медичний працівник закладу.

1.32. С-вітамінізація здійснюється аскорбіновою кислотою (пігулки, порошок), яку для попередження руйнування необхідно зберігати у темному прохолодному місці, у закритій тарі, під замком, при суворому дотриманні терміну придатності. Необхідно вітамінізувати перші або треті страви обіду (борщ, овочевий суп, компот, чай, кисіль). С-вітамінізація проводиться безпосередньо за 15 хвилин до видачі їжі при температурі страв не вище 45–60 °С. Аскорбінова кислота вноситься з розрахунку: 30 мг для дітей віком до 1-го року, 35 мг — до 3-х років, 40 мг — від 3-х до 7-ми років. Для вітамінізації перших страв і компотів таблетки або порошок аскорбінової кислоти з урахуванням кількості порцій розчиняють у невеликій кількості рідини в порцеляновій чашці або тарілці, помішуючи ложкою з нержавіючої сталі, порцеляни або дерева. Цей розчин виливають у ємність з готовою стравою і ретельно перемішують. Чашку або тарілку ополіскують рідиною страви, яку вітамінізують, виливають у ємність з готовою стравою і знову перемішують. При вітамінізації киселю аскорбінову кислоту вносять у рідину, якою розводять крохмаль, і виливають у ємність, де готується страва, після чого вітамінізовану страву доводять до кипіння (не кип’ятити). Вітамінізовану страву одразу видають у групи. При тривалому зберіганні вітамінізованої страви аскорбінова кислота руйнується. Повторне підігрівання страв забороняється.
Медична сестра повинна щоденно робити запис про С-вітамінізацію у Журналі обліку виконання норм харчування та у меню-розкладі щодо назви страви, яка вітамінізується, кількості порцій, загальної кількості використаної аскорбінової кислоти, кількості препарату на одну порцію та часу проведення вітамінізації.
За умов достатнього фінансування поряд з С-вітамінізацією готових страв рекомендується проводити додаткову вітамінізацію дітей полівітамінними препаратами для забезпечення їх потреб у найважливіших вітамінах. Додаткова видача полівітамінних препаратів рекомендується в першу чергу дітям з незадовільним соматичним статусом (які відстають у фізичному розвитку, часто або тривало хворіють, мають поганий апетит), а також дітям у період сезонних підйомів захворюваності на гострі респіраторні і вірусні інфекції.

1.33. В умовах ускладнення епідемічної ситуації: епідемія грипу, спалахи респіраторно-вірусних інфекцій в дошкільних навчальних закладах додаткову вітамінізацію необхідно проводити з жовтня або з моменту виникнення загрози розповсюдження захворювань. Полівітамінні препарати “Гексавіт”, “Ундевіт”, “Ревіт” тощо видають дітям віком від 2-х років за призначенням лікаря-педіатра. Полівітаміни дають під час сніданку чи обіду. При цьому С-вітамінізацію готових страв в цей час не відміняють.

1.34. З метою підвищення ефективності вітамінізації необхідно нормалізувати функціональний стан мікробіоценозу організму, особливо у тих дітей, у яких були захворювання або порушення функції шлунково-кишкового тракту (гастрити, дискінезії жовчовивідних шляхів, холецистити, панкреатити, ентероколіти тощо). Для цього необхідно включати у раціони кисломолочні напої (кефір, нарине, ряжанка, йогурти тощо).

1.35. Загальне керівництво організацією харчування здійснює керівник дошкільним навчальним закладом. Постачальники продуктів харчування і продовольчої сировини разом з керівником закладу складають графіки і маршрути постачання та обсяги завозу.

1.36. Лікар контролює додержання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці, виконання меню, якість та безпеку страв, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу і батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період. Лікар дає оцінку ефективності харчування, призначає індивідуальне харчування дітям першого року життя і дієтхарчування для дітей диспансерної групи, проводить заняття з персоналом щодо питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій.

1.37. Медична сестра під час приймання комірником (кухарем) продуктів харчування та продовольчої сировини, які надходять до закладу, контролює їх безпечність та якість у Журналі бракеражу сирої продукції (додаток 15) за термінами реалізації і умовами зберігання. Медсестра веде документацію з харчування, складає примірне двотижневе меню, меню-розклад, проводить антропометричні вимірювання (дітей ясельних груп — 1 раз на місяць, садових — 1 раз на квартал; в період оздоровлення — щомісяця), здійснює С-вітамінізацію, контролює вихід, безпеку і якість страв (бракераж готової продукції), дотримання технології їх приготування, санітарний стан харчоблоку, дотримання правил особистої гігієни персоналом, наявність у них гнійничкових захворювань і гострих респіраторних інфекцій у працівників харчоблоку (Журнал здоров’я працівників харчоблоку, додаток 11), своєчасність проходження медоглядів (особисті медичні книжки). Медсестра проводить заняття з гігієни харчування й основ дитячого дієтичного харчування, санітарно-освітню роботу, у тому числі бесіди щодо харчування дітей у колективі і родині (вечеря дитини дома, харчування у вихідні дні тощо).

1.38. Комірник (завгосп) контролює умови доставки продуктів харчування та продовольчої сировини до закладу, відповідає за якість та асортимент продуктів харчування та продовольчої сировини, які прийнято до закладу, за додержання вимог санітарного законодавства при їх зберіганні, здійснює їх облік у Книзі складського обліку (додаток 12), бере участь у складанні меню.
При централізованій доставці продуктів харчування приймання продуктів підтверджується не тільки розпискою комірника у супровідному документі постачальника, але і штампом (печаткою) закладу.

1.39. Кухар бере участь у складанні меню, відповідає за зберігання та використання денного запасу продуктів, за повноту закладки продуктів і вихід страв, за якість і своєчасне приготування їжі, за дотримання технології виготовлення, за відбір та зберігання добової проби страв, за додержання правил особистої гігієни, за санітарний стан приміщень харчоблоку. Санітарний одяг (халати, фартухи, хустки, ковпаки) замінюється при забрудненні.
Кухар та інші працівники харчоблоку особисто розписуються у Журналі здоров’я працівників харчоблоку про відсутність дисфункції кишечнику та гострих респіраторних інфекцій. Кухарю підпорядковані кухонні робітники, які у роботі також повинні дотримуватися вищенаведених санітарних вимог.
Працівники дошкільного навчального закладу, у тому числі харчоблоку, проходять медичні огляди відповідно до чинного законодавства.

2. Оцінка ефективності харчування

2.1. Показниками правильної організації харчування в дошкільних навчальних закладах є показники здоров’я дітей (ступінь фізичного розвитку дітей за результатами антропометричних вимірювань, поширеність захворювань, у тому числі шлунково-кишкових, індекс здоров’я тощо). В закладах необхідно
здійснювати постійний контроль за харчуванням дітей, станом їх здоров’я, систематично аналізувати перелічені показники і відповідно до цього проводити корекцію харчування.

2.2. Для оцінки ефективності харчування необхідно проводити аналіз фізичного розвитку дітей. Оцінка рівня фізичного розвитку проводиться з використанням стандартних таблиць: для дітей до 3 років — 1 раз на місяць, від 3 до 6 (7) років — 1 раз на квартал. Одночасно з цим враховуються й абсолютні показники приросту маси тіла за певні проміжки часу — за місяць чи за квартал, які заносяться у Журнал антропометрії (додаток 13). Особливо важливо стежити за динамікою цих показників у дітей груп ризику (діти диспансерної групи, діти з надлишком або з дефіцитом маси тіла).

2.3. Нервово-психічний розвиток дітей оцінюється за віковими показниками. При цьому звертається увага на правильність розвитку статичних і моторних функцій, мови, навичок самообслуговування, особистої і загальної гігієни, ігрової і трудової діяльності, готовність до навчання у школі.
Серед результатів лабораторних досліджень, що можуть служити критеріями оцінки ефективності харчування, важливе значення мають результати дослідження крові, що дозволяють вчасно виявити наявність анемії (низький рівень гемоглобіну, кольорового показника, кількості еритроцитів), алергії (лейкопенія, еозинофілія, уповільнена ШОЕ, гіповітаміноз).
Оцінкою адекватності харчування є рівень захворюваності дітей, особливо гострими респіраторними інфекціями і шлунково-кишковими захворюваннями, тому, що при неправильному харчуванні знижується імунітет і зменшується опірність дитячого організму.

2.4. Питання організації харчування у дошкільному навчальному закладі необхідно заслуховувати на загальних зборах (конференціях) колективу закладу, засіданнях ради дошкільного навчального закладу.